09 червня 2020 р.Справа № 480/3585/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Литвиненка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 05.02.20 року по справі № 480/3585/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Сумській області
про скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції В Сумській області, в якому просить суд:
- скасувати наказ № 1295 від 18.07.2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського ВП підполковника поліції ОСОБА_1 ";
- скасувати наказ № 290 о/с від 08.08.2019 року "Про особовий склад" в частині призначення підполковника поліції ОСОБА_1 , дільничним офіцером поліції сектору превенції Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, звільнивши з посади начальника СРПП Конотопського ВП;
- поновити ОСОБА_1 в посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області;
- зобов'язати відповідача виплатити різницю в належному йому грошовому забезпеченні.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.06.2019 на позивача, начальника сектору реагування патрульної поліції №2 (далі СРПП) Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції (далі ГУНП) в Сумській області, керівництву ГУНП написана колективна скарга підлеглими. ГУНП в Сумській області по даному факту призначено службове розслідування, по результатам якого, наказом начальника ГУНП в Сумській області № 1295 від 18.07.2019 року за порушення службової дисципліни, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади. Дане дисциплінарне стягнення реалізоване 08.08.2019 року, наказом ГУНП в Сумській області № 290 о/с від 08.08.2019 та позивача призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського ВП ГУНП в Сумській області. Позивач з висновком службового розслідування, та наказами про звільнення його з посади начальника СРПП №2 та призначення на посаду дільничного офіцера поліції Конотопського ВП ГУНП в Сумській області не погоджується.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що дисциплінарна комісія підійшла до розгляду скарги в односторонньому порядку, не стала об'єктивно розбиратись в причинах скарги, а також не взяла пояснення позивача до відома, не перевірила вказані ним факти.
Також зазначає, що дисциплінарна комісія поклала йому в звинувачення факти, які нічим не підтверджуються, окрім свідчень зацікавлених осіб, а саме те, що позивач висловлювався нецензурною лайкою, принижуючи поліцейських та використовував службовий автомобіль у власних цілях. Також зазначає, що дисциплінарна комісія провела службове розслідування упереджено, не об'єктивно, не з'ясувала всіх обставин та не встановила причин написання скарги. В ході розслідування не доведена його вина, всі звинувачення спирались лише на голослівних звинуваченнях. При визначенні покарання не були враховані обставини, що пом'якшують відповідальність та упереджено прийняте рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, хоч законом передбачені інші, більш м'які види дисциплінарних стягнень, а саме догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ОСОБА_1 зазначає в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, однак не зазначає жодної норми яку було не вірно застосовано. Також зазначає, що під час службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 використовував ненормативну лексику під час спілкування з підлеглими та іншими поліцейськими Конотопського ВП, з метою їх образити та принизити, а також принижуючи честь і гідність останніх шляхом їх дискримінації за освітою та спеціальним званням, ігнорує вимоги частини 2, пунктів 7, 11 частини 3, пункту 1 частини 6; пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Окрім цього, надання ОСОБА_1 вказівок черговим нарядом ГРПП відвозити його на службовому автотранспорті за місцем мешкання для обіду та забирати його з обіду, розцінено дисциплінарною комісією як використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, у власних цілях, що є порушенням вимог пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, які затверджені наказом МВС України від 07.09.2017 № 757.
В судовому засіданні позивач просив рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав зазначених в апеляційній скарзі та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити та рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та повністю обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, ОСОБА_1 , проходить службу в органах Національної поліції, перебував на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області.
21.06.2019 до ГУНП надійшла колективна скарга працівників секторів реагування патрульної поліції Конотопського відділу поліції на дії ОСОБА_1 ..
З метою перевірки фактів, викладених в колективній скарзі, наказом ГУНП в Сумській області від 01.07.2019 № 690 призначено службове розслідування.
