Справа № 580/3330/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
18 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Єгорової Н.М.,
Сорочка Є.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішень, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, комунальне підприємство "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.
12 травня 2020 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому зазначено про те, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 15 червня 2020 року, проте у судове засідання не з'явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що комунальне підприємство "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" зареєстровано як юридичну особу 15.04.2010 року.
27.06.2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб управління у м. Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області О. Булаженко проведена камеральна перевірка позивача з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за звітний період січень-серпень 2018року.
За результатами перевірки складено акт про результати камеральної перевірки порушення граничних строків реєстрації податкової накладної №3415/23-00-50-12-007/36773489 від 27.06.2019 року.
При перевірці своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що в порушення п.201.10 ст.201 ПКУ, несвоєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні з податку на додану вартість за звітний період січень-серпень 2018 року.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0116625012 від 25.07.2019 року, яким застосовано до позивача штрафну санкцію відповідно до п.120.1 Податкового кодексу України з податку на додану вартість в сумі - 190509,57 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Тобто, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
З огляду на те, що при проведенні камеральної перевірки, результати якої оформлені актом перевірки №3415/23-00-50-12-007/36773489 від 27.06.2019 року, контролюючим органом перевірялася своєчасність реєстрації податкових накладних та/або разрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач під час проведення камеральної перевірки та прийняття за результатами цієї перевірки податкового повідомлення-рішення діяв відповідно до вимог законодавства та у межах наданих повноважень.
Враховуючи вищевикладене, спростовуються також посилання позивача на рішення Черкаського окружного адміністративного від 18.12.2018 року у справі №2340/4009/18, оскільки в ній Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку КВП "Водоканал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року до 31.12.2017 року з урахуванням пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, а в даній справі, що розглядається, відповідачем проведено камеральну перевірку, тобто в даних справах різні фактичні та юридичні обставини.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів / послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів / послуг.
Перевіркою встановлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивачем не своєчасно зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні з податку на додану вартість за звітний період січень-серпень 2018 року.
Обставини несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є безспірними і позивачем не заперечуються.
Таким чином, в порушення вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, позивачем несвоєчасно зареєстровано протягом граничних строків, визначених вказаною нормою, податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Будь-яких доказів, які б спростовували факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних або свідчили про помилковість обчислення контролюючим органом кількості днів затримки реєстрації вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач не надав.
Згідно з п. 120-1-1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних /розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних і розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.
Підпунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.
Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 року № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.
Тобто, у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.
Аналогічна позиція щодо подібних правовідносин висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 18.01.2018 року у справі №804/5153/17.
Тобто, платник податків, за необхідності, може самостійно поповнити власний електронний рахунок з метою подальшої реєстрації податкових накладних. Разом з тим, позивач вказані дії з метою своєчасної реєстрації податкових накладних вчинено не було.
З приводу посилань позивача на те, що протягом липня 2015 - січня 2018 року їхнім контрагентом КВП "Водоканал" не зареєстровано жодної податкової накладної, в результаті чого на його електронному рахунку утворилося від'ємне значення, то вказані доводи не впливають на обов'язки платника податків, визначені вимогами ПК України.
Посилання позивача не те, що в оскаржуваному рішенні податковим органом зазначено ст. 120-1 ПКУ без зазначення пункту, що не відповідає вимогам винесення рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Верховним Судом у рішенні від 11.09.2018 року у справі № 826/11623/16 (ЄДРСР 76518273) зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства "Водопостачання та водовідведення Звенигородської міської ради" залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Єгорова Н.М.
Сорочко Є.О.