Справа № 367/2071/18
Провадження №2/367/983/2020
29 травня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Стародубець О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
До Ірпінського міського суду Київської області звернулося Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В позовній заяві вказує, що 26.05.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н. Відповідно до умов договору, позичальник отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Проте, всупереч вимогам договору, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором в результаті чого виникла заборгованість. Станом на 28.02.2018 року загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 86493,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4992,13 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 72406,10 грн., заборгованість за пенею та комісією - 4738,86 грн., штраф (фіксована частина) - 250,00 грн., штраф (процентна складова) - 4106,85 грн. В зв'язку з вище викладеним, просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості у розмірі 86493,94 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву у якій зазначив, що відповідач не визнає позовних вимог позивача. Відповідачем укладено договір № б/н 26.05.2008 року із позивачем, а також отримано платіжну карту та встановлено ліміт у розмірі 3000.00 грн. у вигляді зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Так, вказана картка була видана 26.05.2008 року строком до жовтня місця 2010 року (10/2010). Вже близько восьми років відповідач не користується вказаною карткою через закінчення строку її дії. Відповідач також не продовжував строк вказаної карти у порядку п.3 договору № б/н 26.05.2008 року, а відтак вона припинила свою дію у строк, вказаний на самій картці (10 НОМЕР_1 ). Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі сплином останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України). Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 правил користування платіжною карткою на ній указано граничний строк дії (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month). Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Враховуючи зазначене, а також те, що після стягнення заборгованості за кредитом банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, договір не переукладався і не продовжувався (не пролонгувався), строк дії платіжної картки, виданої 26 травня 2008 року, а отже і строк дії договору, фактично закінчився у жовтні 2010 року (10/2010). Таким чином, оскільки після настання строку погашення кредиту у повному обсязі з жовтня місяця 2010 року позивач набув право вимоги повернення суми кредиту, яку вважає неповернутою, включаючи відсотки, то звернення банком до суду 14 березня 2018 року (тобто через 8 років) однозначно свідчить про пропуск останнім позовної давності. Щодо розрахунку основної та додаткової заборгованості, наведеної позивачем. Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті). За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності. Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, зокрема, про стягнення неустойки. Таким чином, самим позивачем не тільки не правильно здійснено розрахунок щодо неустойки та інших санкцій, а взагалі пропущено строк позовної давності для звернення до суду із цим позовом. Щодо переривання строку позовної давності зауважує, що позивач додав до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.05.2008 року, відповідно до якого 28.02.2018 року було здійснено погашення заборгованості в розмірі 9 гривень 14 копійок, однак цієї дії відповідач не вчиняв і про зазначені кошти йому нічого не відомо. Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново. Так в постанові від 23 листопада 2016 року у справі №6-2104цс16 за аналогічною справою, викладена наступна правова позиція Верховним Судом України, вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, якщо такі дії вчинено самим боржником або уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності, відповідно не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення. Таким чином, в цій справі не відбувалось переривання строку позовної давності, а сам позивач не надав доказів зворотнього. Позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором від 26.05.2008 року без підтвердження жодними квитанціями, касовими ордерами та іншими документами, що засвідчують здійснення платежів, а саме платежу, відповідно до якого 28.02.2018 року було здійснено погашення заборгованості в розмірі 9 гривень 14 копійок. Вказує, що відповідач не вчиняв і про зазначені кошти йому нічого не відомо. Крім того, надані копії документів позивачем, не відповідають законодавству України і не можуть братись судом до уваги як належні та допустимі докази. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.
Також представником відповідача подано клопотання про застосування строку позовної давності у справі та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якому зазначив, що банком надані такі докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань: копія кредитного договору; розрахунок заборгованості; копія паспорта відповідача виписка по рахунку. Зазначає, що оригінали документів надаються тільки за ухвалою суду. Відсутність в матеріалах справи оригіналів кредитного договору не є підставою для відмови в позові за наявності його копії та інших доказів, які свідчать про укладення кредитного договору і часткове його виконання. Інше має бути спростовано особою, яка не виконує умови договору. Щодо правомірності нарахування процентів до повного погашення заборгованості. Згідно з умовами договору банком передано відповідачу кредитну карту зі строком дії до 31.07.2020 року, з встановленим кредитним лімітом на платіжну картку, в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами кредитного договору № б/н позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним. Згідно умов кредитного договору, при непогашенні кредиту в термін, встановлений договором, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється відповідно до даного договору з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році.Датою 31.07.2020 року (останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов'язань за кредитним договором №б/н та припинення зобов'язань в цілому. Відповідно до кредитного договору відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Отже, аналізуючи умови кредитного договору визначені сторонами та зміст зазначених правових обґрунтувань, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов'язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день являється не припиненим. Щодо посилання на невідповідність позовної заяви вимогам оформлення документів вказує, що відповідач безпідставно посилається на положення ДСТУ 4163- 2003, адже цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:- органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;- підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності. Натомість ні Умови та правила надання банківських послуг, ні анкета заява, ні тарифи, ні розрахунок заборгованості не входить до переліку організаційно-розпорядчих документів, а тому положення ДСТУ 4163-2003 не поширюються на оформлення документів доданих до позовної заяви. Крім того, розрахунок заборгованості підписаний представником ПАТ КБ Приватбанк Гаренко Н.В., матеріали справи містять довіреність, видану на ім'я зазначеного представника, якою передбачено право працівника посвідчувати копії документів та підписувати розрахунки заборгованості. Також, зазначає, що питання відповідності поданої позовної заяви з додатками вимогам чинного законодавства, відноситься виключно до компетенції суду. Стосовно строку дії договору та кредитної картки вказує, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Але, відповідно по даного договору, відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці. Згідно Умов обслуговування банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам'ятці клієнта. На підтвердження отримання клієнтом кредитних карток з певним терміном дії, банк направляє довідку. Водночас, картка може бути видана при зверненні клієнта до установи банку, якщо термін її дії сплив або її було загублено, та якщо клас картки було підвищено у зв'язку з певними обставинами. ОСОБА_1 ППН НОМЕР_2 ) згідно кредитного договору б/н від 26.05.2008 року, отримав картки № НОМЕР_3 . НОМЕР_4 зі строком дії перевипушеної картки до останнього дня 07.2020 року. Тобто необхідно розрізняти поняття даних кредитно-правових відносин, які поєднанні в одне ціле - кредитний договір. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Так, кредитний договір чинний, а заперечення відповідача нічим не обґрунтовані. Щодо строків позовної давності. Даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях - ануітет, тощо. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Статтею 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк перевипущеної картки до останнього дня 07.2020 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до Відповідача 20.03.2018 року - до спливу строку позовної давності. У зв'язку з цим, обставини, на які відповідач посилається, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Щодо застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов'язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі. Також зауважує, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за договором. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов'язання за кредитним договором не виконав. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання відповідач не з'явився, його представник подав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, заперечував проти позову в повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав. У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно заяви-анкети від 26.05.2008 року позивач оформив на ім'я відповідача кредитну картку, на якій було встановлено кредитний ліміт у сумі 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. Відповідач ознайомився і погодився з тим, що дана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним і банком договір про надання банківських послуг.
Як видно з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.05.2008 року станом на 28.02.2018 року, який подано у вигляді таблиці здійснення операцій по картці відповідача загальна сума заборгованості становить 86493,94 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 4992,13 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 72406,10 грн., заборгованість за пенею та комісією - 4738,86 грн., штраф (фіксована частина) - 250,00 грн., штраф (процентна складова) - 4106,85 грн.
У відповідності до положень ст.256 ЦК України та згідно ст.257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
В пункті 1.5.2 правових Висновків ВСУ у цивільних справах викладених у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених п.п.1,2,4 ч.1 ст.355 ЦПК України за ІІ півріччя 2017 року, викладено наступний правовий висновок.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Даний правовий висновок висловлено у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 6-2322цс16.
Окрім того, у п.1.5.10 вищенаведених Висновків ВСУ зазначено, що не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 8 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16).
Як вбачається із з розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.05.2008 року станом на 28.02.2018 року, наданої суду АТ КБ «Приват Банк», який подано у вигляді таблиці здійснення операцій по картці відповідача судом встановлено, що останній платіж на погашення кредиту відповідачем було здійснено ще 21.12.2010 року в розмірі 1229,92 грн., що відображено в графі "сума погашення за наданим кредитом", а позов до суду ПАТ КБ «Приват Банком» було подано 22.03.2018 року, тобто після спливу термінів позовної давності передбачених чинним законодавством, що вказує на те, що позивач не вчиняв жодних дій по поверненню кредитних коштів, сума яких з кожним роком все збільшувалася. При цьому, суд не бере до уваги операцію, яка була здійснена 28.02.2018 року на суму 9,41 грн., оскільки вона, згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданої банком на запит суду, є не чим іншим, як автоматичним переказом коштів між рахунками за договором, здійсненим банком, тобто відповідачем не здійснювалося жодних дій по погашенню кредиту на вказану суму.
Крім того, позивачем не надано будь-яких інших доказів (меморіальний ордер, квитанція, платіжне доручення тощо) на підтвердження здійснення відповідачем внесення коштів на рахунок в сумі 9,41 грн 28.02.2018 року, що має відображення у розрахунку заборгованості.
У відповідності до вимог ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Доводи позивача про те, що перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається зі спливом останнього дня місяця дії картки, а саме з липня 2020 року, відхиляються судом з огляду на наступне. Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). А за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті). Оскільки договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов'язку з внесення чергового платежу. Оскільки за умовами договору відповідач мала виконувати зобов'язання черговими платежами впродовж строку кредитування, то перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Таким чином, за наведених умов, початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування, як на це посилається позивач. Аналогічні висновки викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та відповідають висновкам Верховного Суду України, зокрема, викладеним у постановах від 19 березня 2014 року у справі № 6-20цс14, від 12 листопада 2014 року у справі № 6-167цс14, від 3 червня 2015 року у справі № 6-31цс15, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15, від 29 червня 2016 року у справі № 6-272цс16, від 23 листопада 2016 року у справі № 6-2104цс16 і від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2462цс16.
За таких обставин, суд вважає, що в позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіслід відмовити за спливом строків позовної давності звернення до суду, про застосування якої заявлено представником відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись 256, 257-261, 267 ЦК України, ст. ст. 12, 83, 89, 141, 206, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення буде складено протягом 10 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Суддя Н.Ф .Карабаза