10 червня 2020 р.Справа № 520/2630/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., м. Харків, по справі № 520/2630/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0195265706 від 21.11.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 13 198,24 грн. та пені у розмірі 2 816,60 грн. у період з 21.06.2019 року по 06.09.2019 року за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправним та скасування рішення повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо строку звернення до суду з позовом, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року та направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що по даній справі строки звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення контролюючого органу врегульовано одночасно нормами Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які суперечать між собою, отже в такому разі, як вказує позивач, враховуючи положення п.56.21 ст.56 ПК України, рішення повинно прийматися на користь платника податків.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що отримавши 20.01.2020 року рішення ДПС України за результатами адміністративного оскарження спірного рішення відповідача та звернувшись 26.02.2020 року до суду з позовом про визнання протиправними та скасування спірного рішення, позивач пропустив десятиденний строк звернення до суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 8 липня 2010 року, який в межах спірних правовідносин є строком встановленим іншим законом відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частин 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом оскарження у справі є рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0195265706 від 21.11.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 13 198,24 грн. та пені у розмірі 2 816,60 грн. у період з 21.06.2019 року по 06.09.2019 року за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно положень ч.14 ст. 25 Закону № 2464-VI, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
В силу вимог пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абз.2,4 ч.14 ст. 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.
Згідно ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Аналіз частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI свідчить про те, що законодавець визначив проміжок часу (10 днів), що настає з наступного дня після отримання платником вимоги (рішення), протягом якого особа має альтернативний порядок оскарження вимоги (рішення) до вищестоящого органу або до суду.
При цьому, Закону № 2464-VI не визначив детального та послідовного алгоритму дій платника податків у разі незадоволення результатами досудового оскарження та, як наслідок, не визначив строків звернення до суду в такому випадку. Послідовного застосування цього ж строку (10 днів) двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку, Закон не передбачив.
Натомість строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату ЄСВ, визначений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 05.05.2020 року по справі №520/9891/19.
Так, ч.4 ст.122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що отримавши 05.12.2019 року рішення Головного управління ДПС у Харківській області №0195265706 від 21.11.2019 року про застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та оскаржив його шляхом подачі 13.12.2019 року скарги до ДФС України.
Рішення ДПС за результатами розгляду скарги залишено без задоволення скаргу позивача на рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0195265706 від 21.11.2019 року, яке підприємство позивача отримало 20.01.2020 року.
З даним позовом до суду позивач звернувся 26.02.2020 року, тобто у строк, визначений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, неправильно визначивши строк звернення до суду з адміністративним позовом, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та наявність підстав для повернення позову позивачу.
Відповідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року по справі № 520/2630/2020 скасувати.
Адміністративну справу № 520/2630/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 19.06.2020 року