Справа №: 398/974/17
провадження №: 2/398/24/20
Іменем України
"10" червня 2020 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді -Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Олександрійської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину,
з участю:
представника позивача- ОСОБА_3
23.03.2017 року позивач звернулася до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору купівлі-продажу житлового буди нку, укладеного 12.03.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , шляхом зобов'язання ОСОБА_6 звільнити та повернути на користь позивача житловий будинок АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2007 року її батько ОСОБА_5 уклав з ОСОБА_6 договір купівлі-продажу житлового будинку, на підставі якого передав у власність останньої належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 . Зважаючи на те, що спірний договір сторонами укладено у простій письмовій формі (без нотаріального посвідчення) рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.03.2007 року договір було визнано дійсним на підставі ч.2 ст. 220 ЦК України. 18.04.2007 року зазначений договір на підставі судового рішення відповідачем був зареєстрований в Олександрійському КМБТІ за реєстр. №2122/116. Самого договору позивач ніколи не бачила, проте всі зазначені нею обставини встановлені заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 18.10.2007 року по справі №2-3780/2007, яким батька знято з реєстраційного обліку у спірному будинку. На час укладення батьком договору купівлі-продажу будинку вона мала зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання та фактично проживала в ньому разом з батьками. Зазначена обставина підтверджується реєстраційним штампом, виконаним у належному їй паспорті, шляхом автоматичного перенесення інформації про місце реєстрації особи з картки форми 16, що зберігалися у житлово-експлуатаційній організації, а також копією будинкової книги на вказане домоволодіння. При цьому на час укладення батьком спірного договору їй було лише 16 років. Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальний реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Усі зазначені вимоги були порушені під час укладення між батьком та відповідачем договору купівлі-продажу житлового будинку від 12 березня 2007 року. Будучи неповнолітньою на час вчинення зазначеного правочину, вона навіть не знала про те, що батько здійснив відчуження належного йому будинку. В той час позивач вважала, що вони з сім'єю просто переїхали в інше житло без втрати батьком права власності на спірний будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер, позивач вважала, що спірний будинок увійшов до складу спадщини, яка відкрилась після його смерті. Зважаючи на те, що вони з батьком були зареєстровані за однією адресою, вона вважається такою, що прийняла спадщину після його смерті, в зв'язку з чим заяву про прийняття спадщини не подавала. На початку 2016 року вона виявила бажання отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, звернулась до нотаріуса та під час збирання документів на спадкове майно їй стало відомо про всі зазначені вище обставини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2017 року головуючим суддею визначено суддю Голосеніну Т.В.
Ухвалою від 04.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.09.2017 року.
19.09.2017 року розгляд справи відкладений на 18.12.2017 року за клопотанням позивача та представника відповідача.
18.12.2017 року розгляд справи відкладений на 14.03.2018 року за клопотанням представника позивача.
14.03.2018 року в судовому засіданні ухвалено протокольне рішення про розгляд справи в загальному порядку з підготовчого судового засідання та оголошена перерва у підготовчому судовому засідання для надання представником позивача додаткових письмових доказів на 29.05.2018 року.
25.04.2018 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Олександрійської міської ради Кіровоградської області надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначено, що з наявних у справі документів вбачається, що позивач згідно з відомостями, які містяться в домовій книзі з 14.11.2016 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а з копії паспоррту вбачається, що позивач зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_1 з 13.11.2007 року, тобто після вчинення договору купівлі-продажу. Отже, на момент укладення договору позивач за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована не була. Крім того, представник третьої особи вважає, батьки позивача до органу опіки та піклування не зверталися з заявою про надання дозволу на укладення договору купівлі-продажу, оскільки позивач за адресою: АДРЕСА_1 не була зареєстрована на момент укладення договору.
Ухвалою від 29.05.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 12.07.2018 року
12.07.2017 року розгляд справи відкладений на 28.09.2018 року в зв'язку з зайнятістю судді Голосеніної Т.В. в іншій справі.
28.09.2018 року судовий розгляд справи не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Голосеніної Т.В. у відпустці.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2018 року в зв'язку з закінченням повноважень судді Голосеніної Т.В. головуючим суддею визначено суддю Коліуш Г.В.
Ухвалою від 30.10.2018 року справу прийнято до провадження та призначений судовий розгляд на 28.11.2018 року.
