Іменем України
19 червня 2020 року
Київ
справа №420/3134/19
адміністративне провадження №К/9901/6249/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс"
на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Самойлюк Г.П. від 15 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Скрипченка В.О., Косцової І.П., Шевчук О.А. від 25 лютого 2020 року
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Громадська організація "Громада Совіньйону за права", ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс",
про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Таїровської сільської ради від 26 квітня 2019 року № 93 "Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс", з моменту його прийняття,
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка 1) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі також - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Громадської організації «Громада Совіньйону за права», в якому просила визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області "Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс" від 26 квітня 2019 року № 93 з моменту його прийняття.
2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс" (далі також - ТОВ "Комунсервіс"), а також зобов'язано Таїровську селищну раду Овідіопольського району Одеської області опублікувати оголошення (у відповідності до частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) у виданні, в якому оскаржуваний акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
3. 29 травня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі також - позивачка 2) до Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Громадської організації «Громада Совіньйону за права» з аналогічними позовними вимогами та їх обґрунтуванням.
4. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2019 року відкрито провадження у справі №420/3233/19.
5. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року клопотання представників Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області та ТОВ «Комунсервіс» про об'єднання справ в одне провадження задоволено, справу №420/3134/19 об'єднано зі справою №420/3233/19 в одне провадження за номером №420/3134/19.
6. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, позов задоволено: визнано протиправним та нечинним рішення №93 Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області "Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ "Комунсервіс" від 26 квітня 2019 року.
7. 04 березня 2020 року від ТОВ "Комунсервіс" до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
8. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
9. 13 квітня 2020 року від представника позивачів до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.
11. 11 січня 2019 року ТОВ "Комунсервіс" направлено на ім'я голови Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області заяву з проханням розглянути матеріали щодо розрахунку тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та встановити тариф в розмірі: послуги з водопостачання - 17,36 грн (в т. ч. ПДВ - 20% 2,89 грн); послуги з водовідведення - 14,65 грн (в т. ч. ПДВ-20% 2,44 грн).
12. До зазначеної заяви (згідно з пунктом 9 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №869 (далі також - Порядок №869), додано: пояснювальну записку з відповідними розрахунками на 16 аркушах; копію поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води на 11 аркушах; копію річного плану ліцензованої діяльності; копію виписки з ЄДРПОУ на 2 аркушах; копію ліцензії ТОВ «Комунсервіс» на централізоване водопостачання та водовідведення; копію звітності про використання води на 13 аркушах; копію переліку основних засобів; копію штатного розпису; копію договору на водопостачання та водовідведення №379-4 від 17 липня 2001 року; копію наказу про затвердження планового нормативу витрат електричної енергії з додатком на 4 аркушах; копію порівняльного аналізу структури тарифів на послуги з водопостачання; копію порівняльного аналізу структури тарифів на послуги з водовідведення; копію планових витрат на послуги з водовідведення; планові витрати на послуги з водопостачання.
13. 17.01.2019 в газеті «Надністрянська правда» опублікована інформація, передбачена Порядком доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30 липня 2012 року № 390 (далі - Порядок №390). Така ж інформація була опублікована на сайті ТОВ «Комунсервіс» http.//sovinyon-kms.com.ua/news/230.html.
14. 29 січня 2019 року Таїровська селищна рада направила на адресу заявника лист №98, яким, посилаючись на статтю 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закони України «Про житлово-комунальні послуги», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», постанову Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року №896, зазначила, що Виконавчий комітет Таїровської селищної ради розгляне питання про встановлення тарифів за умови надання документів згідно наведеного переліку, а саме: обґрунтування необхідності зміни тарифу; проекту нових розмірів тарифів для кожної групи споживачів; вихідних даних щодо обсягу послуг, рівня нормативних та фактичних витрат ресурсів, їх фактичних та дозволених втрат; фінансового плану суб'єкта господарювання та плану капітальних інвестицій; документального підтвердження цін і тарифів на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, хімічні реагенти та інші матеріальні ресурси, враховані до собівартості послуг, діючих на підприємстві норм використання паливно-мастильних матеріалів, питомих норм витрат паливно-енергетичних ресурсів та поточних індивідуальних нормативів використання питної води; розрахунків повної собівартості послуги за узгодженою між сторонами формою, але в межах встановлених законодавством вимог щодо класифікації та складу витрат; обґрунтованих пропозицій щодо планового рівня рентабельності житлово-комунальних послуг; кошторису фактичних витрат за попередній рік по статтях витрат, де неможливе їх нормування, і вони визначаються на плановий період на підставі бухгалтерського обліку; копій договорів з постачальниками робіт та послуг, документального підтвердження договірних цін, вартості та фактичних обсягів робіт, виконаних підрядниками в попередніх звітних періодах; пропозицій щодо строку дії тарифів та обґрунтування запропонованого строку (у разі зміни тарифу з причини затвердження довгострокової цільової програми розвитку); схем та розрахунків балансів водоспоживання: оперативної схеми системи централізованого водопостачання; оперативної схеми системи централізованого водовідведення, стічних і зливових вод із зазначенням типу водовідведення (загальносплавний, роздільний, напівроздільний), діаметрів мереж (з урахуванням внутрішньо квартальних та дворових мереж); розрахунку балансу води, який надається у схематичному та табличному вигляді із зазначенням обсягів, приладів обліку, протяжності, діаметрів мереж; розрахунку балансу стічних вод; розрахунку обсягу дренажних та зливових вод; інформації щодо балансової вартості основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів із розбивкою за групами та видами діяльності станом на перше число місяця, в якому подаються розрахунки тарифів; форми №11-03 (річної) «Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію», затвердженої наказом Державної служби статистики України від 24 жовтня 2013 року №321 (зі змінами); форми №2 - інвестиції (річна) «Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизацію активів», затвердженої наказом Державної служби статистики України від 21 липня 2017 року №195.
15. 07 лютого 2019 року ТОВ "Комунсервіс" направило лист Таїровській селищній раді №01-01/40 з відповідними документами, який отримано відповідачем 08 лютого 2019 року.
16. 06 березня 2019 року ТОВ "Комунсервіс" направило лист Таїровській селищній раді з зазначенням того, що ним враховано думку громадськості про необхідність зменшення витрат, пов'язаних із наданням послуг з водопостачання та водовідведення та здійснило коригування окремих статей витрат, а також надало розрахунки із відповідними змінами, просило їх розглянути та встановити тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для нього в розмірі: послуги з централізованого водопостачання - 14,91 грн, в тому числі ПДВ; послуги з водовідведення - 12,57 грн, в тому числі ПДВ.
17. Таїровська селищна рада направила на адресу ТОВ "Комунсервіс" лист від 12 квітня 2019 року (вих. №346), в якому просила надати документи, на підставі яких здійснювалися розрахунки тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які підлягають встановленню Таїровською селищною радою.
18. На виконання зазначеного ТОВ "Комунсервіс" 17 квітня 2019 року надало Таїровській селищній раді розрахунки з копіями документів, на підставі яких здійснювалися розрахунки тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які підлягають встановленню Таїровською селищною радою (всього на 427 аркушах).
19. Протягом строку, встановленого для прийняття зауважень та пропозицій, до ТОВ «КОМУНСЕРВІС» надійшли зауваження від громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_6 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та колективне зауваження.
20. 23 квітня 2019 року ТОВ "Комунсервіс" надано до Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області лист №01-01/23, до якого додало пакет документів щодо нового розміру тарифів.
21. Того ж дня на засіданні Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області відповідне рішення про встановлення нових тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не було прийнято у зв'язку з ненабранням необхідної кількості голосів.
22. ТОВ «Комунсервіс» у відповідності до вимог пункту №9 Порядку № 869 надало відповідачу повний пакет документів.
23. 26 квітня 2019 року Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області прийнято рішення №93 «Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс».
24. Оскаржуване рішення оприлюднене у встановлені законом строки на Web-сайті ТОВ «Комунсервіс» http.//sovinyon-kms.com.ua/news/. В матеріалах справи також наявний скріншот з сайту http.//tairovo-tsr-odessa.gov.ua/our-activities/executive.
25. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивачі звернулися до суду з позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
26. Позивачі свої вимоги обґрунтували тим, що рішення Виконавчого комітету Таїровської сільської ради від 26 квітня 2019 року № 93 "Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються ТОВ "Комунсервіс", прийнято з грубим порушенням закону, не відповідає інтересам мешканців, а тому підлягає визнанню протиправним та нечинним. Відповідачем порушено процедуру прийняття рішення про встановлення тарифів. До відома споживачів не доведено всю інформацію для прийняття рішення щодо зміни тарифів на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а саме: не здійснено контроль за обов'язком суб'єкта господарювання проінформувати споживачів про намір здійснити зміну тарифів протягом 5 робочих днів з дати звернення ТОВ «Комунсервіс» до відповідача та відповідачем самостійно не виконано вимоги Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, не проведено обговорення питання зміни тарифів з територіальною громадою; не проінформовано споживачів про проект рішення щодо зміни тарифів за 20 робочих днів до дати його розгляду, чим порушено право громадян на доступ до публічної інформації; прийняте рішення не оприлюднено у засобах масової інформації та/або на офіційному веб-сайті уповноваженого органу не пізніше 5 робочих днів з дати його прийняття. У відповідача відсутні повноваження для встановлення оспорюваних тарифів, оскільки тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення повинні встановлюватися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також -НКРЕКП).
27. Відповідач до суду надав відзив, в якому зазначив, що засідання виконавчого комітету, рішення якого оскаржується, проведено у відповідності з вимогами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області сьомого скликання. Тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс», встановлюються саме Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради. ТОВ «Комунсервіс» звернулося до Таїровської селищної ради з усіма передбаченими пунктом 9 Порядку №869 документами, необхідними для прийняття оскаржуваного рішення. Дії щодо оприлюднення інформації про зміну тарифу здійснено відповідно до норм чинного законодавства та без порушення встановлених строків через публікації в газеті «Надністрянська правда» та на сайті ТОВ «Комунсервіс». Зокрема, проект оскаржуваного рішення був оприлюднений Таїровською селищною радою 07 березня 2019 року на її веб-сайті. Щодо непроведення громадських слухань відповідач зазначив, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування» порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади. Оскільки статут Таїровської об'єднаної територіальної громади Таїровською селищною радою не прийнятий, тому застосувати громадські слухання на практиці не є можливим. Оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом та відповідно до статей 264, 265 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або частково в окремій його частині з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили. Натомість позивач просить визнати протиправним та нечинним оскаржуване рішення з моменту його прийняття.
28. ТОВ «Комунсервіс» подано пояснення, відповідно до яких не погоджується з доводами позивачів, вважає їх необґрунтованими, а позов таким, який не підлягає задоволенню.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки відповідач не надав відповідних доказів дотримання процедури прийняття регуляторного акта, а також порушено право громадян на належне інформування та участь в управлінні державними справами, оскільки не були проведені відкриті слухання з громадськістю.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
30. ТОВ «Комунсервіс» у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди прийняли оскаржувані судові рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначило, що єдиним нормативним актом, яким врегульовані питання щодо процедури прийняття регуляторних актів, є Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради не порушено процедури прийняття регуляторного акта, яка включає обов'язкове проведення громадських слухань, оскільки останній не зобов'язаний її дотримуватись відповідно до статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Судом апеляційної інстанції не врахована правова позиція, сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №826/16994/15.
31. Також судом апеляційної інстанції не враховано, що проведення громадських слухань є правом, а не обов'язком територіальної громади. Громадські слухання проводяться в порядку, визначеному статутом територіальної громади. На момент прийняття оскаржуваного рішення статут Таїровської об'єднаної територіальної громади Таїровською селищною радою не був прийнятий. Відсутність статуту громади означає відсутність механізму реалізації права територіальної громади на проведення громадських слухань. Забезпечення практичної реалізації права членів територіальної громади на участь у громадських слуханнях можливе тільки шляхом затвердження Таїровською селищною радою документа (Статуту), в якому безпосередньо буде передбачений порядок організації та проведення таких громадських слухань. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо спроби позивачів (членів громади) реалізувати це право. Відсутність таких доказів свідчить про те, що позивачі взагалі не намагалися реалізувати своє право на проведення громадських слухань.
