Справа № 620/3168/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
17 червня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді: Чаку Є.В.
суддів: Файдюка В.В., Федотова І.В.
за участю секретаря: Муханькової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування пункт 5 рішення відповідача від 26.09.2019 року №45-VII-6 щодо відмови йому у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,06 га, біля садівничого товариства ''Гудок'' для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО; зобов'язання відповідача розглянути, в передбаченому законом порядку, його заяву від 14.11.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,06 га, біля садівничого товариства ''Гудок'' для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного в заяві питання.
Чернігівський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 05 грудня 2019 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 5 рішення Чернігівської міської ради від 26.09.2019 року №45/VII-6 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства ''Гудок'', для індивідуального дачного будівництва. Зобов'язав Чернігівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, розташованої у місті Чернігові біля садівничого товариства ' 'Гудок'' , для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останнє та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що рішенням Чернігівської міськради від 26.01.2017 року №15/VІІ-1, за наслідками розгляду заяв громадян та протоколу Ради ветеранів АТО, членів загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міськраді від 16.01.2017 року №4, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1 , ділянка НОМЕР_2 , орієнтовною площею 0,0600 га. З заявою про відмову від наданого дозволу на земельну ділянку НОМЕР_2 позивач до Чернігівської міськради не звертався. На думку апелянта, ОСОБА_1 має можливість реалізувати своє право на виготовлення проекту землеустрою щодо земельної ділянки НОМЕР_2 та в подальшому отримати її у власність.
Також апелянт зазначив, що як свідчить витяг з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки НОМЕР_1 біля садівничого товариства «Гудок» (кадастровий номер 7410100000:01:053:0064) - 05.12.2017 року. Отже позивач просить повторно розглянути його заяву від 14.11.2016 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вже сформованої земельної ділянки.
На думку апелянта, повторний розгляд заяви та її задоволення призведе до перевищення норм безоплатної приватизації для однієї особи, передбаченої Хемельним кодексом України.
Крім того, апелянт зазначив, що оскільки заява ОСОБА_1 від 14.11.2016 року розглянута та вирішена по суті і прийняте по ній рішення від 26.01.2017 року №15/VII-1 ( п.п.1.34 п.1) залишається чинним, то пункт 2 прохальної частини позову не підлягає задоволенню в силу ч.2 ст.8 Закону України «Про звернення громадян», якою регламентовано, що не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
25.03.2020 року у зв'язку з введенням карантинних заходів та за для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), розгляд справи було відкладено.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за участі представників сторін до суду не надходило.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а також те, що участь у судовому засіданні учасників справи не визнано обов'язковою, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 14.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до голови Чернігівської міської ради Атрошенка В.А. з письмовою заявою про виділення в користування земельної ділянки площею 0,06 га для індивідуального дачного будівництва у м. Чернігові біля садівничого товариства "Гудок". До заяви додав копії паспорта і ідентифікаційного номера, посвідчення учасника бойових дій, довідки про перебування в АТО, план-схеми розташування земельної ділянки. На план-схемі зазначено та виділено бажане місце розташування земельної ділянки - № НОМЕР_1 .
Рішенням Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року №15/VII-I ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 , орієнтовною площею 0,0600 га (пункт 1.34).
Цим же рішенням (п.1.НОМЕР_1) ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га.
Питання про розгляд заяви ОСОБА_1 від 14.11.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 ЧМР не розглядалося.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.05.2017 року (справа №750/3399/17), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради з приводу не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля Садівничого товариства " Гудок” для індивідуального дачного будівництва; зобов'язано Чернігівську міську раду на пленарному засіданні розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,06 га, розташованої в місті Чернігові біля Садівничого товариства " Гудок” для індивідуального дачного будівництва, в разі відмови в її задоволенні ухвалити мотивоване рішення з належним обґрунтуванням причини такої відмови; в іншій частині позову відмовлено.
Рішенням Чернігівської міської ради від 17.08.2017 року №22/VII-23 (п.8) з урахуванням п.1.НОМЕР_1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року №15/VII-1 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , біля садівничого товариства « Гудок » орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва.
Водночас, постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 грудня 2017 року (справа № 2-а/750/1152/17) задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано пункт 1.НОМЕР_1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року № 15/VII-1, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок біля садівничого товариства «Гудок» для індивідуального дачного будівництва, громадянам - учасникам АТО, учасникам бойових дій, ветеранам війни та членам сімей загиблих учасників АТО ОСОБА_2 , ділянка № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га. Визнано протиправним та скасовано пункт 8 рішення Чернігівської міської ради від 17.08.2017 року № 22/ VII-23, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , біля садівничого товариства « Гудок » орієнтовною площею 0,0600 га, для індивідуального дачного будівництва. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,06 га., розташованої в м. Чернігові біля садівничого товариства «Гудок», для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання.
Дана постанова не була оскаржена та набрала законної сили 18.12.2017 року.
21.12.2017 року Чернігівська міська рада ухвалила рішення № 26/VII-17, пунктом 11.18 якого затвердила проект відведення та передала у власність безоплатно ОСОБА_2 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0600 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064.
31.01.2018 року Чернігівська міська рада ухвалила рішення № 27/VII-19, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_1 біля СТ «Гудок», орієнтировкою площею 0,0600 га для ведення індивідуального дачного будівництва з врахуванням п.11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21.12.2017 року № 26/VII-17 (пункт 12).
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.06.2018 року (справа №750/2950/18), залишеним без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 28.08.2018 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним і скасовано пункт 11.18 рішення Чернігівської міської ради від 21.12.2017 №26/VII-17, яким затверджено проект відведення земельної ділянки та передано земельну ділянку НОМЕР_1 , площею 0,06 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064, у власність ОСОБА_2 . Визнано незаконним і скасовано пункт 12 рішення Чернігівської міської ради від 31.01.2018 року №27/VII-17, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,06 га, кадастровий номер 7410100000:01:053:0064, та ухвалити по суті порушеного в заяві питання мотивоване рішення.
26.10.2018 року Чернігівською міською радою ухвалено рішення №35/VІІ-24 (пункт 13), яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва, з урахуванням підпункту 1.34 пункту 1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року №15/VІІ-1, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва, та у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не відмовився від дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку НОМЕР_2 .
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.08.2019 року (справа №620/1245/19), яке не було оскаржено та набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 13 рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2018 року № 35/VII-24 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва. Зобов'язано Чернігівську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, розташованої у місті Чернігові біля садівничого товариства " Гудок” , для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.
26.09.2019 року Чернігівською міськрадою ухвалено рішення №45/VII-6, пунктом 5 якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, з посиланням на те, що заява ОСОБА_1 від 14.11.2016 року розглянута та вирішена по суті і прийняте по ній рішення від 26.01.2017 року №15/VII-1 (п.п. 1.34 п. 1) залишається чинним, тому повторний розгляд заяви та її задоволення призведе до перевищення норм безоплатної приватизації для однією особи, передбаченої частиною першою статті 121 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з пунктом 5 вказаного рішення відповідача та вважаючи свої прав порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, при цьому законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але відповідачем не наведено підстав, передбачених Земельним кодексом України, за яких позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки.
Пунктом "в" частини 3 статті 116 Земельним кодексом України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст.118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Кабінету міністрів Автономної Республіки Крим. Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.
При цьому, підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є вичерпним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі №822/25/18.
В даному випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельних ділянок у власність, не навів жодних обґрунтованих підстав відмови у наданні такого дозволу, передбачених нормами Земельного кодексу України.
Факт надання позивачем, при зверненні до Чернігівської міської ради з письмовою заявою про виділення в користування земельної ділянки площею 0,06 га для індивідуального дачного будівництва у м. Чернігові біля садівничого товариства "Гудок" всіх необхідних документів, передбачених нормами Земельного кодексу України був встановлений під час розгляду справи №750/8512/17, у постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 03.12.2017 року.
Згідно ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо підстави для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва, яка зазначено у оскаржуваному рішенні та апеляційній скарзі, а саме те, що підпункт 1.34 пункту 1 рішення Чернігівської міської ради від 26.01.2017 року №15/VІІ-1, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки НОМЕР_2 , який є чинним, а також той факт, що ОСОБА_1 не відмовився від дозволу на розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку НОМЕР_2 , колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалось вище судом перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки є вичерпним.