28.11.2018 року за клопотанням представника позивача судовий розгляд відкладено на 14.01.2019 року.
Ухвалою від 14.01.2020 року витребувано з Каланчацького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області належним чином завірений витяг з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть або свідоцтво про смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Каланчак, Каланчацького району, Херсонської області та розгляд справи відкладений на 14.02.2019 року.
Ухвалою від 14.02.2019 року провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою від 10.06.2019 року провадження у справі відновлено та витребувано у приватного нотаріуса Каланчацького районного нотаріального округу Херсонської області Воропай М.М. копію спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи призначено на 06.09.2019 року.
Ухвалою від 06.09.2019 року залучено до участі у справі як правонаступника відповідача ОСОБА_2 , в зв'язку з залученням правонаступника відповідача розгляд справи відкладено на 23.10.2019 року.
23.10.2019 року від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме: про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12 березня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зобов'язання ОСОБА_2 звільнити, повернути на користь ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , яка обґрунтована приведенням позовних вимог до діючої судової практики у подібних правовідносинах.
Отже, предметом розгляду є позовні вимоги про визнання недійсним з моменту вчинення договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12 березня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зобов'язання ОСОБА_2 звільнити, повернути на користь ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 , яка обґрунтована приведенням позовних вимог до діючої судової практики у подібних правовідносинах.
23.10.2019 року розгляд справи відкладений на 10.12.2019 року за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою від 10.12.2019 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву про визнання недійсним з моменту вчинення договр купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 12 березня 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та зобов'язання ОСОБА_2 звільнити, повернення на користь ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 , витребувано в Олександрійській міській державній нотаріальній конторі копію спадкової справи, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , розгляд справи відкладено на 27.01.2020 року в зв'язку з необхідністю витребування спадкової справи.
27.01.2020 року розгляд справи відкладено на 12.03.2020 року за клопотанням представника позивача в зв'язку зі зверненням представника позивача до КП «ОМБТІ» та архівного відділу Олександрійської міської ради Кіровоградської області із запитами щодо зміни нумерації будинків та необхідності отримання інформації.
12.03.2020 року розгляд справи відкладено на 27.04.2020 року за клопотанням представника відповідача в зв'язку з неотриманням на день розгляду справи інформації про зміну нумерації будинку.
27.04.2020 року розгляд справи відкладено на 10.06.2020 року за клопотанням представника позивача в зв'язку з неотриманням від Державного архіву Кіровоградської області на день розгляду справи інформації про зміну нумерації будинку.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Представник позивача в судовому засіданні 28.11.2018 року позовні вимоги підтримав, пояснив, що в березні 2007 року батько позивачки уклав договір купівлі-продажу належного йому житлового будинку з відповідачем, через десять днів, оскільки договір був укладений в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, цей договір судовим рішенням був визнаний дійсним, ще через місяць договір був зареєстрований в Олександрійському БТІ. Про ці обставини позивачу стало відому лише в 2016 році, коли вона вирішила оформити спадкові права та розшукуючи документи з'ясувала, що всі ці обставини з продажем житлового будинку мали місце. В зв'язку з цим вона змушена була звернутися до суду. Згодом відповідач добровільно, не чекаючи ухвали суду про витребування доказів, надала позивачу оспорюваний договір та рішення суду. Вважає, що оспорюваний договір укладено з грубим порушенням законодавства, оскільки визнання дійсним за рішенням суду підлягають тільки нотаріально посвідчені правочини, а не зареєстровані в БТІ. Крім того, правочин померлим батьком ОСОБА_5 укладено всупереч майновим інтересам дитини, а саме, позивача, що є грубим порушенням як національного, так і міжнародного законодавства. Позивач на момент укладення договору і на сьогоднішній день зареєстрована у спірному житловому будинку, проте не може проживати в ньому. Вона набула би право на спадкування, якби житловий будинок не був відчужений в такий спірний спосіб. Жодного дозволу від органу опіки та піклування на укладення договору відчуження будинку ані батько, ані мати позивачки не отримували, тому є всі підстави вважати договір нікчемним та застосувати наслідки нікчемності правочину. В судовому засіданні 10.06.2020 року уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в уточненій позовній заяві, зазначив, що відомості про зміну нумерації