За наслідками службового розслідування складено висновок, який затверджений начальником ГУНП в Сумській області 18.07.2019. Дисциплінарна комісія дійшла висновків, що за порушення службової дисципліни, є підстави застосувати до підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Конотопського ВП, дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.
На підставі висновку службового розслідування від 18.07.2019, наказом начальника ГУНП в Сумській області № 1295 від 18.07.2019 за порушення службової дисципліни, ігнорування вимог частини 1 статті 1, частини 2, пунктів 7, 11 частини 3, пункту 1 частини 6; пунктів 1,2, частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1,2 Розділу III Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, які затверджені наказом МВС України від 07.09.2017 № 757, що виразилося у використанні ненормативної лексики під час спілкування з підлеглими та іншими поліцейськими Конотопського ВП, з метою їх образити, приниження честі і гідності підлеглих шляхом їх дискримінації за освітою та спеціальним званням, використанні службових транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, на підставі статей 11, 12, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, до підполковника поліції ОСОБА_1 , начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Конотопського ВП застосовано дисциплінарне стягнення, у виді звільнення з посади.
08.08.2019 наказом ГУНП в Сумській області № 290 о/с відповідно до п.3 (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" призначено підполковника поліції ОСОБА_1 дільничним офіцером поліції сектору превенції Конотопського ВП ГУНП в Сумській області, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Конотопського ВП.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України "Про Національну поліцію".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
На виконання статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", окрім іншого, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
За змістом статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", службова дисципліна зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть встановлену Статутом дисциплінарну відповідальність (стаття 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також вчинення дій, що підривають авторитет поліції, визнається дисциплінарним проступком.
За вчинення дисциплінарного проступку, з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків, як засіб підтримання службової дисципліни, застосовується дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частини 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту).
Частина 3 статті 13 Статуту встановлює види дисциплінарних стягнень, а саме: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків, проводиться службове розслідування.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень врегульований статтею 19 Статуту. Так, частини 1, 2 цієї статті визначають, що за результатами службового розслідування складається висновок, який підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування та у якому зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин 3 згаданої статті, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
На виконання частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення з посади. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.
При цьому, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, керівник порушника зобов'язаний враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.
Зі змісту наказу начальника ГУНП в Сумській області № 1295 від 18.07.2019 встановлено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності стали такі факти встановлені під час службового розслідування:
- ОСОБА_1 використовував ненормативну лексику під час спілкування з підлеглими та іншими поліцейськими Конотопського ВП, з метою їх образити та принизити, а також принижуючи честь і гідність останніх шляхом їх дискримінації за освітою та спеціальним званням, ігнорує вимоги частини 2, пунктів 7, 11 частини 3, пункту 1 частини 6; пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
- ОСОБА_1 надавав вказівки черговим нарядом ГРПП відвозити його на службовому автотранспорті за місцем мешкання для обіду та забирати його з обіду, що визнано дисциплінарною комісією як використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, у власних цілях, що є порушенням вимог пунктів 1, 2 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, які затверджені наказом МВС України від 07.09.2017 № 757.
Зазначені факти встановлені в ході службового розслідування під час опитування поліцейських Конотопського ВП.
Щодо використання ОСОБА_1 транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю, встановлено наступне.
В ході розгляду справи в суді першої інстанції допитані в якості свідків поліцейські Конотопського ВП : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомили, що 07.06.2019 вони за вказівкою ОСОБА_1 "возили його на службовому автомобілі додому на обід та забирали з обіду", про що рапортами доповіли начальнику Конотопського ВП майору поліції ОСОБА_5 . Зокрема, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 повідомили, що саме ОСОБА_1 їм давав вказівку "відвезти на обід".
Разом з тим, твердження позивача про те, що вказані свідки написали рапорти під тиском ОСОБА_6 , колегія суддів вважає безпідставним, оскільки самі свідки про будь - який тиск на них не повідомляли, інші докази тиску також відсутні.