Така підстава для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, яка зазначена у оскаржуваному рішенні відповідача, статтею 118 Земельним кодексом України не передбачена.
До того, ж у постанові від 28.08.2018 року (справа №750/2950/18) апеляційний суд Чернігівської області зазначив, що твердження апелянта про те, що фактично заява ОСОБА_1 від 14.11.2016 року була розглянута по суті з прийняттям Чернігівською міською радою рішення від 26.01.2017 року, не може бути прийнято до уваги, оскільки до заяви ОСОБА_1 було додано копію план-схеми розташування бажаної земельної ділянки, яка на цьому плані позначена під номером НОМЕР_1. Тобто заява ОСОБА_1 про виділ йому в користування земельної ділянки НОМЕР_1 розглянута не була, що підтверджено двома судовими рішеннями від 23.05.2017 року та від 05.12.2017 року. Нормами статей 118, 122 ЗК України не закріплено за суб'єктом владних повноважень права утримуватись від прийняття відповідного рішення за результатом розгляду питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Також у постанові колегією суддів зазначено, що не можуть бути підставою для скасування рішення суду твердження апелянта щодо перевищення норм безоплатної приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 при повторному розгляді його заяви, оскільки це питання знаходиться за межами заявлених позовних вимог. Крім того, даних про передачу безоплатно у власність позивачу земельної ділянки матеріали справи не містять.
Вказані обставини, в силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказуванню не підлягають.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що своє право на безоплатну приватизацію, передбачене частиною першою статті 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не використав, оскільки його заява від 14.11.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, розташованої у місті Чернігові біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, Чернігівською міськрадою фактично не розглянута.
В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2017 року (справа №750/3399/17) судом встановлено, що "протоколом Ради від 16.01.2017 року №4 затверджено список ветеранів АТО та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО, які за результатами жеребкування отримають право на земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва. Згідно даного списку внаслідок жеребкування позивач отримав ділянку для індивідуального дачного будівництва НОМЕР_1, орієнтовною площею 0,06 га. Однак, рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу відповідачем на пленарному засіданні Чернігівської міської ради не приймалось, що на переконання судової колегії свідчить про порушення вимог пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 122 Земельного кодексу України.
Чернігівська міська рада, не зважаючи на протокол Ради від 16.01.2017 року №4 своїм рішенням від 26.01.2017 року №15/VІІ-1 (підпункт 1.34 пункту 1) надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва ОСОБА_1 , ділянка НОМЕР_2 , орієнтовною площею 0,0600 га.
Крім того, колегія суддів наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем вживались дії, спрямовані на отримання та передачу безоплатно у власність земельної ділянки НОМЕР_2 .
Доводів Чернігівської міської ради про те, що позивач просить повторно розглянути його заяву від 14.11.2016 року та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вже сформованої земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги, оскільки такі обставини не були зазначені відповідачем як підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок".
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 5 рішення Чернігівської міської ради від 26.09.2019 року №45/VII-6 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання Чернігівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,06 га, розташованої у місті Чернігові біля садівничого товариства " Гудок” , для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО, та ухвалити мотивоване рішення по суті порушеного у заяві питання, колегія суддів зазначає наступне.
За нормами ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, відповідач за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою має право вчинити лише дії:
- видати наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, або
- надати письмову відмову у наданні такого дозволу, і то лише з підстав, які прямо передбачені зазначеною статтею.
Враховуючи, що альтернатив (варіантів) позитивного вирішення заяви позивача не існує, особа звернулась до суду з підстав не ухилення державного органу від розгляду його заяви про надання дозволу на розроблення проекту, а на неправомірність відмови у наданні такого дозволу (такі відмови неодноразово оскаржувались позивачем в судовому порядку та численними рішеннями судів були визнані протиправними), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги шляхом зобов'язання Чернігівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2016 року та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № НОМЕР_1 , орієнтовною площею 0,0600 га, розташованої у місті Чернігові біля садівничого товариства "Гудок", для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО.
Доводи представника відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження. Інші доводи зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: В.В. Файдюк
І.В. Федотов