будинку по АДРЕСА_3 в архівних установах та КП «ОМБТІ» відсутні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином причину неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні 28.11.2018 року проти задоволення позову заперечувала з підстав того, що ОСОБА_6 дійсно укладала договір купівлі-продажу житлового будинку з батьком позивачки. Договір був укладено в простій письмовій формі, рішенням суду вказаний договір було визнано дійсним. Більше 10 років ніхто до неї не звертався, будь-яких претензій не пред'являв. Вона на сьогоднішній день користується вказаним житловим будинком, приватизувала земельну ділянку, право власності за нею зареєстровано у встановленому законом порядку. На дату укладення договору позивачка була неповнолітньою, матері про ці всі обставини було відомо, їм нічого не заважало звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте до суду ніхто не звертався, строк звернення до суду пропущений. Крім того, як вбачається з домової книги, позивач на момент укладення договору була зареєстрована зовсім в іншому житловому будинку за АДРЕСА_2 , а не в спірному будинку. В паспорті позивача, копія якого додана до позовної заяви, позивач зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_1 набагато пізніше, ніж був укладений оспорюваний договір. В судове засідання представник відповідача 10.06.2020 року не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі та участі відповідача, в задоволенні позовних вимог просила відмовити.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Органу опіки та піклування Олександрійської міської ради Кіровоградської області Турбаєвська- Рощенко О.А. в судовому засіданні 28.11.2018 року пояснила, що з позовної заяви з додатками вбачається, що згідно відомостей домової книги позивач з 14.11.2006 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , де вона була зареєстрована при отриманні паспорта громадянина України при досягненні 16-річного віку. З копії паспорта позивача вбачається, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.11.2007 року, а договір купівлі-продажу укладено 12.03.2007 року, тобто коли позивач за даною адресою зареєстрованою не була. Таким чином, на момент укладення правочину позивач не була зареєстрована у спірному будинку, батьки не зверталися до органів опіки та піклування за дозволом на укладення договору купівлі-продажу, права позивача не були порушені, оскільки на момент укладення договору вона не мала жодних майнових прав на житлового будинок, який був предметом договору купівлі-продажу. В судове засідання 10.06.2020 року представник органу опіки та піклування Олександрійської міської ради Кіровоградської області не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника.
Вислухавши вступне слово учасників, всебічно, повному, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявних у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1 батьком позивача є ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 02.09.2008 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрія Олександрійського міськрайонного управління юстиції (актовий запис № 965).
Відповідно до відомостей домової книги ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_6 року.
З відмітки з паспорта позивача вбачається, вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.11.2007 року
Згідно заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_5 знято з реєстраційного обліку з будинку по АДРЕСА_1 та визнано ОСОБА_5 таким, що не проживає за вказаною адресою з 12.03.2007 року.
Згідно договору купівлі-продажу від 12.03.2007 року ОСОБА_5 продав житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_6 .
З листа завідувача Олександрійської міської державної нотаріальної контори №2824/01-16 від 16.12.2019 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась.
12.03.2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений у простій письмовій формі договорі купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.03.2007 року по справі №2-1645/2007 договір від 12.03.2007 року, за яким ОСОБА_6 придбала у ОСОБА_5 житловий будинок АДРЕСА_1 визнано дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на самовільні забудови літ. «а» - сіни, літ. «Б» - сарай та на житловий будинок з надвірними будівлями вцілому.
Заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.10.2007 року по справі №2-3780/2007 ОСОБА_5 знятий з реєстраційного обліку в будинку по АДРЕСА_1 та ОСОБА_5 визнано таким, що не проживає за вказаною адресою з 12.03.2007 року. Відповідно до довідки КП «ОМБТІ» від 18.04.2007 року №521 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі рішення суду від 22.03.2007 року.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.03.2009 року по справі №2-689-09 визнано за ОСОБА_6 право власності на самочинну забудову: прибудову до житлового будинку літера «а» розміром 1,97х2,83 кв.м, після чого житлова площа житлового будинку становить 23,4 кв.м, загальна площа 48,8 кв.м, гараж літера «В» розміром 3,90х6,45 кв.м, сарай літера «Е» розміром 1,0х4,50х1,83х7,35 кв.м по периметру стін, сарай літера «Д» розміром 1,35х2,92 кв.м, які знаходиться на земельній ділянці, призначеній для обслуговування садиби АДРЕСА_1 .
