Справа № 347/1528/19
Провадження № 1-кп/347/51/20
"19" червня 2020 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області, в складі: головуючої - судді: ОСОБА_1 секретаря: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 ,
адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження №12019090190000521 від 16.12.2019р. за обвинуваченням - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, освіта середня спеціальна, одруженого, громадянина України, українця, депутатом не являється, раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
Досудовим розслідуванням установлено, що 13 травня 2018 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, в денну пору доби, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Аudi А6» на іноземній реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з перевищенням швидкості приблизно 70 км/год., що дозволена у населених пунктах, автодорогою загального користування державного значення «Р-24» в с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, сполученням м. Косів - селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківської області, в напрямку міста Косів, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.
На час руху у салоні автомобіля знаходилися пасажири ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Рожнів Косівського району Івано- Франківської області, який знаходився на задньому пасажирському сидінні та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель с. Яворів Косівського району Івано- Франківської області, який знаходився на передньому пасажирському сидінні.
Проїжджаючи проїзною частиною дороги, населеним пунктом с. Яворів Косівського району Івано-Франківської області, водій ОСОБА_6 недотримуючись вимоги правил дорожнього руху, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля і безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини дороги та на узбіччі допустив зіткнення з дерев'яною огорожею в результаті якого відбулося перекидання автомобіля та пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження.
При цьому водій ОСОБА_6 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:
п. 2.3. де вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9. водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 12.1. в якому зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
п. 12.4. у відповідності до якого, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год,
У результаті порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху, пасажир автомобіля ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно- мозкової травми із забоєм головного мозку важкого ступеня, внутрішньо-мозковими гематомами, багато уламковими переломами кіток черепа (склепіння, основа та лицевий відділ), забійні рани обличчя.
Відповідно до висновку експерта тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку важкого ступеня, внутрішньо-мозковими гематомами, багато уламковими переломами кіток черепа (склепіння, основа та лицевий відділ), забійні рани обличчя, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Таким чином, своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що він 13.05.2018 року керуючи автомобілем порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження. На даний час заподіяна потерпілому шкода відшкодована в повному обсязі, який не бажає йомусуворої кари. У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Крім визнання вини самим обвинуваченим його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_8 подав до суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, претензій до обвинуваченого не має та просить його суворо не карати. А також відмовляється від цивільного позову, оскільки шкода обвинуваченим йому відшкодована в повному обсязі.
Допитані судом свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пояснили, що саму подію ДТП вони не бачили, оскільки на місце події прийшли пізніше, а про обставини ДТП їм відомо зі слів людей.
Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 зазначили, що коли вони прийшли на місце ДТП, про яку вони дізналися від сусіда, то побачили багато людей і було багато крові. Також вони бачили, що у ОСОБА_13 на голові були тілесні ушкодження. Їм відомо про те, що ОСОБА_6 відшкодував ОСОБА_8 заподіяну шкоду.
Також вина обвинуваченого доводиться матеріалами справи, зокрема:
Протоколами огляду місця події від 13.05.2018р. та фототаблицями до них, предметом огляду яких є автодорога загального користування державного значення «Р-24» в с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, сполученням м. Косів - селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківської області та територія господарства на якій було виявлено автомобіль марки "Ауді -А6".
Висновком експерта №132, згідно якого у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку важкого ступеня, внутрішньо-мозковими гематомами, багато уламковими переломами кіток черепа (склепіння, основа та лицевий відділ), забійні рани обличчя, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Висновком експерта №4.2-893/18 від 19.12.2018р. судової інженерно-транспортної експертизи щодо експертного огляду та дослідження автомобілем марки «Аudi А6» на іноземній реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Постановою про визнання речового доказу- автомобіль марки «Ауді А-6», чорного кольору, 2002 року випуску, на іноземних реєстраційних номерах НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , та який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жит. АДРЕСА_1 , який зберігається на території Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за адресою м. Косів вул. Незалежності, 90.
На підставі досліджених доказів по справі суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого діяння і його умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, що передбаченого ч.2ст.286 КК України.
