1Справа № 335/13817/19 1-кп/335/403/2020
12 червня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 ,
провівши в залі суду в м. Запоріжжі підготовче судове засідання у кримінальному провадженні за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що угод з обвинуваченими не укладалося, підстави для закриття кримінального провадження, передбачені ст. 284 КПК України, відсутні, кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.
Окрім того, посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які встановлені під час досудового розслідування продовжують існувати, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Інші учасники судового засідання проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_8 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заявив клопотання про скасування арешту майна, надавши клопотання у письмовому вигляді, яке мотивовано наступним.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/12191/19, провадження № 1-кс/335/7670/2019 від 31.10.2019 року задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на автомобіль Хюндай Акцент державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, який належить ОСОБА_11 .
Обґрунтованість накладення арешту на майно мотивовано метою збереження та вилучення речових доказів.
Захисник посилається на те, що не є зрозумілими критерії, за яким віднесені вилучені речі до речових доказів, ані підстави для цього.
ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності не притягається, а вилучене майно лише перебувало в користуванні її сина ОСОБА_5 в день затримання та вилучення працівниками поліції.
На теперішній час вилучене майно не повернуто ані власнику ОСОБА_11 , ані користувачу ОСОБА_5 , більше двох місяців воно знаходиться в розпорядженні органів досудового розслідування. За цей час у кримінальному провадженні, проведено необхідний обсяг слідчих дій для встановлення істини та осіб причетних до скоєння правопорушення та вилучені всі речові докази. Досудове розслідування по кримінальному провадженню закінчено та направлено з обвинувальним актом до суду для розгляду.
На теперішній час підстав подальшого тримання вилученого майна не існує. Окрім цього, ці обставини позбавляють ОСОБА_11 права користування автомобілем і порушує її права, як власника.
Прокурор у судовому засіданні проти скасування арешту майна заперечував, пославшись на передчасність клопотання.
Вислухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
Щодо клопотання про скасування арешту з майна.
Статтею 315 ч. 3 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як зазначено у клопотанні захисника обвинуваченого арешт на автомобіль Хюндай Акцент слідчим суддею накладено з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
Суд враховує, що кримінальне провадження перебуває в стадії підготовчого судового засідання, що унеможливлює дослідження письмових доказів по кримінальному провадженню та з'ясування обставин на які посилається заявник як на підставу скасування арешту майна, а також нормами ст.ст. 314-315 КПК України не передбачено вирішення вказаних у клопотанні питань під час проведення підготовчого судового засідання, а відтак в задоволенні клопотання слід відмовити у зв'язку з передчасністю та до винесення процесуального рішення.
Щодо продовження строку дії запобіжного заходу.
Судом встановлено, що до обвинуваченого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в процесі судового розгляду було продовжено строком до 15.06.2020 року.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.
За нормою частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якою суд керується в силу положень ст.315 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу суд також враховує засаду верховенства права, закріплену у ст. 8 КПК, та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ), яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті підлягає обов'язковому застосуванню під час кримінального провадження.
Так, у п. 219 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року (заява № 42310/04) Суд зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», N 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які встановлені під час обрання запобіжного заходу та про які зазначено стороною обвинувачення, із ступеня тяжкості злочину та особи обвинуваченого, а також приймає до уваги те, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, на теперішній час не відпали.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, є особою раніше засудженою, не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має.
Зазначені обставини кримінального провадження свідчать про те, що справжній інтерес суспільства у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб та інтересів правосуддя, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_6 на свободу.
Підстав для зміни запобіжного заходу стороною захисту не надано та судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , того, що заявлені ризики не зменшилися, а судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не може бути завершений до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів на даний час не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_6 та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 11.08.2020 року включно.
Щодо призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 33-1 КПК України зазначене кримінальне провадження підсудне Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя.
Обвинувальний акт складено з дотриманням положень ст. 291 КПК України.
Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження на цей час не вбачається.
Отже, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду. Підстав, визначених у ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд не убачає.
З вказаних мотивів, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 331 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 , діючого в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, - відмовити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, по 11.08.2020 року включно.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080060002701 від 30.10.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з обов' язковою участю сторін кримінального провадження на 13-00 год. 16.06.2020 року.
Копію ухвали направити до Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання в частині обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1