П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4012/19
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
В листопаді 2019 року ФОП ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС), в якому просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-72626-17.
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що прийняттю спірної вимоги повинна була передувати документальна перевірка, але відповідач такої перевірки не провів, відповідного акту не склав. Відсутність акту перевірки унеможливлює встановлення періоду нарахування єдиного внеску. Крім того, відповідач визначив суму недоїмки за відсутності звітності платника, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року в задоволені позову відмовлено.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач з травня 2008 року зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності і знаходився на загальній системі оподаткування.
Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємницьку діяльність позивачем було припинено 14.11.2019 року, про що внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за №25220060002040676.
Відповідно до розрахунку суми заборгованості та витягу з інформаційної системи, у зв'язку з несплатою позивачем єдиного внеску за період 2017-2018 роки та І-ІІ квартал 2019 року, за ним утворилась недоїмка в розмірі 23785,08 грн..
14.08.2019 року відповідач на суму недоїмки прийняв спірну Вимогу №Ф-72626-17.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Інструкцією №449 передбачено право відповідача нараховувати єдиний внесок не тільки на підставі акту перевірки платника податків, а і на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз.2 п.2 ч.1 ст.7 вказаного Закону).
Таким чином, позивач як фізична особа - підприємець, який знаходиться на загальній системі оподаткування, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, також у випадку не отримання доходу (прибутку) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до п.1 роз.VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (надалі - Інструкція №449), до платників, які не виконали визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Згідно абз.3 п.2 роз.VI Інструкції №449, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 роз.VI Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) (абз.9 п.3 роз.VI Інструкції №449).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
Відповідно до п.4 роз.VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
При цьому положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами.
Проте, у даній справи має місце зростання сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, надсилання (вручення) платнику довідки у такому випадку передбачено абз.9 п.3 роз.VI Інструкції №449.
Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується не лише на підставі актів документальних перевірок. Відображення в інформаційній системі фіскального органу даних про наявність у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску є самостійною і достатньою підставою для формування вимоги про сплату боргу.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску, оскільки облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів є такою ж самостійною підставою для формування вимог, як і акти перевірки чи податкова звітність.
В апеляційній скарзі апелянт посилався на порушення податковим органом строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску.
Колегія суддів не може погодитись з таким твердженням апелянта, оскільки як вже зазначалося вище, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам єдиного внеску протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску, тобто у податкового органу відсутній обов'язок надсилати платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу після кожного місяця в якому зросла сума недоїмки, вимога про сплату боргу формується на всю суму боргу, а не боргу за певний період.
Також, відповідно до ч.16 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відтак, спірна вимога від 14.08.2019 року №Ф-72626-17 прийнята податковим органом за наявності для цього підстав, у межах своїх повноважень та у законний спосіб, тому підстави для визнання цієї вимоги протиправною та її скасування відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Вербицька Н. В. Джабурія О.В.