При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу обвинуваченого.
Обставинами, які відповідно до ст.66 КК України, пом'якшують покарання обвинуваченого є те, що обвинувачений по місцю проживання характеризується позитивно, згідно характеристики виданої виконкомом Яворівської сільської ради Косівського району від 31.05.2018р. №135, проживає у важких матеріальних умовах, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім"ї від 07.06.2018р. №378, на утриманні знаходиться неповнолітня дочка, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, на обліках у психоневрологічному та наркологічному кабінетах не знаходиться, згідно представлених довідок,завдана шкода відшкодована потерпілому в повному обсязі, який жодних претензій до нього не має та не бажає йому суворої кари.
Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Що стосується зазначеної досудовим слідством обтяжуючої обставини, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння, то дана обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки як ствердив обвинувачений, він 13.05.2018р. не вживав жодних алкогольних напоїв. Це підтвердили також допитані судом свідки, які знаходились на місці події і бачили в той час водія та жодних пояснень щодо перебування обвинуваченого в нетверезому стані вони суду не надавали.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні будь-які документи медичного закладу, які б підтверджували ту обставину, що водій ОСОБА_15 13.05.2018р. перебував в стані алкогольного сп"яніння. Тобто, жодні докази на підтвердження обтяжуючої обставини- вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп"яніння матеріали кримінального провадження не містять.
Відповідно до п.4,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" від 24.10.2003 N 7, зазначено, що виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Наведений у ч. 1 ст. 67 КК ( 2341-14 ) перелік обставин, що обтяжують покарання, є вичерпним, тому суд не вправі посилатись у вироку як на обтяжуючі і враховувати при призначенні покарання інші обставини, не передбачені цією статтею. Обставини, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5, 8, 11, 13 ч. 1 ст. 67 КК, суд залежно від конкретних обставин справи (зокрема, за відсутності зв'язку якоїсь із названих у цих пунктах обставин зі злочином) вправі не визнати обтяжуючими, навівши у вироку відповідні мотиви.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_6 , а також думку потерпілого, який, згідно поданої ним заяви від 05.12.2019р. претензій до обвинуваченого не має та з врахуванням наведених судом обставин, що пом'якшують покарання, які суд визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, суд вважає за можливе виправлення обвинуваченого без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, тобто із застосуванням випробувального терміну у відповідності до вимог ст. 75 КК України та із покладенням на останнього обов”язків в силу ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України.
Разом із тим, вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд керується принципом індивідуалізації покарання, бере до уваги обставини, за яких було вчинено кримінальне правопорушення, форму вини у виді необережності, а також враховує, що ОСОБА_6 є раніш не судимим, на теперішній час працює водієм, має на утримання неповнолітню дитину, дружина обвинуваченого не працює, а тому він є єдиним утримувачем сім'ї, повністю відшкодував шкоду потерпілому, який просив суворо обвинуваченого не карати
Вказані обставини в сукупності дають можливість суду не призначати обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає, що така міра покарання є справедливою, необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів в майбутньому.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Витрати пов'язані із залученням експерта в кримінальному провадженні становлять 1430грн. за проведення інженерно-транспортної експертизи №4.2-893/18 від 19.12.2018р.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 -залишити без розгляду, згідно поданої ним заяви.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання -у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В силу ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.
В силу ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов"язати засудженого ОСОБА_6 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, а також періодично з”являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речовий доказ: автомобіль марки «Ауді А-6», чорного кольору, 2002 року випуску, на іноземних реєстраційних номерах НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителю АДРЕСА_1 та який зберігається на території Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за адресою м. Косів вул. Незалежності, 90 - повернути власнику.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави (рахунок UА838999980313030115000009266, код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач УК у Косівському районі, код отримувача 38026046) - 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. витрат за проведення інженерно-транспортної експертизи.
Цивільний позов потерпілого в справі ОСОБА_8 -залишити без розгляду.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку сторонам вручити негайно.
Суддя: ОСОБА_1