Справа № 120/4331/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
19 червня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року (рішення прийнято у м. Вінниці, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо зазначення в довідці серії ААА №0537884 (№19021625798673539147) про відсутність судимості інформації, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) у кримінальній справі №012703378;
- зобов'язати виключити інформацію, зазначену у відомостях персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) у кримінальній справі №012703378;
- зобов'язати видати довідку "повну" без фрази "Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378".
2. У обґрунтування позову, позивач зазначив, що з метою виїзду за кордон для працевлаштування він звернувся до структурного підрозділу Міністерства внутрішніх справ України із заявою про надання довідки про відсутність чи наявність у нього не знятої чи не погашеної судимості. Проте відповідач видав йому довідку із включенням до неї усієї наявної інформації, що є об'єктом оперативно-довідкового обліку. Наведене, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем порядку видачі довідок про судимість (несудимість).
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо зазначення в довідці про відсутність судимості інформації серії ААА №0537884 (№19021625798673539147), що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378.
3.2. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України видати ОСОБА_1 довідку "повну" без фрази "Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378".
3.3. У решті позовних вимог відмовлено.
4. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4.1. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позовна вимога про визнання протиправними дій МВС України стосовно надання довідки від 24.01.2019 серії ААА № 0537884 є безпідставною, оскільки Департамент інформатизації МВС не наділений повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду.
4.2. Вказав, що суд не взяв до уваги те, що надання фізичній особі відомостей про неї не обмежується лише інформацією про відсутність (наявність) судимості у особи, але й передбачає надання іншої інформації, що обробляється в ОДК. Таким чином, МВС України надало позивачу повну інформацію щодо фізичної особи та її персональних даних, що обробляються в ОДК, без вибіркового принципу надання чи не надання певної частини інформації.
4.3. Зазначив, що суд не встановив те, що дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов'язані із внесенням або невнесенням передбачених КПК України відомостей до ЄРДР, не є здійсненням публічно-владних управлінських функцій. А тому спори щодо таких дій або бездіяльності не є публічно-правовими, і юрисдикція адміністративних судів на них не поширюється. Вищезазначене відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 29 березня 2019 року по справі № 807/1456/17.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
5. Судом встановлено, що Департаментом інформатизації МВС України позивачу на його запит видано повну довідку серії ААА №0537884, в якій зазначено про відсутність незнятих та непогашених судимостей, а також відсутність перебування в розшуку. Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) у кримінальній справі №01270378.
6. 11.07.2019 позивач звернувся до Департаменту інформатизації МВС України з листом, в якому просив видати йому нову довідку про відсутність судимостей без запису про притягнення його до кримінальної відповідальності у 2001 році за ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) у кримінальній справі №01270378.
7. Департаментом інформатизації МВС України листом від 25.07.2019 №16/4-К-257 надано відповідь, у якому, посилаючись на Порядок доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затверджений наказом МВС від 29.11.2016 № 1256, вказано, що оскільки на запит позивача надавалася «повна» Довідка, до неї окрім відомостей про відсутність судимості включено відомості про те, що за інформацією персонально-довідкового обліку позивач є особою, яка притягується до кримінальної відповідальності Ленінським РВВС м.Вінниці (кримінальна справа №01270378) за скоєння злочину, передбаченого ст.141 ч.2 КК України (у редакції 1960 р.). Звернуто увагу на те, що інформація в персонально-довідковому обліку є лише констатацією факту здійснення процесуальних дій органів досудового розслідування. Відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188, облікові і коригувальні матеріали, на підставі яких вносяться дані до персонально-довідкового обліку, направляються слідчими органами внутрішніх справ, прокуратурою, Службою безпеки, у провадженні яких знаходяться кримінальні справи або протокольні матеріали на осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності, судами після винесення судового рішення. Таким чином, Департамент інформатизації МВС не наділено повноваженнями самостійно вносити відомості до персонально-довідкового обліку, так само як і вносити зміни в облікові документи або вилучати їх. Це може бути зроблено лише після отримання відповідного процесуального рішення слідчого органу досудового розслідування, у провадженні якого знаходиться справа, або рішення суду. Станом на 25.07.2019 документи, якими підтверджується зміна процесуального статуту позивача в кримінальній справі № 01270378, до Департаменту інформатизації МВС не надходили.
