18 червня 2020 року м. Київ
Унікальний номер справи № 939/2657/19
Апеляційне провадження № 22-ц/824/7531/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Унятицького Д.Є., по справі за позовом ОСОБА_2 до Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
У листопаді 2019 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, на обґрунтування якого зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Загальці Бородянського району Київської області у віці 76 років померла ОСОБА_3 , після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаним домоволодінням позивач доглядала разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 , оскільки вважали, що за життя ОСОБА_3 подарувала своїй дочці ОСОБА_4 свій будинок.
Вказувала, що при житті покійна ОСОБА_3 склала на її ім'я заповіт, в якому все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_5 (у червні 1986 року позивач одружилася і змінила прізвище на ОСОБА_2 ). Заповіт складений 03 листопада 1982 року в с. Загальці і посвідчений секретарем Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області Марченко Л.П.
Зазначала, що випадково дізналась в Загальцівській сільській раді Бородянського району Київської області про складення на її ім'я заповіту, тому позивачці було видано дублікат, що має силу оригіналу, який датований 31 травня 2019 року. З даним дублікатом заповіту позивач звернулася до приватного нотаріуса Микитенко Н.С. для оформлення спадщини, однак приватним нотаріусом було повідомлено про пропуск шестимісячного строку звернення з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини і рекомендовано звернутися до суду з позовом відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася.
Вважала, що пропустила строк на прийняття спадщини з поважних причин, оскільки не знала про існування заповіту, який від неї приховували родичі, і дізналася про нього випадково.
Звернула увагу на те, що згідно довідки Загальцівської сільської ради віл 26 червня 2019 року за № 705 ОСОБА_3 до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала та була зареєстрована в домоволодінні АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі викладеного позивач просила визначити ОСОБА_2 , як спадкоємиці за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Загальці Бородянського району Київської області, додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 2-4).
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 до Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено. Визначено ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 три місяці з дня набрання законної сили судовим рішенням (а.с. 46-48).
Не погодившись з рішенням суду, 24 березня 2020 року представник ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі - адвокат Іванов Ф.Г. направив до суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові (а.с. 52-70).
В апеляційній скарзі зазначено, що про заповіт, складений ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_5 03 листопада 1982 року апелянту особисто не було нічого відомо. Разом із бабусею ( ОСОБА_3 ) постійно проживав та був зареєстрований її законний чоловік ОСОБА_6 , який і прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . За бабою і дідом доглядала матір апелянта ОСОБА_7 , яка їх і поховала. Після смерті батьків ОСОБА_3 і ОСОБА_6 спадщину за цивільним законодавством в редакції 1963 року прийняла ОСОБА_7 , оскільки доглядала за спадковим будинком, утримувала в належному стані будинок, господарські будівлі і споруди, обробляла огород. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняла і оформила її донька, апелянт по справі. Дану обставину можуть підтвердити сусіди.
В свою чергу ОСОБА_4 (мати позивача) та її донька ОСОБА_2 бабу і діда не доглядали і не допомагали, в похованні участі не приймали. За спадковим майном також не доглядали, хоча жили на сусідніх вулицях. А тому вони вважаються такими, що пропустили строк для подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадщини у визначений законом строк у шість місяців.
Крім того, у позивача минув строк позовної давності після смерті баби. У позовній заяві позивач не вказала жодної поважної причини пропуску строку на звернення із позовною заявою до суду та не подавала клопотання про поновлення строку.
Звернуто увагу на те, що ОСОБА_1 21 жовтня 2019 року отримала в 21 Київській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав на праві приватної власності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була його донька ОСОБА_7 , яка також прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав та померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивачу і відповідачу було відомо, що спадщину після смерті ОСОБА_7 у встановленому законом порядку прийняла і оформила ОСОБА_1 , але сторони по справі приховали від суду дану обставину. А суд не знаючи, що спадщину вже оформлено, вирішив питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_1 , не залучивши її стороною до розгляду справи.
Таким чином, вважала, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Іванов Ф.Г. підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, представник ОСОБА_2 - адвокат Горбаченко М.О. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.
Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Факт належного сповіщення ОСОБА_2 її представник - адвокат Горбаченко М.О. в суді апеляційної інстанції не заперечувала про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Головою Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області - Буряк В.І. подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с. 88-92, 97-99).
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач визнав позов, що не порушує прав та інтересів інших осіб.
Колегія суддів не погодилась з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29 травня 2019 року повторно Бородянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області (а.с. 5).
Станом на день смерті ОСОБА_3 проживала по АДРЕСА_1 , який належав їй на праві власності (а.с. 10).
Разом з нею проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 її чоловік ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11, 16).
03 листопада 1982 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Загальцівської сільської ради народних депутатів Марченко Л.П., яким заповіла все своє майно ОСОБА_5 , що підтверджується дублікатом заповіту та витягом зі спадкового реєстру (а.с. 12-13).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_5 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 9).
З копії повідомлення по спадщині приватного нотаріуса Бородянського районного нотаріального округу Київської області Микитенко Н.С. вбачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки заява про прийняття спадщини подана нею після спливу шестимісячного строку, встановлено ст. 1270 ЦК України (а.с. 17).
Як встановлено судом, позивач не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у встановлений шестимісячний строк.
У позові ОСОБА_2 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_3 та як на причину поважності пропуску цього строку посилалася на те, що не була обізнана про наявність заповіту.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За роз'ясненнями п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Наведене свідчить, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців.
Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала до суду копію свідоцтва про право на спадщину за законом, яке посвідчене державним нотаріусом Двадцять першої київської державної нотаріальної контори 21 жовтня 2019 року за № 3-1410, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_7 є її донька ОСОБА_1 Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_6 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємицею якого була його донька ОСОБА_7 , яка також прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 64, 93-96).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 жовтня 2019 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 жовтня 2019 року (а.с. 65, 93-96).
Таким чином, встановлено, що апелянт ОСОБА_1 прийняла спадщину та є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який входив до складу спадщини померлої ОСОБА_3 , спадкоємицею якої є також позивач по справі ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Заміна неналежного відповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції. На стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача не можуть бути застосовані.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 570/3439/16-ц від 12 грудня 2018 року зазначила, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем неправильно визначено суб'єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну неналежного відповідача належним відповідачем.
З огляду на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 до відповідача Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відмова у позові до відповідача Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області не є перешкодою для звернення позивача з аналогічним позовом до належного відповідача.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 24 лютого 2020 року - скасувати, ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Загальцівської сільської ради Бородянського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 19 червня 2020 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
В.М. Ратнікова
О.В. Борисова