Справа № 359/2850/20
Провадження № 3/359/1336/2020
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
12 червня 2020 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., за участі особи, яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в м.Борисполі УПП в Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не встановлений, паспорт гр. України НОМЕР_1 ,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 293138 слідує, що 29 березня 2020 року о 15-12 год. в м. Бориспіль по вул. Стасюка, поблизу будинку 18, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем марки «CHEVROLET» д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного спяніння, а саме (запах алкоголю з ротової порожнини, нев'зяка мова, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягується до відповідальності - ОСОБА_1 , заявив клопотання про повернення справи про адміністративне правопорушення на дооформлення для усунення недоліків, у зв'язку з тим, що були допущені порушення при складанні протоколу, що не уможливлює подальший розгляд справи. Клопотання мотивоване тим, що з діями інспектора патрульної поліції він категорично не погоджується, оскільки даного правопорушення він не скоював, висновок у протоколі про адміністративне правопорушення зроблений на неповно досліджених матеріалах справи і суперечить фактичним обставинам справи. Так, незважаючи на його заперечення та на його вимогу надати докази керування ним транспортним засобом, а саме відеозйомку з відеореєстратора патрульного автомобіля чи з боді-камери, яке було проігнороване інспектором патрульної поліції, було розпочато складання протоколу про адміністративне правопорушення: серія ДПР 18 № 293138 від 29.03.2020 року, за скоєння останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.Вважає наявні покази свідків, які вказані в матеріалах справи, щодо нього обмовою, так як останні мають тривалі неприязні відносини з ним.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 ознайомившись за матеріалами справи, дійшов до висновку, що справа підлягає поверненню на доопрацювання для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Згідно положень ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує таке питання, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Згідно п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, при складанні протоколу зазначається, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).
Згідно ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.
Об'єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частино 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.
Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.
Крім того, як роз'яснив Пленум ВС України в своїй Постанові № 14 від 23 грудня 2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 № 114/38/15-36-18).
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на укладання протоколів про адміністративні право.
З наданих у судовому засіданні пояснень особи, яка притягається до відповідальності, встановлено, що матеріали провадження не містять факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 .
Також оглядаючи дані відеозапису з боді-камери інспектора патрульної поліції (а.с.10) вбачається, що вони також не містять факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , що також в сукупності з усіма наданими матеріалами ставить під сумнів факт керування ним автомобілем марки «CHEVROLET» д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно ч. 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Перекладення такого обов'язку на суд не передбачено.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Таким чином, слід прийти до висновку, що надані до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП містять суттєві недоліки, що можуть свідчити про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог вказаних Інструкцій з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та КУпАП. Це в свою чергу унеможливлює подальший розгляд справи в суді з предмету з'ясування належності і допустимості доказів по справі.
Зазначені вище недоліки не дають можливості суду встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність правопорушника та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст.ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні Маліге проти Франції від 23.09.1998 визнав кримінально - правовий зміст адміністративного правопорушення за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов'язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи. За наслідками таких встановлених недоліків у суду немає можливості повно, всебічно та об'єктивно розглянути дану справу та прийняти по справі законне й обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає поверненню до Бориспільського ВП ГУ НП України в Київській області на доопрацювання, в ході якого необхідно усунути зазначені вище недоліки у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 130, 245, 256, 266, 278 КУпАП суддя,
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - повернути на доопрацювання до Батальйону патрульної поліції в м.Борисполі УПП в Київській області ДПП НП України для усунення вищевказаних недоліків та перевірки обставин, зазначених у постанові.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Кабанячий