Справа № 369/7226/19
Провадження №2/369/655/20
11.06.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Одинцов О.С.
розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 червня 2019 року відкрито провадження по справі та судове засідання призначено на 08 серпня 2019 року..
У судові засідання 17 вересня 2020 року, 21 жовтня 2020 року, 05 грудня 2019 року, 21 лютого 2020 року, 12 березня 2020 року, 11 червня 2020 року позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений, що підтверджується відповідною розпискою та зворотніми повідомленнями. Позивач причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин причини неявки позивача є неповажними.
Подану заяву, яка надійшла до суду 13 вересня 2019 року електронною поштою від ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) про розгляд справи у відсутність позивача, оскільки оригінал заяви з підписом позивача станом на 11 червня 2020 року до суду не надходила, дана заява направлена з невідомої адреси. Причини неможливості подати таку заяву безпосередньо до суду в заяві не відображено.
Належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - зворотнім повідомленням рекомендованих листів, а також розпискою позивача. Про судові засідання позивач був повідомлений завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від позивача, повідомлення причини неявки ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило. Також не містить матеріали справи заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Позивач не цікавився розглядом справи, починаючи з серпня 2019 року. До суду також не подано докази, які позивач бажала долучити до матеріалів справи, не повідомлено причини не можливості подати такі докази. Заяв про зміну адреси листування, направленням судових викликів по смс-повідомленням від позивача не надходило.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
При вирішенні питання про залишення позову без розгляду, суд враховує також те, що позов надійшов до суду ще у червні 2019 року, з того часу жодних клопотань про витребування доказів, приєднання доказів, призначення експертизи, тощо від позивача до суду не надходило.
За ст..13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач та його представник, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явилися до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Пінкевич