Справа № 362/2886/20
Провадження № 3/362/1143/20
19.06.2020 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Васильківського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Бурштин Галицького району Івано-Франківської області, громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 207509 від 27 травня 2020 року, 22 травня 2020 року ОСОБА_1 за місцем свого проживання у квартирі АДРЕСА_2 вчинив насильство в сім'ї, яке виразилося в умисному вчиненні дій психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме: нецензурно лаявся і словесно ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Даючи пояснення в суді, ОСОБА_1 не зміг пояснити обставин тих подій, оскільки він перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в повному обсязі, прихожу до таких висновків.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім іншого, ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протоколом про адміністративне правопорушення, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за якою на ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, полягає в умисному вчиненні особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Зокрема, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, що на ОСОБА_1 протягом року було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, також не містять письмових даних про те, що ОСОБА_1 протягом року мав адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будь-які докази або відомості про це відсутні та до протоколу не долучені.
Отже, будь-які належні докази або відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (як наприклад: належним чином завірена копія постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності) у суду відсутні та до протоколу не долучені.
Таким чином, не встановлено, що з 22.05.2019 року, тобто протягом року ОСОБА_1 було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, із доданих до протоколу та досліджених судом протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.05.2020 року і письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 22.05.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 не виловлювався у її бік нецензурною лайкою і не ображав; натомість, вказано, що відбувся конфлікт (а.с. 4, 5).
Отже, викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення не відображає фактичних обставин справи та не підтверджується жодними доказами, оскільки ОСОБА_1 не ображав нецензурною лайкою свою співмешканку і долучені до справи письмові докази не підтверджують зазначених обставин.
У зв'язку з цим, приходжу до висновку, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП в діях ОСОБА_1 у даному випадку - відсутня, а тому і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП в його діях теж відсутній.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки, в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, прихожу до висновку, що провадження в справі слід закрити.
Пункт 3 частини 1 статті 284 КУпАП передбачає, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) може винести постанову про закриття справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 247, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя