Справа № 824/705/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
18 червня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
представника апелянта: Літвіна С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року (рішення прийнято у м. Чернівці, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та стягнення коштів,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України закріплене у Витязі з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 21.12.2018 року в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги на її загиблого брата ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 у вигляді одноразової допомоги за загиблого ОСОБА_2 у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2014 року в сумі 913500,00 грн.
2. У обґрунтування позову, позивач зазначила, що її рідний брат - ОСОБА_2 проходив службу в рядах Збройних сил України за контрактом і являвся солдатом навідником 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону. 24.07.2014 ОСОБА_2 загинув в результаті вогнепального кульового поранення голови, під час бойових дій, в ході проведення антитерористичної операції, в районі м. Лисичанськ, Луганської області. Його смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить Витяг із наказу командира 24 окремої механізованої бригади від 04.08.2014 року № 57-РС. До моменту смерті свого брата, позивач проживала разом з ним та своїми двома неповнолітніми дітьми, і саме загиблий ОСОБА_2 матеріально утримував сім'ю, так як позивач ніде не працювала і доглядала за дітьми. Зазначає, що хоча ОСОБА_1 і одружена, але фактично, сімейних стосунків з своїм чоловіком не підтримує та живе окремо від чоловіка. Враховуючи те, що позивач достовірно знала, що вона разом з братом проживали однією сім'єю і являлась членом його сім'ї, з метою реалізації свого права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, одразу після смерті брата, вона звернулась в Чернівецький обласний військовий комісаріат із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з долученням до неї всіх необхідних документів. Однак, будь-якої відповіді на свою заяву, або рішення про призначення, або відмову в призначенні грошової допомоги, позивач не отримала, після чого звернулась з позовною заявою про визнання факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 до Вижницького районного суду. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.02.2017 у справі №713/1965/16-ц встановлено факт проживання однією сім'єю у період з 09.08.1995 по 24.07.2017 позивача та її рідного брата. Після ухвалення судом рішення, позивач восени 2018 року повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги, долучивши до неї копію рішення суду про визнання факту проживання однією сім'єю з загиблим ОСОБА_2 . Листом від 28.02.2019 року № 371/соц., Чернівецький обласний військовий комісаріат повідомив позивача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, долучивши до листа Витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 133 від 21.12.2018 року. Підставою для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, послугувало те, що на думку відповідача ОСОБА_1 не являється членом сім'ї загиблого ОСОБА_2 . Вважає, що рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 21.12.2018 року за №133 в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги протиправним та таким що підлягає скасуванню.
3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року позовну вимогу ОСОБА_1 в частині зобов'язання Міністерства оборони України здійснити виплату ОСОБА_1 у вигляді одноразової допомоги за загиблого ОСОБА_2 у розмірі 750 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2014 року в сумі 913500,00 грн, залишено без розгляду.
4. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року адміністративний позов задоволено.
4.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України закріплене у Витязі з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 21.12.2018 року в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги на її загиблого брата ОСОБА_2 .
5. Скаржник, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5.1. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивач не може бути одержувачем грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона не мала взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї на відміну від прав та обов'язків зі своїм чоловіком.
5.2. Також вказав, що суд необґрунтовано послався на Рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 у справі № 1-8/99, оскільки останнє застосовується до правовідносин, які виникли у сфері комунальних послуг.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 13.07.2010 Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області (а.с. 40-42).
7. Згідно з Довідкою Вижницького районного центру зайнятості №341 від 13.06.2018 ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітна в Вижницькому РЦЗ з 16.03.2018 року (а.с. 16).
8. Згідно з Довідкою Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 17.05.2019 №2062 ОСОБА_1 в даний час не працює з 18.09.2018 (а.с. 20).
9. Позивач є матір'ю двох дітей, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 виданого 14.05.2013 виконавчим комітетом Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області) та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , виданого 10.05.2011 виконавчим комітетом Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області) (а.с. 14-15).
10. Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 17.05.2019 №2071 позивач на даний час проживає в орендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_1 , житла в приватній власності на території селища в громадянки ОСОБА_1 немає (а.с. 21).
11. Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 17.05.2019 №2072 ОСОБА_1 на даний час проживає в АДРЕСА_1 без реєстрації разом з своїми дітьми, а саме: сини - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 19).
12. Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 17.05.2019 №2063 ОСОБА_5 (чоловік ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с. 22).