Згідно з декларацією про готовність до експлуатації самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, зареєстрованої у відділі ДАБК 30.05.2018 року, житловий будинок (літ. А,а, а1) з господарськими будівлями (літ. В,Д,Е) по АДРЕСА_1 визнаний закінченим об'єктом, готовим до експлуатації. Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 в Державному реєстрі речових прав 31.05.2018 року за №26443568, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126645694 від 07.06.2018 року.
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 19.12.2012 року, ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0625 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126645168 від 07.06.2018 року вбачається, шо за ОСОБА_6 зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 .
01.03.2003 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданого 22.01.2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Олександрії Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №77
За життя ОСОБА_6 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Каланчацького районного нотаріального округу Херсонської області Воропай М.М. 03.09.2015 року, зареєстрований в реєстрі за №1270, відповідно до якого на випадок свої смерті заповіла ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій він розташований.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Каланчацьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис 313.
06.02.2019 року ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття за заповітом спадщини після смерті ОСОБА_6
17.01.2020 року ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 .Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав 17.01.2020року за №35069410, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №196627087 від 17.01.2020 року.
Також ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,0625 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав 17.01.2020року за №35069853, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №196631522 від 17.01.2020 року
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користування майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Згідно статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Статтею 321 ЦК України визначається непорушність права власності. Частиною другої цієї статті встановлено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Перелік підстав припинення права власності наведено у статті 346 ЦК України. Відповідно до частини другої цієї статті право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з частиною другою статті 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 13.11.2019 року у справі №0414/606/2012
Згідно положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Відповідно до ч.2 ст.177 Сімейного кодексу України (в редакції, яка діяла в момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу) батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав: укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори поділу або обміну житлового будинку, квартири; видавати письмові зобов'язання від імені дитини; відмовлятися від майнових прав дитини.
За змістом ч.6 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України (в редакції, яка діяла в момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу) правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнаний судом недійсним. Отже, вчинення батьками неповнолітньої дитини певного правочину за відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування порушує установлену ст.177 СК України заборону. Правочин, що вчинений батьками (усиновлючами) стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, за відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування може бути визнаний недійсним за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини, звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує права та інтереси дитини щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження права дитини на житло. Сам по собі факт відсутності обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення правочину не є безумовною підставою для визнання його недійсним.
Проте, судом встановлено, що предметом договору купівлі-продажу був житловий будинок АДРЕСА_1 , а той же час позивач за відомостями домової книги на момент укладення договору - 12.03.2007 року була зареєстрована за іншою адресою - в будинку АДРЕСА_2 , тому враховуючи, що на момент укладення оспорюваного договору позивача не мала права користування зазначеним будинком АДРЕСА_1 , тому дозволу органу опікита піклування для укладення договору не потребувалося, тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову по суті позовних вимог, тому відсутні підстави для застосування строку позовної давності.
Також стосовно вимоги позивача про зобов'язання ОСОБА_2 звільнити, повернути на користь ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Позивач зазначає що відповідно до ч.3 ст. 1268 (в редакції, яка діяла на дату смерті ОСОБА_5 ) є такою, що прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала із спадкодавцем. Проте, в позовній заяві зазначено, що після укладення оспорюваного договору позивач разом з батьками переїхали в інше житло та позивач вважала, що вони просто змінили місце проживання.
Судом встановлено, що на момент смерті батька позивач була повнолітньою особою, доказів, що на момент смерті батька вони проживали разом, матеріали справи не містять, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася. Таким чином, позивачем не доведено, що вона у передбаченому ЦК України порядку прийняла спадщину після смерті батька.
Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Отже, тільки спадкоємець успадковує майнове право вимагати застосування наслідків недійсності правочину у вигляді двосторонньої реституції, зокрема право вимагати повернення переданого за недійсним правочином у разі доведеності недійсності договору відчуження об'єкта нерухомого майна та наявності доказів того, що особа є спадкоємцем сторони недійсного правочину.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - орган опіки та піклування Олександрійської міської ради (місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 30564550), про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до п.3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, ст. 354 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.
Повне рішення складено 19.06.2020 року.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1
ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_6
ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5
ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_7
Орган опіки та піклування Олександрійської міської ради, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 30564550.
ОСОБА_10 , місцезнаходження юридичної особи: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59, код ЄДРПОУ 30564550.
Суддя Коліуш Г.В.