ф
18 червня 2020 року
Київ
справа №820/1063/17
адміністративне провадження №К/9901/46636/18, №К/9001/47330/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» та Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року (судді: Тітова О.М., Панченко О.В., Старосєльцева О.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (судді: Бенедик А.П., Донець Л.О., Мельнікової Л.В.) у справі
за позовом Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Харківська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК»,
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення доступу до реєстру,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
Департамент реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Харківська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» в якому просили:
- визнати протиправним висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 30 січня 2017 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 13 січня 2017 року та колективної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20 січня 2017 року, в частині тимчасового блокування доступу державного реєстратора ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 місяців;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 215/5 від 30 січня 2017 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 місяців;
- зобов'язати Міністерства юстиції України у передбаченому законодавством порядку поновити доступ державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог вказують, що наказом Міністерства юстиції України № 215/5 від 30 січня 2017 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" тимчасово заблоковано доступ державному реєстратору ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру строком на 6 місяців. Виконання покладено на ДП "Національні інформаційні системи". Підставою для прийняття зазначеного наказу слугував висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації України від 30 січня 2017 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 13 січня 2017 року та колективної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20 січня 2017 року, згідно якого реєстраційні дії у ЄДР вчинені державним реєстратором в порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації. На думку Комісії, Державний реєстратор ОСОБА_3 мала відмовити у державній реєстрації та зупинити розгляд документів, поданих для державної реєстрації на підставі пункту 2 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Позивачі вважають протиправними вказані вище наказ Міністерства юстиції України та висновок Комісії в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 місяців, виходячи з того, що жодних порушень в сфері державної реєстрації з її боку при проведенні реєстраційних дій вчинено не було. ОСОБА_3 також зазначила, що підстави для зупинення державної реєстрації чи відмови у державній реєстрації були відсутні; особу заявника було встановлено; документи заявником були належним чином складені та нотаріально посвідчені; усі дані, зазначені у поданих документах, співпадали з відомостями, що містилися в ЄДР. Крім того вказує, що вона не була своєчасно повідомлена про розгляд скарги.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 215/5 від 30 січня 2017 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 місяців. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 сплачену суму судового збору в розмірі 640,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що наказ Міністерства юстиції України від 30 січня 2017 року № 215/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 (шість) місяців підлягає скасуванню, оскільки відповідачами не було дотримано процедуру розгляду скарг, зокрема не дотримано прав та інтересів державного реєстратора ОСОБА_3 бути присутньою на засіданні Комісії та ознайомитись із доводами скарги ОСОБА_1 та колективної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також надати свої пояснення щодо заявлених скарг.
Суд першої інстанції зазначив, що висновок Комісії, не може бути скасований у судовому порядку, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, яке створює правові наслідки, а являє собою відображення суб'єктивної думки членів Комісії при розгляді скарги ОСОБА_1 та колективної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та є підставою для прийняття відповідного наказу Міністерством юстиції України. Тому, в цьому випадку юридичне значення має саме наказ від 30 січня 2017 року №215/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
На час прийняття рішення судом першої інстанції, термін тимчасового блокування доступу Державному реєстратору відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3, встановлений оскаржуваним наказом від 30 січня 2017 року № 215/5 минув.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у Державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 відсутнє порушене право, яке б підлягало захисту, а тому в задоволені вимог щодо зобов'язання Міністерства юстиції України у передбаченому законодавством порядку поновити доступ державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 до Єдиного державного реєстру слід відмовити.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі-1 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року, в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові.
Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» вказує у касаційній скарзі на те, що подані державному реєстратору заяви від 06 січня 2017 року про відступлення (безоплатну передачу) нібито своєї частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» на користь гр. ОСОБА_5 , та гр. ОСОБА_6 , посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трубінською О.О. за №14, 15, протокол загальних зборів та статут підприємства, завірені нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Олійник Л.М. не відповідають вимогам про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок), а саме пункту 1 глави 9 Порядку, оскільки ці заяви викладені не на спеціальному бланку нотаріальних документів, що свідчить про порушення вимог законодавства при її складенні. Крім того, поданий державному реєстратору ОСОБА_3 протокол загальних зборів ТОВ Компанія «БОТіК» №1/2017 від 10 січня 2017 року, також має явні порушення та невідповідність вимогам законодавства, на які державним реєстратором не було звернуто увагу на не надано відповідної оцінки.
Скаржник наполягає на тому, що позивачка була своєчасно ознайомлена, як зі скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1, так і повідомлена про час розгляду скарги, що підтверджується її поясненнями у судових засідання та письмових поясненнях.
У касаційній скарзі-2 Міністерство юстиції України посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у позові.
Касаційна скарга Міністерства юстиції України мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що на адресу електронної пошти, яка розміщена на сайті Харківської міської ради було надіслано повідомлення про дату та час засідання Комісії з копією скарги. 27 січня 2017 року позивачкою надано пояснення щодо доводів викладених у скаргах, що свідчить про її обізнаність з обставинами та предметом розгляду Комісії та спростовує доводи про її не ознайомлення із зазначеними скаргами. У вказаних поясненнях позивачка, посилаючись на неможливість особистої присутності, просить розглянути скарги без її участі з урахуванням наданих пояснень.
Також Міністерство юстиції України зазначає, що при прийнятті документів державний реєстратор здійснює перевірку на предмет дотримання вимог щодо їх оформлення у відповідності до Конституції та законодавства України, зокрема дотримання Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», то висновок Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 30 січня 2017 року містить перелік обставин, керуючись якими державний реєстратор мала зупинити розгляд документів, оскільки вони не відповідали приписам Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», відтак Комісією було прийнято рішення про скасування реєстраційної дії.