Зазначені свідками факти в суді першої інстанцї підтверджуються рапортами та поясненнями наданими ними та ОСОБА_7 під час службового розслідування (а.с. 96 - 98, 102, 121 - 122, 142 - 147, т.1).
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що невідповідність вказаних рапортів вимогам Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом від 20.05.2016 №414, не позбавляє їх доказової сили в розумінні ст.ст. 72 - 75 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, про використання ОСОБА_1 службового автомобіля для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю в своїх поясненнях повідомили також поліцейські Конотопського ВП, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ..
Колегія суддів зазначає, що п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" визначено, що легкові автомобілі використовуються тільки для поїздок, пов'язаних із службовою діяльністю посадових осіб.
З метою забезпечення належного нормування витрат пально-мастильних матеріалів у системі Національної поліції України та профілактики аварійності на службовому транспорті, Наказом МВС від 07.09.2017 № 757 затверджено "Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України", який регулює правові відносини органів і підрозділів Національної поліції України, які мають на балансовому обліку та/або експлуатують транспортні засоби, у сфері придбання, використання, зберігання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, розроблення заходів щодо забезпечення безаварійної експлуатації службового автотранспорту, організації контролю за дотриманням безпеки дорожнього руху штатними та позаштатними водіями.
Вимоги цього Порядку є обов'язковими для виконання структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції України, територіальними органами Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх відокремленими підрозділами, а також установами, що входять до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції).
Пунктами 1,2 Розділу ІІІ Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року N 848 "Про впорядкування використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями" всі транспортні засоби органів поліції використовуються виключно в службових цілях, для забезпечення оперативної і господарської діяльності в межах установлених лімітів та передбачених у їх кошторисах асигнувань. Використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. За всіма фактами нецільового використання транспортних засобів проводяться службові розслідування (перевірки), за результатами яких вживаються відповідні заходи реагування.
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2003 року N 848 та Порядку використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, надавав вказівки підлеглим щодо здійснення використання транспортних засобів органів поліції для виконання функцій, не пов'язаних із службовою діяльністю органів поліції, чим вчинив дисциплінарний проступок, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Щодо висновків службового розслідування про допущення грубої та нетактовної поведінки ОСОБА_1 до підлеглих, використання ненормативної лексики під час спілкування з поліцейськими Конотопського ВП, з метою їх образити та принизити, колегія суддів зазначає наступне.
У висновку службового розслідування зазначено, що поліцейський Конотопського ВП Кощенко О.М. повідомив, що 08.06.2019 під час інструктажу добового наряду ГРПП, ОСОБА_1 використовуючи нецензурну лексику ображав та принижував його у присутності колег, погрожував йому звільненням зі служби в поліції. Вказаний факт підтверджують поліцейські Конотопського ВП, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 та начальник сектору кадрового забезпечення Конотопського ВП Макейчик Ю.С.
Так, матеріалами справи встановлено, що інструктаж добового наряду ГРПП перед чергуванням ОСОБА_1 проводив не 08.06.2019, а 07.06.2019, зазначене є технічною помилкою, оскільки добовий наряд заступав на чергування 07.06.2019, а закінчував чергування 08.06.2019.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт використання ОСОБА_1 ненормативної лексики відносно підлеглих саме на інструктажі 07.06.2019 є не доведеним, оскільки більшість свідків в суді першої інстанції не підтвердили використання ОСОБА_1 ненормативної лексики під час інструктажу 07.06.2019 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ) а покази інших свідків мали суперечливості та розбіжності стосовно даного факту.
Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що опитаний в суді першої інстанції в якості свідка поліцейський Конотопського ВП ОСОБА_20 повідомив, що ОСОБА_1 неодноразово висловлювався щодо нього в нецензурній формі, зокрема під час чергування з 07.06.2019 по 08.06.2019, погрожував йому та ОСОБА_14 . Також повідомив, що був свідком того, що ОСОБА_21 в нецензурній формі та образливо спілкувався з начальником сектору кадрового забезпечення Конотопського ВП ОСОБА_6 , яка на той час була вагітна.
