Справа № 284/554/19
Провадження № 2/369/1045/20
Іменем України
26.03.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря Одинцова О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом державного підприємства «Народне спеціалізоване лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
У серпні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що підприємство відпускало відповідачу лісопродукцію, а відповідач зобов'язаний був розрахуватись. Останній раз було відпущено продукції на загальну суму 20 893,63 грн. Сальдо початкове (борг) вже існував в розмірі 8 672,61 грн. ОСОБА_1 сплачено 20 900,56 грн. Тому непогашеним залишився борг в сумі 8665,68 грн. Оскільки відповідач борг не погашає, тому на підставі ст..625 ЦК України, він має сплатити борг з врахуванням індексу інфляції в розмірі 1322,03 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 465,10 грн. У добровільному порядку ОСОБА_1 борг не погашає, тому вважають своє право порушеним.
Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Народне спеціалізоване лісове господарство» заборгованість в розмірі 8665,68 грн., відшкодувати матеріальні втрати в розмірі 1787,13 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав. Просив суд задоволити позов.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. ст. 626,628,629,638-640 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
При розгляді справи судом встановлено, що ДП «Народне спеціалізоване лісове господарство» постачало лісопродукцію ОСОБА_1 на підставі товарно-транспортних накладних: № НОМЕР_1 від 25 липня 2017 року на суму 6242,20 грн., № НОМЕР_2 на суму 9301,35 грн., № НОМЕР_3 на суму 5350,05 грн.
За ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Ст. 526 КЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період з 25 липня 2017 року по 13 серпня 2019 року між ДП «Народне спеціалізоване лісове господарство» та ОСОБА_1 борг (сальдо початкове) складає 8672,61 грн.
Враховуючи проведену відповідачем оплату на суму 20900,56 грн., залишок заборгованості становить 8665,68 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
За. ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611, 612 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку постанови Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі № 3-11гс10, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
За таких обставин, обґрунтованими є доводи позову щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних за час прострочення виконання зобов'язання.
Так, внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Відповідно до матеріалів справи, моментом порушення грошового зобов'язання є не сплата коштів за відпущену лісо продукцію, перевіривши подані суду розрахунки, тому за період з 30 жовтня 2017 року по 13 серпня 2019 року підлягають стягненню три відсотки річних в розмірі 465,10 грн. та інфляційні втрати в розмірі 1322,03 грн.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.
При подачі позову позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1921 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 202-215, 328, 391, 655 ст.ст.12, 81, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, -
Позов державного підприємства «Народне спеціалізоване лісове господарство» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Народне спеціалізоване лісове господарство» заборгованість в розмірі 8665,68 грн. (вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять грн. 68 коп.), інфляційні втрати в розмірі 1322,03 грн. (одна тисяча триста двадцять дві грн. 03 коп.), три відсотки річних 465,10 грн. (чотириста шістдесят п'ять грн. 10 коп.), судовий збір в розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн.).
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлено 26 березня 2020 року.
Суддя