32. Судом апеляційної інстанції також не враховано правовий висновок Верховного Суду, який викладено у постановах від 19 грудня 2018 року у справі № 569/14778/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі №817/451/18.
33. Крім того, ТОВ «Комунсервіс» зазначило, що невизначення порядку оприлюднення інформації про ціни/тарифи, які вже встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, та непроведення відкритих слухань щодо цієї інформації не можуть бути підставою для визнання оскаржуваного рішення недійсним, якщо визначена законодавством процедура для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення під час прийняття такого рішення повністю дотримана.
34. Відповідачем та ТОВ «Комунсервіс» виконано усі вимоги, встановлені Порядком №390, оскільки відповідна інформація розміщена на усіх основних інформаційних ресурсах та в абонентських відділах ТОВ «Комунсервіс», що не заперечувалось позивачами.
35. Представник позивачів у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що при розгляді даної справи суди попередніх інстанцій правильно встановили обставини справи та ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
36. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
37. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
38. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
39. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.
40. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги визначені, зокрема, статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
41. Так, згідно із підпунктом 2 пункту «а» частини 1 статті 28 даного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
42. Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 22 березня 2017 року №307, встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) у разі, якщо системи централізованого водопостачання та/або водовідведення суб'єктів господарювання розташовані в одному чи декількох населених пунктах у межах території однієї або більше областей (включаючи місто Київ), сукупна чисельність населення яких становить більше ніж сто тисяч осіб та обсяги реалізації послуг яких становлять відповідно: з централізованого водопостачання - більше ніж триста тисяч метрів кубічних на рік; з централізованого водовідведення - більше ніж двісті тисяч метрів кубічних на рік.
43. Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності з централізованого водопостачання (виробництво та/або транспортування та/або постачання питної води споживачам) та/або водовідведення (відведення та/або очищення стічної води) для суб'єктів господарювання, що не підпадають під критерії регулювання НКРЕКП, визначені пунктом 1.4 цих Ліцензійних умов.
44. Враховуючи те, що ліцензування господарської діяльності ТОВ «Комунсервіс» з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється не НКРЕКП, а Одеською обласною державною адміністрацією, чисельність населення Таїровської об'єднаної територіальної громади становить менше ніж 100 000 осіб (як зазначено відповідачем з посиланням на інформацію, отриману з відкритих джерел https://decentralization.gov.ua/gromada/14761, чисельність населення Таїровської об'єднаної територіальної громади становить 13 272 осіб), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються ТОВ «Комунсервіс» встановлюються Виконавчим комітетом Таїровської селищної ради.
45. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не надав відповідних доказів дотримання процедури прийняття регуляторного акта, а також відповідачем при прийнятті рішення, яке оскаржене, порушено право громадян на належне інформування та участь в управлінні державними справами, оскільки не були проведені відкриті слухання з громадськістю.
46. Відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
47. Відповідно до статті 5 вказаного Закону до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга та комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.
48. Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
49. Згідно з вимогами статті 3 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги.
50. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №128/3878/15-а та від 30.04.2020 у справі №200/3842/19-а.
51. Враховуючи вищевикладене, дія вказаного Закону не поширюється на спірні правовідносини, а відтак відсутня необхідність дотримання його положень при прийнятті оспорюваного рішення учасниками спірних правовідносин.
52. Що ж до висновків судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем права громадян на належне інформування та участь в управлінні державними справами, оскільки не були проведені відкриті слухання з громадськістю, колегія суддів зазначає наступне.
53. Даний висновок суди попередніх інстанцій сформовали виходячи, зокрема, з положень статті 4 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».
54. Так, частинами другою та третьою даної статті передбачено, що органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зокрема щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, змін цін/тарифів у сферах постачання централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації.
55. Державні органи та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів на товари, послуги суб'єктів природних монополій у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначають порядок оприлюднення інформації, зокрема щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, змін цін/тарифів у сферах постачання централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб'єктами природних монополій та суміжних ринків.
56. У даному контексті колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ця імперативна правова норма закріплює обов'язок органу місцевого самоврядування самостійно розробити порядок оприлюднення інформації щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, зміни цін/тарифів та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб'єктами природних монополій та суміжних ринків.
57. Як встановлено судами, на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем Таїровською селищною радою не було розроблено порядок оприлюднення інформації щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, зміни цін/тарифів та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації.
58. Разом із тим, механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги, до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги врегульований положеннями Порядку № 390.
59. Положення вказаного Порядку підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.
60. Згідно з вимогами пункту 2.1 Порядку суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим встановлювати тарифи.
61. Пунктом 2.2. Порядку передбачено, що протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків (в тому числі здійснених за результатами коригування встановлених тарифів) до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком. Зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються суб'єктом господарювання у строк, що визначений відповідно до пункту 2.12 цього Порядку.
62. Пунктом 2.3 Порядку визначено, що суб'єктами господарювання, що надають комунальні послуги (послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)), до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планового економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу, зазначення відсотка зростання основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливо-мастильних матеріалів), визначення відсотка підвищення тарифу тощо); інша додаткова інформація, визначена суб'єктом господарювання та/або органом, уповноваженим встановлювати тарифи.
63. Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах суб'єктів господарювання, за необхідності, та шляхом розміщення на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.
64. Суб'єкт господарювання може обрати один із вищеперелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах суб'єктів господарювання та інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. При цьому за допомогою інших способів, передбачених в абзаці п'ятому цього пункту, суб'єкт господарювання повідомляє споживачів про намір зміни тарифів на відповідні комунальні послуги та обов'язково вказує на джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.
65. Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади. Вибір та використання додаткових способів доведення до споживачів інформації про намір зміни тарифів здійснюються за бажанням суб'єкта господарювання.
66. У процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань підлягають реєстрації та обов'язковому розгляду суб'єктом господарювання. Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду суб'єкту господарювання. За результатами такого розгляду суб'єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення (пункт 2.8 Порядку).
67. Відповідно до пункту 2.9 Порядку суб'єкт господарювання в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень суб'єктом господарювання надаються споживачеві обґрунтовані пояснення.
68. У разі врахування зауважень і пропозицій суб'єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями. У такому випадку процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб'єктом господарювання не здійснюється. Якщо у період доведення до відома споживачів інформації суб'єктом господарювання перераховано тариф у сторону зменшення у зв'язку із виявленням ним технічних помилок, неточностей у розрахунках тарифів, поданих органу, уповноваженому встановлювати тарифи, процедура доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів повторно суб'єктом господарювання не здійснюється. Розрахунки тарифів з відповідними обґрунтуваннями надсилаються до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, для прийняття рішення про встановлення тарифів (пункт 2.10 Порядку).
69. Пунктом 2.11 Порядку передбачено, що у разі відсутності пропозицій та зауважень від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань або вмотивованого їх відхилення, суб'єкт господарювання після закінчення встановленого строку приймання пропозицій/зауважень (наступного робочого дня після останнього дня приймання пропозицій/зауважень) письмово сповіщає про це орган, уповноважений встановлювати тарифи.
70. Згідно з пунктом 2.12. Порядку строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб'єктом господарювання, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.
71. У разі здійснення суб'єктом господарювання коригування встановлених цін/тарифів відповідно до вимог частини десятої статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб'єктом господарювання.
72. Суб'єктом господарювання під час доведення до відома споживачів інформації про намір зміни цін/тарифів обов'язково вказується форма (спосіб) зміни цін/тарифів: повний перегляд цін/тарифів чи коригування окремих їх складових. При цьому зазначається строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, а також повідомляється адреса, на яку необхідно їх надсилати (пункт 2.13 Порядку).
73. Відповідно до пункту 2.14 Порядку контроль за дотриманням суб'єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами, уповноваженими встановлювати тарифи відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством.
74. Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідачем не надано доказів на підтвердження розміщення інформації на інформаційних стендах в абонентських відділах суб'єктів господарювання та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги, та відхилили посилання третьої особи щодо виконання в повній мірі вимог діючого законодавства щодо інформування населення про зміну тарифів на водопостачання та водовідведення.
75. Водночас, судами попередніх інстанцій в даному випадку не наведено жодних мотивів прийняття або відхилення аргументів, викладених відповідачем та ТОВ «Комунсервіс» з цих підстав, вказаних у відзиві, поясненнях на позов та апеляційній скарзі, відтак не встановлено, наскільки невиконання у цій частині вимог Порядку № 390 є або може бути порушенням прав позивачів, оскільки протягом встановленого строку для подання зауважень та пропозицій до скаржника надійшли такі щодо необхідності зменшення витрат, пов'язаних з наданням послуг з водопостачання та водовідведення, і на підставі таких зменшено розмір тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
76. Як вбачається зі змісту положень Порядку №390, передбачена ним процедура доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад спрямована на забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу споживачів до вказаної інформації, а також врахування їх пропозицій при вирішенні питань щодо структури цін/тарифів, зміни цін/тарифів.
77. Така ж мета і проведення відкритих слухань щодо цін/тарифів, їхніх складових для всіх категорій споживачів, змін цін/тарифів у сферах постачання централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, необхідність розробки порядку проведення яких передбачена Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».
78. Колегія суддів зауважує, що згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування» проведення громадських слухань (проведення зустрічей з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування) є саме правом територіальної громади, що є однією із форм безпосередньої участі громади та кожного окремого її члена у вирішенні питань місцевого значення.
79. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №278/2802/17.
80. Разом із тим, саме по собі визначення на законодавчому рівні права на громадські слухання є недостатнім без ефективного механізму їх реалізації.
81. Так, частиною четвертою статті 13 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.
82. Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, Таїровська селищна рада не має Статуту територіальної громади.
83. Водночас колегія суддів звертає увагу, що аналіз положень частини першої статті 19 Закону України "Про місцеве самоврядування" дає змогу дійти висновку про відсутність імперативного обов'язку представницького органу місцевого самоврядування щодо прийняття статуту.
84. Згідно з частиною другою статті 13 вказаного Закону громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
85. Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відсутність Статуту територіальної громади, в якому визначений порядок проведення громадських слухань, та Порядку проведення відкритих (громадських) слухань, у яких би мав бути визначений порядок проведення таких відкритих слухань з питань, передбачених пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення» не звільняє ані орган місцевого самоврядування, ані інших осіб від виконання вимог закону.
86. Разом із тим, суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення, виходив, зокрема з того, що матеріали справи не містять доказів звернення ТОВ «Комунсервіс» до відповідача із заявою про проведення відкритих слухань, що передбачені частиною третьою статті 4 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення". Однак не зазначив, на підставі чого суд дійшов висновку про необхідність ініціювання проведення громадських слухань саме субєктом господарювання ТОВ «Комунсервіс».
87. Водночас, колегія суддів наголошує, що у даній справі має важливе значення встановлення, яким чином та на підставі якого розпорядчого акта, за відсутності статуту Таїровської селищної ради, врегульований порядок проведення громадських слухань територіальної громади жителів Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, зокрема, хто може ініціювати питання проведення громадських слухань та за яких умов проведення таких є обовязковим у даному випадку.
88. Так, у випадку, якщо ініціатором проведення повинні виступати позивачі та/або інші жителі територіальної громади встановленню підлягає, чи зверталися вони до відповідного органу з ініціюванням питання щодо проведення громадських слухань. І лише у випадку, якщо непроведення громадських слухань є наслідком бездіяльності органу місцевого самоврядування за умови покладення на нього обовязку не лише щодо розробки Порядку проведення громадських слухань щодо зміни цін/тарифів, передбаченого частиною третьою статті 4 Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного постачання та водовідведення", а й, в першу чергу, ініціювання проведення таких слухань або ж забезпечення їх обовязкового проведення у даному випадку, вказана обставина може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача у даній справі.