Свідок ОСОБА_14 також зазначив, що ОСОБА_1 погрожував йому фізичною розправою. Даний свідок також підтвердив, що після зміни добового наряду 08.06.2019, ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_20 фізичною розправою та висловлювався в нецензурній формі на адресу останнього.
Свідок ОСОБА_6 повідомила, що ОСОБА_1 неодноразово у грубій та образливій формі, з використанням ненормативної лексики спілкувався з нею. Крім того, у холі на першому поверсі приміщення Конотопського ВП її зустрів ОСОБА_1 та почав у грубій формі випитувати де її чоловік (який також є поліцейським Конотопського ВП). ОСОБА_6 стверджувала, що коли вона намагалася вийти на вулицю, ОСОБА_1 перегородив їй дорогу та почав штовхати її руками, не даючи пройти. ОСОБА_6 зазначила, що вона очікує на дитину і має явні ознаки вагітності, а через такі дії ОСОБА_1 їй стало зле.
Зазначене також підтвердила свідок дільничний офіцер поліції сектору превенції Конотопського ВП, ОСОБА_22 , яка того дня забезпечувала пропускний режим до відділу поліції, та зазначила, що з даного приводу вона зробила ОСОБА_1 зауваження.
Звернення ОСОБА_1 до підлеглих в образливій формі та з використанням нецензурної лексики підтверджується також поясненнями наданими в ході службового розслідування: ОСОБА_23 (а.с. 113 - 114, т.1), ОСОБА_11 (а.с. 117 - 118, т.1), Позовного ОСОБА_24 (а.с. 130 - 131, т.1), ОСОБА_25 (а.с. 139 - 140, т.1).
При цьому колегія суддів зазначає, що неточності припущені даними свідками при наданні письмових пояснень під час службового розслідування не спростовують зазначених вище фактів.
Колегія суддів критично ставиться до пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, що його дії були направлені на намагання організувати роботу підлеглих щодо належного виконання ними своїх посадових обов'язків, оскільки такі дії прямо суперечать Дисциплінарному статуту Національної поліції України та Правилам етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, зокрема, встановлюються показаннями свідків.
Також колегія суддів зазначає, що в ході службового розслідування встановлено, що вивченням стану соціально - психологічного клімату та стилю керівництва ОСОБА_1 встановлено, що у вказаному підрозділах секторів реагування патрульної поліції Конотопського ВП склалася вкрай напружена ситуація у взаємовідносинах ОСОБА_1 та підлеглих, оскільки останній не поважає їх честь та гідність, допускає порушення їх прав. Така поведінка ОСОБА_1 призвела до того, що серед працівників наявний саботаж виконання службових завдань. При цьому ОСОБА_1 не цікавиться проблемами працівників сектору та не враховує побажання останніх у службовій діяльності, не опікується професійним ядром. Мають місце випадки грубої та нетактовної поведінки ОСОБА_1 до підлеглих.
Несприятлива обстановка для якісного функціонування у колективах секторів реагування патрульної поліції Конотопського ВП підтверджується також результатами вивчення стану соціально - психологічного клімату та стилю управління керівної ланки (а.с. 51 - 52, т.2).
Колегія суддів зазначає, що частиною 2, пунктами 7, 11 частини 3, пунктом 1 частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського до утримування від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, а також зобов'язує поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Також визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський має право на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб.
Пунктами 1, 2, 6 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського, поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій та забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними.
Частиною 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перелічені вище обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 зазначених норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що є дисциплінарним проступком.
При цьому, враховуючи вчинення дисциплінарного проступку позивачем повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване дисциплінарне стягнення відповідає характеру проступку, обставинам, за яких він був вчинений та ступіню вини порушника.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі № 480/3585/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді І.С. Чалий С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 19.06.2020 року