Справа № 620/366/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
17 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Федотова І.В.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сівертранс" до Головного управління державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ТОВ "Сівертранс" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення №00000141400 (форма «В1») від 17 січня 2018 року та №00000151400 (форма «В4») від 17 січня 2019 року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Чернігівській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Сівертранс» щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2017 року.
В ході перевірки було встановлено, що позивачем завищено суму податку, що підлягає (підлягала) бюджетному відшкодуванню за період з 01.01.2016 року по 31.09.2017 року всього у сумі 571 922 грн., а також завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 податкової декларації з ПДВ) на 49 652 грн, в т ч. за вересень 2017 року на 49 652 грн.
Результати перевірки оформлені Актом №718/14/37696816 від 26.04.2018 року.
На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №00000151400 (форма «В4») від 17 січня 2018 року та №00000141400 (форма «В1») від 17 січня 2018 року.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Відповідно до п.п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за данимибухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротний активів - виходячи із звичайної ціни).
Згідно п. 189.1. ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, дана правова норма направлена на захист державних інтересів (втрат державного бюджету) від зловживань недобросовісних суб'єктів господарювання при операціях з основними засобами. Наприклад придбання основних засобів з ПДВ (з віднесенням відповідної суми ПДВ до податкового кредиту) і подальшого його перепродажу за суттєво заниженою вартістю (за безцінь) і відповідно сплатою ПДВ у мінімальному розмірі (мінімізація).
Так, в ході проведеної перевірки контролюючим органом було встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 1.1 „Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків" на загальну суму 621 574 грн.
Зокрема, контролюючим органом було встановлено випадки реалізації транспортних засобів за ціною, яка є нижчою балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. При продажу транспортних засобів підприємство нарахувало ПДВ, виходячи з оціночної (ринкової) вартості.
Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції реалізовані транспортні засоби попередньо Товариством не придбавались, а вносились як внесок фізичної особи до статутного капіталу без ПДВ, відповідно до податкового кредиту суми не відносились.
Отже, нарахувавши відповідні податкові зобов'язання з ПДВ при реалізації транспортних засобів за договірною ціною, Товариство надало для бюджету додаткову вигоду, оскільки, попередньо кредиту з ПДВ не отримувало.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність донарахування Товариству податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 621 574 грн.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто, прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління державної податкової служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
І.В. Федотов