8. У рамках розгляду звернення позивача Департаментом інформатизації МВС направлено запит до Вінницького відділу поліції та Управління інформованої-підтримки Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
9. Листом управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП у Вінницькій від 05.08.2019 №901/27/02-2019 позивача повідомлено, що відповідно до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України позивач є особою, якій Ленінським РВ УМВС у Вінницькій області пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.141 КК України у справі №010270378 і вказану справу 30.05.2001 направлено до суду з обвинувальним висновком.
10. На додаток до листа Департаменту інформатизації МВС від 25.07.2019 № 16/4- К-257 останнім також повідомлено, що згідно з відповіддю, яка надійшла з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, кримінальну справу №01270378 у порядку ст. 232 КПК України (у редакції 1960 року) направлено до Вінницького міського суду Вінницької області.
11. На адвокатський запит адвоката позивача Вінницьким міським судом Вінницької області листом від 01.10.2019 №06-13/1-611/01/235/2019 повідомлено, що кримінальну справу №1- 611/01 (№01270378) за обвинуваченням ОСОБА_1 13.03.2002 згідно постанови Вінницького обласного суду №11а-165 від 01.03.2002 направлено до Прокуратури Ленінського району для проведення додаткового розслідування.
12. На запит адвоката позивача Вінницькою місцевою прокуратурою листом від 15.10.2019 №32-350-19 повідомлено, що у зв'язку із затопленням підвального приміщення Вінницької місцевої прокуратури, у якому зберігались книги обліку кримінальних справ (в редакції 1960 року), наглядові провадження у кримінальних справах, кримінальні справи, відсутня можливість надати інформації щодо руху вказаної кримінальної справи та відповідно копій процесуальних документів у ній.
13. На повторний запит адвоката позивача Вінницькою місцевою прокуратурою листом від 18.11.2019 №32-350-19 додатково повідомлено, що згідно акту прийому - передачі документі переданих до архіву Вінницької місцевої прокуратури матеріали вказаної кримінально справи до архіву прокуратури не передавались. За таких обставин, відсутня правова можливість надання копії витягу з акту про затоплення підвального приміщення Вінницької місцевої прокуратури. Разом з тим, Вінницькою місцевою прокуратурою з метою отримання інформації, щодо прийняття кінцевого рішення органами досудового слідства (судом) у кримінальній справі №01270378 направлено запит до Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Крім того, роз'яснено, що в силу вимог ст.524 чинного Кримінального процесуального кодексу України відновленню підлягають втрачені матеріали в тому кримінальному провадженні, яке завершилося ухваленням вироку суду. Порядок відновлення матеріалів кримінальної справи, досудове слідство у якій проводилось відповідно до вимог Кримінально - процесуального кодексу України в редакції 1960 року, чинним законодавством не передбачений. За таких обставин, відсутні правові підстави щодо ініціювання питання про відновлення матеріалів кримінальної справи №01270378.
14. Позивач, вважаючи дії відповідача щодо зазначення у довідці відомостей про те, що ОСОБА_1 є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) у кримінальній справі №01270378, протиправними, звернувся до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
15. Позивач зазначає, що на сьогоднішній день не є засудженим, не має судимостей і ніколи їх не мав. Даний запис у довідці характеризує його з негативної точки зору та може скласти враження у інших осіб точку зору, як про особу, яка вчинила злочин. Зазначає, що даний запис у довідці порушує його права та законні інтереси як людини і громадянина, в зв'язку із чим вважає, що повинна бути видана нова довідка без запису про притягнення його до кримінальної відповідальності у 2001 році за ч.2 ст.141 КК редакції 1960 року) у кримінальній справі №01270378.
16. Відповідач вважає, що МВС України при наданні позивачу довідки від 24.01.2019 серії ААА № 0537884 діяло в межах та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України. Вказав, що наявність у Реєстрі відомостей щодо притягнення позивача до кримінальної відповідальності в межах кримінальної справи №01270378 є лише підтвердженням існування такого факту.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Відповідно до частин першої і другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
18. Закон України "Про інформацію" визначає інформацію про фізичну особу (персональні дані) як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (частина перша статті 11).
19. Інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини друга статті 21 Закону України "Про інформацію").
20. У силу статті 1 Закону України "Про захист персональних даних" (далі - Закон № 2297), цей Закон регулює правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних. Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.
21. Під обробкою персональних даних розуміється будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем (абзац восьмий статті 2 Закону № 2297).
22. Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2297 володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.
23. У частині другій статті 5 Закону № 2297 закріплено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
24. Статтею 6 Закону № 2297 передбачено, що: мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних (частина перша); склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки (частина третя); обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (частина п'ята); не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина шоста).
25. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2297, забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров'я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.
26. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних (пункт 1 частини другої статті 7 Закону № 2297).
27. За приписами частини другої статті 14 Закону № 2297, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
28. Наведеним положенням Законів України "Про інформацію" і "Про захист персональних даних" кореспондують норми Закону України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939), згідно з яким публічною інформацією є відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (частина перша статті 1).
29. За загальним правилом публічна інформація є відкритою (частина друга статті 1 Закону № 2939). Виняток становить інформація з обмеженим доступом, яка поділяється на конфіденційну, таємну та службову інформацію (частина перша статті 6 Закону № 2939).
30. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2939, конфіденційною є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
31. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина друга статті 7 Закону № 2939).
32. Пунктом 1.2 Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 23.08.2002 № 823/188 (далі - Інструкція), визначено, що правовою основою ведення оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є Конституція України, Закони України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про інформацію", міжнародні договори у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку, та ця Інструкція.
33. Згідно з пунктом 2.1 Інструкції, об'єктами оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку є особи, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені, розшукуються, затримані за підозрою в занятті бродяжництвом, а також громадяни України, що вчинили злочини за її межами і відомості про яких надійшли офіційними каналами згідно з міжнародними договорами у сфері обміну інформацією, які набрали чинності в установленому порядку. Облік здійснюється шляхом ведення алфавітних оперативно-довідкових картотек (далі - ОДК) і дактилоскопічних картотек (далі - ДК), у тому числі з використанням автоматизованих банків даних та автоматизованих дактилоскопічних інформаційних систем. Централізований облік здійснюється Департаментом інформаційних технологій при МВС України (далі - ДІТ при МВС), а регіональний (місцевий) облік - управліннями (відділами) оперативної інформації при ГУМВС України в Автономній Республіці Крим та при управліннях МВС України в областях. У місті Києві і Київській області алфавітний і дактилоскопічний облік здійснюється ДІТ при МВС України.
34. Відповідно до пункту 8.1 Інструкції інформація оперативно-довідкового та дактилоскопічного обліку ДІТ при МВС та УОІ-ВОІ має обмежений доступ.
35. Пунктом 9.9 Інструкції передбачено, що інформацію про судимість (несудимість) за особистими зверненнями громадян надають територіальні УОІ-ВОІ за місцем останнього постійного мешкання цих громадян з урахуванням вимог статей 5, 89, 108 КК України. Довідка надається на бланку встановленого зразка за підписом керівника та засвідчується печаткою підрозділу з її обов'язковою реєстрацією.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
36. Аналіз вказаних норм чинного законодавства України вказує на те, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.
37. Аналіз пункту 9.9 Інструкції у системному зв'язку з частиною першою статті 88 КК України, відповідно до якої особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, дає підстави для висновку, що у довідку про судимість (несудимість) має включатися інформація про відсутність або наявність у особи судимості згідно з обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, з урахуванням вимог статей 5 (зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі), 89 (строки погашення судимості) і 108 (погашення та зняття судимості) КК України.
38. Окрім того, пунктами 1 - 5 розділу V Порядку доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України 29.11.2016 № 1256 (далі - Порядок №1256) фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з персонально-довідкового обліку відомостей про себе.
39. Відомості з персонально-довідкового обліку надаються Заявнику у формі Довідки з дотриманням вимог законодавства про звернення громадян та захист персональних даних на підставі запиту на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, що подається за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.
