Справа № 712/2654/20
про залишення апеляційної скарги без руху
18 червня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.05.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни .
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Апелянт просить суд враховувати право сторони на судовий захист та оскарження судового рішення. Вказує, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 13.12.2016 року у справі № 306/17/16-а, за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної чи касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI сплаті не підлягає.
Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Згідно ч. 7 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
При цьому, першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір», а тому саме правові приписи, закріплені в цьому законі, застосовуються при визначенні об'єктів, за які не справляється судовий збір та осіб, які звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Проте, відповідно до положень ст.ст. 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, слід застосовувати норми Закону України «Про судовий збір», як і пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Враховуючи позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду в справі №543/775/17 від 18 березня 2020 року, з огляду на необхідність однакого підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 420,40 грн.(0,2*2102,00 грн).
Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 630,60 грн.(420,40*150%).
Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:
Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007.
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами.
Також, враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року установлено на території регіонів, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.05.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Лук'яненко Руслани Олександрівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, але не пізніше 10 днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кузьменко