13. Відповідно до Характеристики від 17.05.2019, виданою селищним головою, ОСОБА_5 на даний час немає постійного місця роботи, працює за наймом. Одружений, є батьком двох неповнолітніх дітей. Проживає за місцем реєстрації ( АДРЕСА_2 ) (а.с. 23).
14. Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 27.07.2014 виконавчим комітетом Берегометської селищної ради Вижницького району ОСОБА_2 (покійний брат ОСОБА_1 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 27).
15. Відповідно до Довідки Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 20.08.2014 року №5729 ОСОБА_1 , рідна сестра загиблого ОСОБА_2 , здійснила поховання брата. ОСОБА_1 та її покійний брат ОСОБА_2 залишилися круглими сиротами в малолітньому віці. На день смерті сестра і брат були зареєстровані в АДРЕСА_3 (а.с. 71).
16. Згідно з Наказами Міністерства оборони України від 28.07.2014 №44 та від 04.08.2014 №57-РС ОСОБА_2 виключено із списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку зі смертю. Смерть настала в результаті вогнепального кульового поранення голови, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій, внаслідок бойових дій в ході проведення антитерористичної операції (а.с. 24-26).
17. Відповідно до Довідки наданої приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Чернівецької області Штефюком Олександром Олександровичем №214/02-14 від 14.08.2014, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та являється єдиним спадкоємцем згідно ст. 1262 Цивільного кодексу України (а.с. 69).
18. Після смерті брата - ОСОБА_2 , позивач звернулась до Чернівецького обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
19. 20.12.2016 позивач вернувся до Вижницького районного суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю її та її брата ОСОБА_2 у період з 09.08.1995 по 24.07.2014 (а.с. 66-67).
20. Рішенням Вижницького районного суду від 08.02.2017 №713/1965/16-ц встановлено факт проживання однією сім'єю у період з 09.08.1995 по 24.07.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 28-29).
21. Після встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім'єю у період з 09.08.1995 по 24.07.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивач повторно звернулась до Чернівецького обласного військового комісаріату із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
22. На засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого Протоколом від 21.12.2018 року №133, розглянуто подані позивачем документи для призначення одноразової грошової допомоги. Комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - сестрі загиблого солдата ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби. Відмова мотивована тим, що право на призначення та отримання зазначеної виплати у загиблого військовослужбовця за життя не виникло. Питання щодо наявності у позивача права на виплату одноразової грошової допомоги в суді не досліджено. Факт спільного проживання не дає підстав для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. ОСОБА_1 (сестра загиблого) на час загибелі брата перебувала у шлюбі, має власну сім'ю, двох дітей і чоловіка, який згідно зі статтями 55, 75, 76 Сімейного кодексу України зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Крім цього, заявницею не подано копію посвідчення «член сім'ї загиблого», у зв'язку з чим їй необхідно звернутися до органів соціального захисту населення. Таким чином, ОСОБА_1 не може бути одержувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона одружена, має чоловіка і не мала взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї на відміну від взаємних прав та обов'язків зі своїм чоловіком (а.с. 31-32).
23. Листом Чернівецького обласного військового комісаріату від 28.02.2019 року №371/соц. позивача повідомлено про те, що Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби повторно розглянувши подані Чернівецьким обласним військовим комісаріатом документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги в зв'язку з смертю брата ОСОБА_2 , дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Рішення Комісії затверджено міністром оборони України 29.12.2018 (протокол №133 від 21.12.2018). Додатком до вказаного листа є витяг з протоколу №133 від 21.12.2018 (а.с. 30).
24. Вважаючи протиправним рішення Міністерства оборони України закріплене у Витязі з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 21.12.2018 в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги на її загиблого брата ОСОБА_2 , позивач звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
25. Позивач вважає, що відповідачу було відомо про наявність рішення суду щодо встановлення факту проживання однією сім'єю між позивачем та загиблим ОСОБА_2 ще з листопада 2018 року, однак він не вжив будь яких заходів, як особа що не брала участі у справі, щодо спростування вказаного висновку суду, що підтверджує те, що відповідачем факт проживання однією сім'єю не заперечується і не спростовується. Вказала, що в мотивувальній частині рішення Вижницького районного суду від 08.02.2017 року у справі № 713/1965/16-ц дійсно наявні посилання на норми права, які регулюють спадкування, однак позивач вказане питання не підіймала через відсутність такої необхідності, адже спадщину вона на той час вже прийняла. Окрім цього, в мотивувальній частині рішення Вижницького районного суду однозначно вказано «Встановлення факту мас для заявника юридичне значення, оскільки в його встановленні заявник отримає соціальні пільги після смерті брата ОСОБА_2 , який був учасником АТО та загинув у наслідок бойових дій в зоні АТО».
26. Відповідач вважає, що ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім'ї є спільність їх проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов'язків. У спірних правовідносинах, ОСОБА_1 на час загибелі брата перебувала у шлюбі, має власну сім'ю, двох дітей і чоловіка, який згідно зі статтями 55, 75 та 76 Сімейного кодексу України зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї. Таким чином, позивач не може бути одержувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім'ї загиблого, оскільки вона не мала взаємних прав та обов'язків з рідним братом щодо утримання сім'ї. Щодо посилання представника позивача на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.02.2017 року у справі №713/1965/16, відповідач зазначив, що у згаданому судовому вказано, що факт спільного проживання має для заявника юридичне значення і досліджено питання спадщини. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у ОСОБА_2 за життя не виникало. Виходячи з-вищенаведеного та системного аналізу законодавства України, відповідач вважає, що на позивача не розповсюджується дії норм ст. 16-1 Закону №2011-XII та п. 5 Порядку №975.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
27. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
29. Відповідно до ст. 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
30. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
32. Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
33. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
34. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
35. Відповідно до ч. 1 ст. 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
36. Частиною 6 та 8 статті 16-3 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
37. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Водночас, частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-XII визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначене ст. 16-1 Закону № 2011-XII.
38. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
39. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
40. Згідно з пунктом 4 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.
41. Статтею 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII, яка визначає в яких випадках члени сім'ї будуть вважаються утриманцями, передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
42. Відповідно до частин 2, 4 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
43. Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. При цьому, члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII.
44. Ознаками, за наявності яких можна стверджувати, що особи належать до однієї сім'ї є спільність їх проживання, пов'язаність спільним побутом та наявність у них по відношенню один до одного взаємних прав та обов'язків. При чому підставою для утворення сім'ї може бути, зокрема, кровне споріднення.
45. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рідними братом та сестрою.
46. Відповідно до довідки Виконавчого комітету Берегометської селищної ради від 20.08.2014 №5729 ОСОБА_1 , рідна сестра загиблого ОСОБА_2 , здійснила поховання брата. ОСОБА_1 та її покійний брат ОСОБА_2 залишилися круглими сиротами в малолітньому віці. На день смерті сестра і брат були зареєстровані в АДРЕСА_3 .
47. Відповідно до довідки наданої приватним нотаріусом Вижницького нотаріального округу Чернівецької області Штефюком Олександром Олександровичем №214/02-14 від 14.08.2014, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та являється єдиним спадкоємцем згідно ст. 1262 Цивільного кодексу України
48. Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
49. Рішенням Вижницького районного суду від 08.02.2017 №713/1965/16-ц, яке набрало законної сили 20.02.2017, встановлено факт проживання однією сім'єю у період з 09.08.1995 по 24.07.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
50. Колегія суддів зауважує, що дане рішенням Вижницького районного суду має для вирішення адміністративної справи №824/705/19-а преюдиційне значення в частині встановлення факту проживання однією сім'єю у період з 09.08.1995 по 24.07.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .
51. Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в силу положень Сімейного кодексу України були членами однієї сім'ї. Підставою для утворення однієї сім'ї стало їх кровне споріднення, оскільки вони є рідними братом та сестрою.
52. Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є рідною сестрою військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув в результаті вогнепального кульового поранення голови, ушкодження внаслідок дій, передбачених законом, та воєнних операцій, внаслідок бойових дій в ході проведення антитерористичної операції, і, як наслідок, є членом сім'ї загиблого військовослужбовця, то на неї поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII.
53. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2020 у справі №735/1417/16-а.
54. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність відмови відповідачем у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги з причин невіднесення її до членів сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та про наявність підстав для задовольняння позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, закріплене у Витязі з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №133 від 21.12.2018 року в частині, що стосується відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги на її загиблого брата ОСОБА_2 .
55. Безпідставними є доводи скаржника про невстановлення судом першої інстанції того факту, що ОСОБА_1 на час загибелі брата перебувала у шлюбі, має власну сім'ю, двох дітей і чоловіка, який згідно зі статтями 55, 75, 76 Сімейного кодексу України зобов'язаний дбати про матеріальне забезпечення сім'ї, що виключає призначення одноразової грошової допомоги, оскільки Законом №2011-XII не встановлено обмеження права на отримання членом сім'ї такої допомоги, як перебування у шлюбі.
56. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
57. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
58. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
59. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
60. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
61. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
62. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2020 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.