40. Запит подається в письмовій або електронній формі.
41. Запит у письмовій формі подається особисто Заявником або уповноваженою ним у встановленому порядку особою (далі - Представник) до ДІ або ТСЦ МВС, незалежно від реєстрації місця проживання Заявника.
42. Заявник під час подання запиту особисто пред'являє посадовій особі ДІ або ТСЦ МВС документ, що посвідчує його особу, та надає його копію.
43. Перелік документів, що посвідчують особу, визначений у статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».
44. Запит друкується або заповнюється письмово від руки розбірливими літерами без виправлень.
45. За необхідності замовлення декількох примірників Довідки на запиті вказується їх кількість, яка не може перевищувати трьох одиниць.
46. Інформація про Заявника, вказана в запиті про отримання відомостей з персонально-довідкового обліку, та додатково подані ним копії документів обробляються виключно з метою підготовки та надання йому Довідки.
47. Отже, приписами чинного законодавства України визначено зміст та обсяг довідки про судимість (несудимість) та містить заборону поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.
48. Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 18.12.2019 у справі №826/18484/16, від 24.02.2020 у справі № 802/1587/18-а, від 31.03.2020 у справі № 818/2013/18.
49. У цій справі, зокрема, йдеться про отримання довідки з відомостями про притягнення до кримінальної відповідальності, наявність/відсутність судимості.
50. Представник позивача неодноразово звертався до правоохоронних органів з адвокатськими запитами для того, щоб з'ясувати стан кримінального провадження щодо позивача, адже за даними оперативно-довідкового обліку, якими володіє Департамент інформатизації МВС України, стосовно позивача зареєстровано кримінальне провадження і триває слідство.
51. Існування такої інформації перешкоджає позивачу працевлаштуватись за кордоном України, чим власне і зумовлено звернення до суду.
52. З матеріалів справи вбачається, що згода ОСОБА_1 на поширення іншої конфіденційної інформації про нього відсутня, крім відомостей про судимість (несудимість).
53. Більш того, листом ДЮЗ МВС за вих.№6521/12 від 28.02.2020 повідомляє про відсутність запиту на підставі якого видана довідка.
54. Отже, із урахуванням відсутності запиту/заяви, в якій позивач просив вказати всю інформацію щодо нього, зокрема, відносно притягнення до кримінальної відповідальності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо включення в оскаржену довідку всієї інформації оперативно-довідкового обліку стосовно позивача. А тому, обґрунтовано зобов'язав відповідача видати повну довідку без зазначення фрази "Разом з тим є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378".
55. Крім того, як зазначалось, згідно з додатком 2 до наказу МВС України 29.11.2016 № 1256 запит на отримання довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України може містити вимогу особи, яка з ним звертається до компетентного органу, а саме: вимогу про надання:
- відомостей про відсутність (наявність) судимості
- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України.
56. Позивачу надано довідку, яка містить інформацію про те, що він є особою, яка у 2001 році Ленінським РВВС м.Вінниці притягується до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.141 КК України (у редакції 1960 року) по кримінальній справі №012703378".
57. Втім, чинне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, не передбачає зазначення в такій довідці інформації про те, що особа притягується до кримінальної відповідальності.
58. Вказане свідчить про те, що довідка містить неточну та таку, що не відповідає дійсності та є непідтвердженою інформацію, що також підтверджує протиправність дій відповідача щодо включення у довідку згаданої інформації.
59. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 30.04.2020 у справі № 120/345/19.
60. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
61. Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволених позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.
62. Доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції того, що спори про дії чи бездіяльність уповноважених службових осіб, пов'язаних із внесенням або невнесенням передбачених КПК України відомостей до ЄРДР, не поширюються на юрисдикцію адміністративних судів не заслуговують на увагу, оскільки рішенням суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача виключити інформацію, зазначену у відомостях персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відмовлено, а скаржник оскаржує судове рішення лише в частині задоволення судом позовних вимог про визнання протиправних дій щодо зазначення в довідці про відсутність судимості відповідної інформації та зобов'язання видати довідку з відповідною інформацією.
63. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
64. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
65. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
66. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
67. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
68. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
69. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.