Позиція інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу Міністерства юстиції України позивачка просить залишити касаційну скаргу Міністерства юстиції України без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
У запереченнях на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» позивачка просить залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Рух касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду даної касаційної скарги у наступному складі: суддя - доповідач Бучик А.Ю., судді: Гімон М.М., Мороз Л.Л.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 25 березня 2020 року № 481/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді Гімона М.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Бучик А.Ю., судді: Мороз Л.Л., Рибачук А.І.
Суддею-доповідачем Бучик А.Ю. та суддями: Мороз Л.Л., Рибачук А.І. заявлені самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року задоволено заяви суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., Рибачука А.І. про самовідвід. Відведено суддів Бучик А.Ю., Мороз Л.Л., Рибачука А.І. від участі у розгляді № 820/1063/17 за позовом Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Державного реєстратора відділу державних реєстраторів управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_3 до Міністерства юстиції України, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України, треті особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», Харківська філія державного підприємства «Національні інформаційні системи», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення доступу до реєстру. Передано справу № 820/1063/17 на повторний автоматизований розподіл.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: суддя - доповідач Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 17 червня 2020 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
12 січня 2017 року державним реєстратором ОСОБА_3 проведено реєстраційні дії № 14761050031001198 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 14761070032001198 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах".
13 січня 2017 року ОСОБА_1 та 20 січня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Міністерства юстиції України із скаргами, в яких зазначили, що підпис ОСОБА_1 на документах є підроблений та не відповідає справжньому підпису, а також те, що нові учасники Товариства, яким ОСОБА_1 відступив корпоративні права, їм не відомі, у зв'язку з чим реєстраційні дії державного реєстратора не відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
30 січня 2017 року Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, розглянувши скарги ОСОБА_1 та колективну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення та дії, пов'язані з проведенням реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "БОТІК", частково задовольнила скарги ОСОБА_1 від 13 січня 2017 року та колективну скаргу Обори М . М. та ОСОБА_2 від 20 січня 2017 року, скасувавши реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "БОТІК" від 12 січня 2017 року №14761050031001198, № 14761070032001198 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені Державним реєстратором Харківської міської ради ОСОБА_3; блоковано доступ державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 (шість) місяців. У задоволенні інших вимог відмовлено.
Вказаним висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації встановлено, що документи, які були подані для проведення вищезазначених реєстраційних дій, не відповідають нормам законодавства.
На підставі зазначеного висновку Міністерством юстиції України 30 січня 2017 року прийнято наказ № 215/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яким скасовано реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "БОТІК" від 12 січня 2017 року № 14761050031001198, № 14761070032001198 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведені Державним реєстратором Харківської міської ради ОСОБА_3 ; виконання покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерство юстиції України. Також тимчасово блоковано доступ державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 (шість) місяців; виконання покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".
Не погоджуючись із висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 30 січня 2017 року та наказом Міністерства юстиції України №215/5 від 30 січня 2017 року, позивачі звернулись до суду із позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX).
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 460-IX касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон України №1952-IV).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 Закону України №1952-IV розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України здійснює Мін'юст.
Мін'юст розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір) (пункт 1 частина друга стаття 37 Закону України №1952-IV).
Частиною першою статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.
Згідно із частиною дев'ятою статті 37 Закону України №1952-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного припису, постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №1128), пункт 2 якого визначено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Положеннями пункту 3 Порядку №1128 визначено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
- чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
- чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
- чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
- чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора)
- які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
За змістом пунктів 9-10 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах що додаються до скарги).
Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
Предметом касаційного перегляду у цій справі є рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №215/5 від 30 січня 2017 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в частині тимчасового блокування доступу державному реєстратору ОСОБА_3 до ЄДР строком на 6 місяців.
Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).
Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час подання скарги та її розгляду, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
До повноважень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В пункті 12 цього ж Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Використання прислівника "обов'язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.
З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.
Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року за № 42/28172).
Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб'єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.
Відповідно до встановлених судами обставин про засідання Комісії, позивач був повідомлений електронною поштою про розгляд скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 27 січня 2017 року №2/О-1033/19/К, яке відбувалося 30 січня 2017 року в м. Києві, вул. Є.Сверстюка, 15 без зазначення часу розгляду та номеру кабінету. Лист Комісією надіслано електронною поштою в п'ятницю о 16:08 год, на адресу Департаменту реєстрації: м-н Конституції, 7, м. Харків, а не безпосередньо за місцезнаходженням державного реєстратора: м. Харків, Московський проспект, 96-а.
Засідання комісії відбулося 30 січня 2017 року о 10:30.
Отже, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачка була фактично позбавлена можливості належним чином підготуватися до засідання Комісії та бути присутньою на засіданні.
Відповідно до частини першої пункту 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
З урахуванням вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128, надання копії скарги та доданих до неї документів суб'єкту, дії якого оскаржуються (позивачу), за допомогою засобів електрозв'язку, яким відправляється телефонограма, є технічно неможливим.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 71 рішення "Рисовський проти України" (заява 29979/04) зазначено: "… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються".
Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов'язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.
У контексті норми пункту 11 Порядку №1128 Суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.
З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб'єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.
З наведених підстав Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо неналежного повідомлення про дату і місце розгляду скарги зацікавлених осіб на офіційному сайті.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі № №822/1874/17 (провадження №К/9901/15719/18).
Доводи, які містяться в касаційних скаргах, досліджувалися судами з наданням їм належної правової оцінки, висновків судів попередніх інстанції та обставини справи не спростовують.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги .
За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій.
Викладені в касаційних скаргах доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія «БОТіК» та Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов