17 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6429/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року (суддя 1 -ї інстанції Сацький Р.В) у справі №280/6429/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС, Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області про визнання дій протиправними, скасування висновку №1006 від 02.12.2019 в частині, наказів від 02.12.2019р. №№1006, 1174 о/са, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
24 грудня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справи України (відповідач 1) та Головного сервісного центру МВС України (відповідач 2) про визнання протиправними дії щодо виставлення негативної оцінки за оцінюванням результатів службової діяльності державних службовців щодо ОСОБА_1 ; скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України № 1006 від 02.12.2019 в частині ОСОБА_1 ; скасування наказу МВС України № 1006 від 02.12.2019 “Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” та “В” у 2019 р.” в частині стосовно позивача, ОСОБА_1 ; скасування наказу МВС України № 1171 о/с від 06.12.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, як такого, що отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 р.; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області та стягнути на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з негативною оцінкою проведеного оцінювання, вважає, що всупереч п.3 Типового порядку, оцінювання результатів службової діяльності проводилось без дотримання принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця. При цьому не були враховані ключові показники діяльності позивача, визначені з урахуванням його посадових обов'язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Вважає, що перше завдання є таким, що не підлягає оцінюванню в зв'язку з тим, що завдання не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких позивач не міг впливати.
Ухвалою суду від 10.02.2020 залучено в якості відповідача 3 по справі - Регіональний сервісний центр МВС в Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі - Міністерство внутрішніх справ України, Головний сервісний центр МВС подали апеляційні скарги в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга Міністерства внутрішніх справ України обґрунтована втручанням у дискреційні повноваження відповідача щодо варіантів прийняття рішень відносно осіб, що перебувають на службі. Оцінювання було здійснено з урахуванням визначених завдань і ключових показників, а в свою чергу позивач не звертався з питанням їх змін з певних підстав. Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції щодо фінансування установи, керівником якої є позивач, також не відповідають дійсності. Виконання інших завдань оцінено з урахуванням критеріїв виставляння балів. Також суд першої інстанції не зазначив, до кого з відповідачів задоволена позовна вимога позивача щодо стягнення заробітку за час вимушеного прогулу. Розподіл судових витрат здійснено не у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Апеляційна скарга Головного сервісного центру МВС обґрунтована тим, що оцінювання було здійснено з пропозиціями щодо перегляду завдань, не зважаючи на те, що Регіональним сервісним центрам було доручено проведення моніторинг виконання завдань. Доводи позивача, з якими погодився і суд першої інстанції щодо фінансування установи, керівником якої є позивач, також не відповідають дійсності. Виконання інших завдань оцінено з урахуванням критеріїв виставляння балів. Також є невірним висновки суду першої інстанції щодо застосування п. 43 Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців”, затверджений постановою КМУ № 640 від 23.08.2017, оскільки ця норма Типового порядку суперечила чинній редакції ст. 44 Закону України «Про державну службу», на час виникнення правовідносин, а отже відповідач застосував норму, що має вищу юридичну силу.
Позивачем подано відзив на апеляційні скарги в якому просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, що виконання першого завдання залежало не лише від волі позивача. Доводи відповідачів про здійсненням судом першої інстанції втручання у дискреційні повноваження відповідача не відповідають дійсності. Прийняття рішення про припинення державної служби є передчасним, з урахуванням строків оскарження висновків оцінювання.
Судом апеляційної інстанції розгляд справи здійснено із застосуванням режиму відеоконференції.
В судовому засіданні представник відповідача - МВС України підтримала доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просила їх задовольнити. Надала пояснення згідно доводам скарги. Також зазначила, що апеляційна скарга Головного сервісного центру МВС підлягає задоволенню.
Представники відповідача - Головного сервісного центру МВС підтримали доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просили їх задовольнити. Надали пояснення згідно доводам скарги. Зазначили, що апеляційна скарга МВС України підлягає задоволенню.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг МВС України та Головного сервісного центру МВС. Надав пояснення відповідно доводам відзиву.
Представник відповідача - регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області до суду апеляційної інстанції не з'явився. Повідомлений про день та час розгляду справи. Надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника.
Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що з 14 вересня 2018 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області як такого, що успішно пройшов за конкурсом, що підтверджується наказом МВС України від 12.09.2018. Вказана посада державної служби відноситься до категорії “Б”.
Відповідачем - МВС України, було проведено оцінювання службової діяльності позивача, за наслідками чого був складений Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, затверджений наказом МВС України №1006 від 02.12.2019.
За даними висновку, позивачу за наслідками оцінювання його службової діяльності на посаді начальника регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, виставлена оцінка - “негативно”.
Наказом МВС України №1171 о/с від 06.12.2019 позивача було звільнено з посади з 16.12.2019 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 3 ч. 1 та ч. 5 чт. 87 Закону України “Про державну службу”.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем не надано обґрунтованих доводів щодо правомірності висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", а рішення про звільнення прийнято передчасно, до вирішення питання щодо оскарження таких висновків.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Згідно ч.1,2 ст.44 Закону № 889-VIII, в редакції на час спірних правовідносин, результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Відповідно до приписів ч. 3, 4, 5 ст. 44 Закону № 889-VIII, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення). (ч. 6 ст. 44 Закону № 889-VIII)
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону. (ч. 10 ст. 44 Закону № 889-VIII)
Відповідно до ч. 11 Закону № 889-VIII, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Постанова) затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок).
Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (далі -оцінювання).
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовця, визначених з урахуванням його посадових обов'язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п. 8 Порядку).
Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). (п.9 Порядку)
Додатком 4 до Порядку №640 встановлено Критерії виставлення балів, зокрема: «не підлягає оцінюванню», « 0», « 1», « 2», « 3», « 4».
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем. (п. 47 Порядку)
Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу". У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу. (п. 48 Порядку)
Відповідно п.49 Порядку, висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивачу, як державному службовцю категорії “Б”, відповідачами, були визначені наступні завдання:
1) Забезпечити роботу по відкриттю оновленого територіального сервісного центру № 2344 (на правах відділу) РСЦ МВС.
2) Покращення матеріально-технічної бази територіальних сервісних центрів.
3) Створення умов для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців.
4) Забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності територіальних сервісних центрів. (а.с. 12 Т1)
За результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В” за 2019 р., позивачем було отримано:
за виконання першого завдання - 0 балів;
за виконання другого завдання - 3 бали;
за виконання третього завдання - 3 бали;
за виконання четвертого завдання - 3 бали.
За загальним підсумком, середній бал Позивача склав - 2,25, що відповідає оцінці - “негативна”. (а.с. 15-16 Т1)
Відповідно результатів виконання завдань, перше завдання містить таке обґрунтування - завдання не виконано, оскільки державний службовець підійшов до нього формально. ТСЦ № 2344 не було введено в експлуатацію у якості оновленого центру в серпні 2019 р. Наявне приміщення не відповідає концепції оновлених сервісних центрів МВС встановленим стандартам, зовнішньому вигляду та технічному забезпеченню, зокрема, відсутня стійка надання консультацій та система електронної черги.
Позивач не погодився з оцінкою першого завдання оскільки, як зазначає, виконання завдання щодо введення в експлуатацію оновленого ТСЦ № 2344 в м. Бердянськ, залежало не лише від волі позивача як державного службовця, на якого було покладено таке завдання, а й від фінансових показників затвердженого кошторису РСЦ МВС та відповідних субвенцій, за які мало фінансуватися його виконання. З такими доводами погодився і суд першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки відповідач зазначає про наявність приміщення, хоча яке не відповідає концепції оновленого сервісного центру - зовнішній вигляд, відсутня стійка, електронна черга. Таким чином відповідачі лише беруть до уваги відсутність приміщення, у вигляді концепції оновленого сервісного центу проте не зазначають чи було враховано дії позивача, вчинені для виконання такого завдання, та чи дійсно виконання такого залежало від волі позивача.
Посилання відповідачів, що подали апеляційні скарги, на відсутність пропозицій позивача щодо перегляду такого завдання, як відкриття оновленого сервісного центру у строки, визначені завданням, та проведення моніторингу, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до п. 4 розділу ІV Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» затверджених наказом Національне агентство України з питань державної служби №N 237, 27.11.2017, безпосередньо керівнику та у відповідних випадках керівнику державної служби рекомендується щоквартально проводити бесіду з державним службовцем, який перебуває у його підпорядкуванні, з метою з'ясування стану виконання завдань і досягнення ключових показників, причин відставання або незадовільного стану досягнення ключових показників.
Таким чином, відповідачі, посилаючись на моніторинг завдання, не надали суду доказів щодо проведення такого моніторингу та наявності зауважень з приводу неналежного, неповного або несвоєчасного виконання завдань протягом року позивачем.
У даному випадку, в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України під час розгляду справи не надано доказів того, що керівник цікавився виконанням самостійно визначених ним завдань, а відтак висновки оцінювання не можуть вважатися об'єктивними без проведення такої процедури та надання можливості перегляду завдань.
