Справа № 711/2771/17 Суддя (судді) першої інстанції:Казидуб О.Г.
17 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2019 року вирішено: «Визнати незаконними дії посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області у невиконанні закону України «Про звернення громадян», які полягають у ненаданні довідки по невиплаченій пенсії ОСОБА_1 за постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11/223/15а; зобов'язати посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області надати окремим документом належним чином завірену довідку про невиплачену ОСОБА_1 пенсію, перераховано за постановою Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11/223/15а за кожен місяць, починаючи з 01.10.2015 року по час видачі довідки загальною сумою та по статтям виплат; визнати незаконними дії посадових осіб Головного УПФУ в Черкаській області, які полягають у не приведенні розпоряджень по розрахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідність до розмірів, встановлених постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року з 01 жовтня 2015 року, а саме, основної пенсії 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії інваліду 2 групи (ст. 49) 75% мінімальної пенсії за віком, підвищення інваліду війни 2 групи 40% мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Головне УПФУ в Черкаській області надати ОСОБА_1 копії розпоряджень з розрахунком пенсії у розмірах, встановлених постановами Придніпровського районного суду м. Черкас від 18.01.2016 року по справі №711/11223/15-а та Луганського окружного адміністративного суду від 05 березня 2009 року з 01 жовтня 2015 року по даний час, у зв'язку зі зміною мінімальної пенсії; зобов'язати Головне УПФУ в Черкаській області подати у 30-денний строк звіт про виконання даного судового рішення.»
12 червня 2019 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2019 року залишено без змін.
15 липня 2019 року на адресу суду першої інстанції надійшов Звіт про виконання рішення суду за підписом начальником головного управління ПФУ в Черкаській області Зінник С. М.
ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Зінник С. М. (18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) за зловживання правами, які призвели до невиконання рішення.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області Зінник Світлану Михайлівну, як керівника суб'єкта владних повноважень по адміністративній справі №711/2771/17.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, заявник звернувся з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом першої норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано невиконання відповідачем рішень національних судів, що призвело до прийняття незаконного рішення про відмову у задоволенні його заяви.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Придніпровського районного суду від 21 березня 2019 року виконано добровільно та в повному обсязі, а тому, в діях начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області ознак вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення, як умови притягнення особи до відповідальності та накладення, у даному випадку, штрафу відсутні.
Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, виходячи з наступного.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КАС України питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права на судовий захист.
У спірних правовідносинах судом було застосовано засоби судового контролю за виконанням рішення суду.
Як вже зазначалось вище, на виконання рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 березня 2019 року по справі № 711/2771/17, відповідачем до суду першої інстанції направлено звіт, в якому зазначено, що Головним управлінням, вихідним листом від 12.07.2019 № 631661/03/03, направлено ОСОБА_1 протокол індивідуального перерахунку (довідку) та копії розпоряджень з розрахунками пенсії ОСОБА_1 . Також вказано про виконання Головним управлінням добровільно та в повному обсязі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.03.2019 по справі № 711/2771/17.
Разом з тим, колегія суддів враховує, що постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції з врахуванням вирішеного в ній питання, не виконав вимог ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не надав йому оцінку та не перевірив його виконання, а лише фактично продублював зміст відповіді відповідача.
Суд зазначає, що головною метою судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є реалізація основних завдань адміністративного судочинства, оскільки кожен судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення.
Отже, суду першої інстанції розглядаючи звіт суб'єкта владних повноважень про виконання ним постанови суду необхідно перевірити чи досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права.
Колегія суддів зауважує, що передбачені вищевказаною нормою КАС України заходи судового контролю, в тому числі накладення штрафу, підлягають застосуванню у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання судового рішення або якщо в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Отже, нормами КАС України передбачено судовий контроль та відповідальність як за неподання звіту, так і у разі подання звіту, але неналежного виконання судового рішення, що встановлюється судом за результатами розгляду поданого звіту.
Однак, судом першої інстанції при надходженні заяви позивача, оцінка поданому відповідачем звіту та доказам наданим на виконання рішення суду, не надавалась, питання щодо виконання рішення суду не досліджувалось, що є порушенням вимог ст. 382 КАС України.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми чинного процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не в повній мірі з'ясував обставини справи та надав їм належну оцінку, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 382 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 січня 2020 року скасувати.
Справу направити до Придніпровського районного суду м. Черкаси для виконання вимог ст. 382 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді: