415/3917/20
2-о/415/359/20
18 червня 2020 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Калмикова Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, -
ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області.
Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:
1) родинних відносин між фізичними особами;
2) перебування фізичної особи на утриманні;
3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;
5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;
7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;
8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;
9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Заявником ОСОБА_1 заявлено в порядку окремого провадження вимогу, за якою вона просить суд встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Частиною 2 статті 315 ЦПК України дійсно визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Частини 1 та 2 статті 21 СК України чітко визначають, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Таким чином, встановлення факту родинних відносин між чоловіком та дружиною чинним законодавством не передбачено, для них може мати правове значення встановлення факту реєстрації шлюбу чи факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу у відповідних випадках.
З зазначеного вище вбачається, що вимога, в якій заявник просить суд встановити факт родинних відносин, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є чоловіком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягає розгляду судом в порядку окремого провадження, оскільки в окремому провадженні можливо встановити лише факт родинних відносин (але не між чоловіком та дружиною), або ж, в даному випадку, факт реєстрації шлюбу.
Відповідно до п. 4, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Так, з заяви та доданих до неї документів вбачається, що заявником не зазначено в чому полягає порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів і які нею вжиті заходи досудового врегулювання спору, яким чином порушені її законні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, в заяві заявник лише зазначає про наявність відповідних помилок при написанні персональних даних її чоловіка, про те, чи вона в досудовому порядку намагалась усунути вказані недоліки шляхом звернення з відповідною заявою до органів РАЦС, чи має це значення до УПФУ.
Таким чином, заявнику слід зазначити зміст вимог: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Так, з заяви та доданих до неї документів вбачається, що заява подана без додержання вимог, викладених у п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, а саме заявником не зазначено причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт та докази, що підтверджують факт.
Отже, заявнику слід надати до суду підтвердження причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт.
В зв'язку з зазначеними недоліками заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З заяви вбачається, що заявником не сплачено судовий збір. Водночас заявник просить звільнити її сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ЦПК України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача ….. про витребування доказів тощо.
Статтею 183 ЦПК України передбачені загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань, заперечень.
Заявником оформлено зазначене клопотання без додержання вимог ст. 183 ЦПК України
Отже, заявнику слід уточнити заявлені вимоги в резолютивній частині заяви з урахуванням того, що вимога про звільнення від сплати судового збору не є заявленою вимогою, а є клопотанням, заявою, яка подається окремим письмовим документом до заяви.
Щодо заявленого клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених вище норм вбачається, що суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати лише враховуючи майновий стан сторони.
Проте, на підтвердження свого скрутного матеріального становища, яке унеможливлює сплату судового збору, заявником не додано до заяви жодного доказу, зокрема довідки про доходи, що позбавляє суд можливості встановити обґрунтованість заявленого клопотання та прийняти законне рішення про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні даного клопотання відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, отже сплаті підлягає судовий збір у сумі 420,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин суд вважає, що заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. В іншому випадку заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.
Керуючись ст.ст. 175,177, 260, 261 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області залишити без руху про що сповістити заявника надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Роз'яснити, що у випадку, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА