справа № 361/677/20
провадження № 2/361/1794/20
15.04.2020
Іменем України
15 квітня 2020 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Зазимко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2020 року Акціонерне товариство “ОТП Банк”(далі - АТ “ОТП Банк” або Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2018298958 від 16 березня 2018 року в загальному розмірі 48352 грн. 03 коп.
В обґрунтування позову зазначало, що 16 березня 2018 року між позивачем АТ “ОТП Банк” і відповідачем ОСОБА_1 (далі - Позичальник) був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2018298958 (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк надав Позичальникові на споживчі цілі кредит у розмірі 49000 грн., строком до 16 березня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом та щомісячної комісії у визначених цим договором розмірах. Банк взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, надав ОСОБА_1 кредит у вказаній сумі. Проте відповідач своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 27 грудня 2019 року має перед Банком заборгованість за кредитним договором на загальну суму 48352 грн. 03 коп., з яких: 37638 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7528 грн. 87 коп. - заборгованість за процентами, 3034 грн. 54 коп. - заборгованість за комісіями, а також 150 грн. - штраф за несвоєчасний платіж.
03 грудня 2019 року Банк надсилав Позичальникові вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань, однак дана вимога відповідачем проігнорована.
Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за її відсутності, позов підтримує повністю. Проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення йому рекомендованого поштового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов і заяву про розгляд справи за його відсутності до суду він теж не подавав.
За змістом ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
16 березня 2018 року між позивачем АТ “ОТП Банк” і відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 2018298958.
За змістом п. п. 1.1, 1.2 кредитного договору АТ “ОТП Банк” надає ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 49000 грн., строком до 16 березня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36 % річних та щомісячної комісії за управління кредитом у розмірі 0,85 % від суми кредиту.
Відповідно до умов п. 1.3 даного договору повернення Кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати Позичальником ануїтетних платежів.
Із Графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, видно, що у рахунок погашення суми кредиту Позичальник зобов'язувався сплачувати щомісячно платіж у розмірі 2359 грн. 50 коп., до складу якого входять погашення суми кредиту, проценти за користування кредитом та комісія за управління кредитом.
Згідно із паспортом споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною кредитного договору, за кожний випадок простроченого/несвоєчасно сплаченого кредиту, але не частіше ніж один раз на календарний місяць, нараховується штраф у розмірі 150 грн.
Відповідно до умов п. 1.4 кредитного договору датою надання Банком та отримання Позичальником кредиту вважається дата підписання Позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом видачі суми кредиту у вигляді готівкових коштів через касу Банку.
За змістом п. 1.5 кредитного договору підписанням договору Позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що Банк надав Позичальнику в письмовій формі та в повному обсязі та в повному об'ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів та Позичальник перед укладенням кредитного договору ознайомлено з інформацією визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій Банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення договору.
У ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У ч. 1 ст. 526 ЦК України закріплено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд встановив, що позивач АТ “ОТП Банк” свої зобов'язання за укладеним сторонами 16 березня 2018 року договором про надання споживчого кредиту № 2018298958 виконало повністю, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у визначеному цим договором розмірі в сумі 49000 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки № 008Т01GSJL від 16 березня 2018 року.
Проте, Позичальник всупереч вимогам закону та умовам кредитного договору своїх зобов'язань за цим договором належним чином не виконує, заборгованість за кредитом та проценти за його користування Банку він не сплачує.
Із розрахунку заборгованості видно, що станом на 27 грудня 2019 року ОСОБА_1 має перед АТ “ОТП Банк” заборгованість за кредитним договором від 16 березня 2018 року в загальному розмірі 48352 грн. 03 коп., з яких: 37638 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7528 грн. 87 коп. - заборгованість за процентами, 3034 грн. 54 коп. - заборгованість за комісіями та 150 грн. - штраф за несвоєчасний платіж.
Суд вважає, що оскільки Позичальник належним чином взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної сплати заборгованості за кредитним договором не виконує, позовні вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “ОТП Банк” заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також штрафу ґрунтуються на вимогах закону та умовах кредитного договору № 2018298958, укладеного сторонами 16 березня 2018 року, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 37638 грн. 62 коп., заборгованість за процентами в розмірі 7528 грн. 87 коп. та одноразовий штраф за несвоєчасний платіж у розмірі 150 грн., всього - заборгованість в загальному розмірі 45317 грн. 49 коп.
Що стосується стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ “ОТП Банк” заборгованості за комісіями в розмірі 3034 грн. 54 коп., суд дійшов наступних висновків.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України “Про захист прав споживачів” продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Із Графіку платежів, що є Додатком № 1 до вказаного договору про надання споживчого кредиту, вбачається, що до щомісячного платежу Позичальника в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором входить щомісячна комісія за управління кредитом у розмірі 416 грн. 50 коп.
Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 висловив правову позицію щодо сплати комісії та зазначив, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Із п. 1.1 укладеного сторонами 16 березня 2018 року договору про надання споживчого кредиту № 2018298958 вбачається, що Позичальник зобов'язаний сплачувати на користь Банку щомісячно комісію за управління кредитом у розмірі 0,85 % від суми кредиту.
Із Графіку платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору, видно, що до складу щомісячного платежу в розмірі 2359 грн. 50 коп. у рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором входить комісія за управління кредитом у розмірі 416 грн. 50 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Виходячи з наведеного, беручи до уваги, що здійснення платежів за управління кредитом не є послугою в розумінні положень Закону України “Про захист прав споживачів”, суд дійшов висновку, що умови укладеного сторонами 16 березня 2018 року договору про надання споживчого кредиту № 2018298958 щодо сплати Позичальником щомісячно на користь Банку комісії за управління кредитом є несправедливими та суперечать вимогам закону.
Суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по сплаті комісії за управління кредитом у розмірі 3034 грн. 54 коп. відсутні, тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 2018298958 від 16 березня 2018 року належним чином не виконує, відсутність правових підстав для стягнення з Позичальника на користь Банку суми заборгованості за комісією за управління кредитом у розмірі 3034 грн. 54 коп., суд дійшов висновку, що позов АТ “ОТП Банк” є обґрунтованим частково, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 45317 грн. 49 коп. (48352 грн. 03 коп. - 3034 грн. 54 коп.) у межах заявлених вимог і наданих позивачем доказів.
Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений Банком при подачі позову судовий збір у розмірі 2102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265, 280, 284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк” заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2018298958 від 16 березня 2018 року в розмірі 45317 (сорок п'ять тисяч триста сімнадцять) грн. 49 коп., з яких: 37638 грн. 62 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 7528 грн. 87 коп. - заборгованість за процентами, 150 грн.- штраф за несвоєчасний платіж; та судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.