Справа № 364/533/20
Провадження № 2-о/364/14/20
19.06.2020 року, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г. Л., ознайомившись з заявою ОСОБА_1
( РНОКПП НОМЕР_1 , зазначене місце проживання: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку: № тел. НОМЕР_2 ),
заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Володарський районний відділ
( вул. Коцюбинського, 58,52, смт Володарка, Київської області)
про встановлення факту постійного проживання на території України,
До Володарського районного суду Київської області 15.06.2020 року надійшла вказана заява, якою ОСОБА_1 просить суд встановити факт її постійного проживання на території України в період до 24.08.1991 року.
Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Ознайомившись із заявою, суддею встановлено, що вона не відповідає вимогам, що визначені ст. ст. 177 , 175 та IV розділом ЦПК України.
Так, заявниця ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що вона є громадянкою Російської Федерації.
Разом з тим, вимогами ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
При цьому, згідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
В даному випадку слід окремо зазначити, що посилання заявника в заяві на п. 3 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно якої зазначено, що підсудність судам України є виключно у справах з іноземним елементом, якщо у справі про спадщину спадкодавець - громадянин України і мав в ній місце проживання, є помилковими, оскільки заявник звертається до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а не з позовом про спадщину.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», його дія поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, відповідно до їх прав та свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, визначено, що місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Також зазначені документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
З врахуванням вищенаведеного, заявнику на виконання зазначених положень чинного законодавства необхідно: надати відповідні підтвердження зареєстрованого у встановленому законом порядку свого місця проживання чи перебування , оскільки відсутність такої інформації позбавляє суд вирішити питання щодо відкриття провадження по вказаній заяві.
У заяві ОСОБА_1 зазначено адресу її проживання : АДРЕСА_1 , проте, доказів того , що особа проживає саме за цією адресою суду надано не було.
Документами, до яких відносяться відомості про місце проживання, є: паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Враховуючи вищевикладене, заявником до заяви не додано документів, перелічених в ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», які дозволять визначити територіальну підсудність даної справи, а саме: паспорта громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідку на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України. Суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420,40 грн ).
З матеріалів заяви вбачається, що заявником заявлено вимогу в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання на території України, однак судовий збір не сплачено.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно правил ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Так, заявник, усуваючи недоліки, повинна додати до заяви :
-офіційний переклад паспорта громадянина РФ українською мовою з російської та англійської мов (документ, складений мовами іноземних держав, супроводжується їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою);
-документи, до яких відносяться відомості про місце проживання заявника, та такі що підтверджують законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
-оплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України « Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, заявнику необхідно привести заяву у відповідність до вимог чинного законодавства та усунути вказані недоліки у встановлений судом строк, інакше заява буде вважатися неподаною та буде повернута заявнику разом з доданими до неї документами.
Керуючись ст. ст. 175, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1
заінтересована особа: Центральне міжрегіональне управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області Володарський районний відділ
про встановлення факту постійного проживання на території України, - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику положення ч. 3 ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали направити заявнику не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Г. Л. Моргун