89. Колегія суддів наголошує, що у даній справі необхідно встановити, чи непроведення відкритих слухань мала наслідком порушення права членів територіальної громади на безперешкодний та безоплатний доступ споживачів до інформації про структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також врахування їх пропозицій при вирішенні вказаних питань, відтак вплинула або ж могла вплинути на правильність оскаржуваного рішення відповідача.
90. Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сама відсутність розробленого відповідачем Порядку проведення громадських слухань щодо структури цін/тарифів, зміни цін/тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за умови дотримання у належний спосіб процедури доведення до споживачів інформації щодо структури цін/тарифів, зміни цін/тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з обґрунтуванням її необхідності та врахуванням відповідної позиції територіальної громади при встановленні органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування.
91. Одночасно колегія суддів зауважує, що процедура прийняття оскаржуваного рішення виконавчим комітетом органу місцевого самоврядування повинна відповідати як нормам Закону України "Про місцеве самоврядування", так і положенням Регламенту відповідної ради.
92. В той же час, виконавчий комітет Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».
93. Пунктом 1 частини першої статті 5 вказаного Закону визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
94. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.
95. Відповідно до статті 15 вказаного Закону розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
96. Верховний Суд, виходячи з аналізу норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов висновку, що проект рішення Виконавчого комітету Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області "Про встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс" від 26 квітня 2019 року № 93, підлягав обов'язковому оприлюдненню відповідачем не пізніш як за 20 робочих днів до дати його розгляду з метою прийняття.
97. Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постанові від 04 березня 2020 року у справі №360/3753/18.
98. У позовній заяві однією із підстав позову зазначено, що відповідачем не проінформовано споживачів про проект оскаржуваного рішення щодо зміни тарифів за 20 робочих днів до дати його розгляду, чим порушено право громадян на доступ до публічної інформації.
99. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що текст проекту оскаржуваного рішення оприлюднений Таїровською селищною радою на своєму веб-сайті 07 березня 2019 року, а також вказав адресу в мережі Інтернет, за якою можливо було ознайомитись з текстом проекту оскаржуваного рішення.
100. Однак суди попередніх інстанцій не перевірили та не надали оцінку зазначеним обставинам, а відтак не встановили, чи дійсно відповідачем дотримані вимоги частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
101. Без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
102. Колегія суддів відхиляє доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 березня 2019 року у справі №826/16994/15, Верховного Суду, викладених у постановах від 19 грудня 2018 року у справі № 569/14778/17 та від 22 жовтня 2019 року у справі №817/451/18, оскільки такі постановлені за інших фактичних обставин, які не є подібними до тих, що виникли у межах спірних правовідносин під час розгляду даної справи.
103. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
104. Таким чином, для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
105. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
106. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
107. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
108. У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).
109. У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).
110. У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами" і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
111. У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
112. Таким чином, згідно з уже розробленими теоретичними підходами, зробленими на основі аналізу прецедентної практики ЄСПЛ, можна дійти висновку про такі критерії мотивованості судового рішення: 1) у рішенні вмотивовано питання факту та права, проте обсяг умотивування може відрізнятися залежно від характеру рішення та обставин справи; 2) у рішенні містяться відповіді на головні аргументи сторін; 3) у рішенні чітко та доступно зазначені доводи і мотиви, на підставі яких обґрунтовано позицію суду, що дає змогу стороні правильно аргументувати апеляційну або касаційну скаргу; 4) рішення є підтвердженням того, що сторони були почуті судом; 5) рішення є результатом неупередженого вивчення судом зауважень, доводів та доказів, що представлені сторонами; 6) у рішенні обґрунтовано дії суду щодо вибору аргументів та прийняття доказів сторін.
113. Зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, аргументам учасників справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
114. Враховуючи, що суд касаційної інстанції направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунсервіс" задовольнити частково.
2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року скасувати, а справу № 420/3134/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Желєзний
Судді: Я.О. Берназюк
Н.В.Коваленко