Колегія суддів не надає оцінку доводам сторін щодо виділення коштів за кодом КЕКВ 2240 “Оплата послуг” та їх витрачання, оскільки у результатах оцінювання при виставленні балів не наведено обґрунтувань з цього питання.
Щодо відсутності обґрунтування балів за завдання 3 та 4, колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать встановлені обставини справи, завдання № 3, щодо створення умов для підвищення рівня професійної компетентності державних службовців варто зазначити. Так позивачем було зазначено, а відповідачами не спростовано: - 50 % державних службовців використовують дистанційні форми підвищення кваліфікації; - 100 % прийнятих у 2019 році державних службовців пройшли підвищення кваліфікації на базі Запорізького національного університету та Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влада, місцевого самоврядування, керівників державних установ та організацій;- направлено на навчання до Запорізького національного університету державного службовця за державним замовленням;- на базі Запорізького центру перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників державних установ та організацій, працівники РСЦ МВС в Запорізькій області взяли участь у заходах з актуальних питань діяльності служб управління персоналу.
Завдання № 4 щодо забезпечення прозорості та інформаційної відкритості діяльності ТСЦ. Позивачем зазначено, а відповідачами не спростовано:- створено веб-сторінку у соціальній мережі Фейсбук, з метою інформування громадян про розпорядок роботи, час прийому громадян, перелік послуг, надання консультацій в онлайн режимі та інша корисна для користувачів інформація;- з метою відкритості діяльності РСЦ МВС було проведено 3 прес-конференції та 2 брифінги для представників ЗМІ;- організовано пізнавальні екскурсії до сервісних центрів МВС;- з початку 2019 року на веб-сайті РСЦ МВС у Запорізькій області опубліковано 57 інформаційних матеріалів та оголошень;- постійно забезпечується внесення актуальної інформації до електронних інформаційних боксів в ТСЦ МВС Запорізької області; тощо.
Оцінюючи вищенаведені завдання, відповідач виставив оцінку 3 бали за кожне та вказав, що такі завдання виконані своєчасно, результат якого повною мірою можна використовувати в роботі. Робота проводилась з дотриманням правил етичної поведінки.
Згідно з п.3 Порядку оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Отже, відповідач зазначає про виконання завдань, проте колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції з цього питання, що обґрунтування оцінки, наведене у висновку, носить загальний характер та не дає можливості з'ясувати чи були такі оцінки відповідачем виставлені у відповідності до визначених у додатку 4 до Типового положення критеріїв.
Доводи відповідачів про втручання суду в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень, колегія суддів вважає хибними, оскільки судом надано юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання з критеріями оцінювання.
Також є вірними висновки суду першої інстанції щодо передчасного прийняття наказу про звільнення.
Так приписи п. 47 Порядку так і ст. 44 Закону № 889-VIII, передбачають можливість оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", яке здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 889-VIII, у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Таким чином позивач, відповідно до вказаної норми має право у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
Відповідь (рішення) на таку скаргу надається не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги (ч. 3 ст. 11 Закону № 889-VII).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 вказаного Закону, у разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби, державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Враховуючи, що позивач з результатами виконання завдань ознайомлений 14.11.2019р., скарга на такий висновок подана 06.12.2019р., а отже в межах строку, визначеною законодавством, таким чином прийняття наказу про звільнення 06.12.2019р. є передчасним, з урахуванням строків розгляду скарги.
Доводи відповідачів, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду першої інстанції щодо порушення процедури прийняття оскарженого наказу про звільнення, не спростовують.
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача - Головного сервісного центру МВС щодо суперечності норм Типового порядку нормі ст. 44 Закону № 889-VII щодо повторного оцінювання у разі отримання негативної оцінки, та висновків суду першої інстанції з цього питання, проте такі висновки не є вирішальними для результату розгляду справи.
Щодо доводів відповідача - МВС України, викладених в апеляційній скарзі стосовно того, до кого заявлена та задоволена вимога позивача про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів зазначає, що спір вирішено відповідно до заявлених позовних вимог, а суд апеляційної інстанції не може розглядати вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
У разі незрозумілості рішення суду, сторони не позбавлені права звернутись до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, відповідно до ст. 254 КАС України.
Щодо посилання МВС України в апеляційній скарзі про незгоду з вирішенням судом першої інстанції питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, та стягнення таких лише з МВС України, колегія суддів зазначає, що такий розподіл здійснено судом вірно, не зважаючи на наявність трьох відповідачів, оскільки, як результати виконання оцінювання, затверджений оскаржений висновок в частині позивача, та накази прийняті МВС України.
Таким чином, наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, тож підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Головного сервісного центру МВС - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі №280/6429/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 червня 2020року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак