Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/824/8398/2020
м. Київ Справа №370/1485/19
18 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Масловській К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року, ухвалене під головуванням судді Жука М.В., у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії, -
15 травня 2019 року Приватне акціонерне товариство «Київобленерго» звернулося до Макарівського районного суду Київської областіз позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 11.10.2018 року в ході перевірки об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , уповноваженими працівниками товариства було виявлено, що на вказаному об'єкті споживач ОСОБА_1 самовільно здійснила підключення струмоприймачів перед приладом обліку електричної енергії прихованим способом, в результаті чого електрична енергія не оплачувалась та не обліковувалась, про що складено акт про порушення правил № К 039127 в присутності представника відповідачки ОСОБА_2 (свекра власниці ОСОБА_1 ). Споживачем надано пояснення у вказаному акті про порушення, зазначено що зауваження приймає, більше порушувати не буде, що свідчить про згоду з виявленим порушенням.
Комісією, за присутності представника відповідачки, було проведено засідання по розгляду акту № К 039127 від 11.10.2018 року та прийнято рішення про нарахування спожитої електроенергії по перерізу проводу за 1096 днів з 11.10.2015 року по 13.10.2018 року згідно п.3.1.5. Методики, про що зазначено в протоколі №0003.
Перерахунок здійснено за 1096 днів та виставлено до сплати рахунок за спожиту не- обліковану електроенергію на загальну суму 60520,11 грн.
З огляду на те, що договір про постачання електричної енергії між сторонами укладено не було, але відповідачка самовільно користувалася електричною енергією та не оплачувала її, в добровільному порядку збитки не відшкодувала, товариство просило суд стягнути з відповідачки на його користь 60 520 грн. 11 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 червня 2019 року справу передано на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 25 липня 2019 року відкрито провадження у справі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року позов Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил роздрібного ринку електричної енергії - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» 60 520 грн. 11 коп. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та 1 921 грн. 00 коп. судового збору, а всього 62 441 грн. 11 коп.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 квітня 2020 року відповідачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції не надано оцінки тій обставині, що на момент прийняття позовної заяви до розгляду та винесення відповідної ухвали суду, особа, яка підписала довіреність від ПрАТ «Київобенерго» на представництво інтересів товариства в суді голова правління Чернявський В.О. вже не мав повноважень на підписання та видачу такої довіреності, оскільки керівником позивача та підписантом згідно даних ЄДРПОУ є ОСОБА_3 . На момент постановлення ухвали про прийняття заяви до розгляду від 25 липня 2019 року довіреність, видана ОСОБА_4 на представництво інтересів ПрАТ «Київобленерго» в суді, вже не була дійсною, оскільки термін її дії сплинув 24 липня 2019 року. Крім того, позовна заява подана від юридичної особи не містить печатки ПрАТ «Київобленерго» на останній сторінці позову.
Вказувала, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме: ст.ст.263,265 ЦПК України, оскільки 28.08.2019 року нею було подано заяву щодо заперечення розгляду справи у спрощеному порядку, заяву про залишення позовної заяви без розгляду, заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 , клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, 13.11.2019 року нею подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, проте всі ці заяви та клопотання не зазначені в судовому рішенні та відхилені судом з невідомих підстав.
У позовній заяві вказано, що Акт про порушення Правил №К039127 складено за присутності представника відповідача ОСОБА_2 (свекра власниці ОСОБА_1 ). Разом з тим, судом першої інстанції не враховано, що свекор не є її представником, не має жодних відповідних повноважень, наданих йому усно чи письмово. Крім того, відповідно до чинного цивільного та сімейного законодавства свекор також не є її родичем. Відтак, будь-які пояснення ОСОБА_2 в акті, як «представника ОСОБА_1 », про те, що він нібито «згоден з виявленими порушеннями», не мають жодної юридичної сили.
Також в позовній заяві зазначено, що із змісту протоколу №027 від 12.11.2018 року зрозуміло, що свою вину щодо порушення ПРРЕЕ (самовільне підключення) відповідач визнає. Проте, її представник в самому Акті вказав, що він з протоколом ознайомлений, із сумою штрафу не згодний і з рішенням комісії не згоден. Крім того, в зазначеному акті вказано, що величина розрахунку має бути визначена за період з 11.10.2018 року по 13.10.2018 року, що становить 2 календарних дні. Таким чином, Акт №027 від 11.10.2018 року не може прийматись як доказ розрахунку штрафу так і як доказ визнання нею вини.
Судом першої інстанції не взято до уваги, що в матеріалах справи є договір № 78/141 про користування електричною енергією від 08.11.2000 року, укладений між ДАЕК «Київобленерго» та споживачем громадянкою ОСОБА_6 , який свідчить, що споживачем електроенергії юридично є не вона, а інша фізична особа ОСОБА_6 . Також не враховано, що рахунок на сплату боргу №8643331831 від 12.11.2018 року, виданий споживачу ОСОБА_6 підтверджує те, що позивач вважає споживачем послуг іншу особу. Документи, складені позивачем на ім'я ОСОБА_6 , не стосуються її та не можуть бути прийняті як належний доказ у даній справі.
Також зазначає, що поданий позивачем додаток до позову - «Нарахування по акту №039127 від 11.10.2018 р.» не є належним доказом, оскільки на останній сторінці вказаного доказу немає підпису заступ. начальника Близнюка С.М., який там передбачений та відбитку печатки товариства. Крім того, нарахування підписав «провідний фахівець Чупира О.В., повноваження якого на підписання таких «нарахувань» матеріалами справи не підтверджуються. Крім того, на першій сторінці «Нарахувань» зазначено, що вони «нараховуються» ОСОБА_7 .
Не є належним доказом також«Повідомлення про оплату за Лютий 2019 року від 14.02.2019 по Акту порушення ПКЕЕ №К039127 від », оскільки не відомо ким складене це повідомлення та воно не містить відбитку печатки. Крім того, повідомлення оформлено не на її ім'я, а на ім'я споживача ОСОБА_6 .
Звертає увагу на те, що неможливо встановити час закінчення (припинення) відповідальності за порушення ОСОБА_8 як споживача за чинним договором та час початку відповідальності ОСОБА_1 , а тому неможливо визначити суму штрафу, яку має сплатити саме вона.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» Годятська А.В. просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки всі клопотання відповідача були розглянуті та відхилені судом протокольними ухвалами. Повноваження представника позивача на момент подання позовної заяви до суду 15.05.2019 року були підтверджені належним доказом - довіреністю від 24.07.2018 року, яка була дійсна до 24.07.2019 року. Також вважала необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо недійсності акту про порушення та відсутності належного представника споживача при його складанні, оскільки положення ПРРЕЕ не містять вимог щодо необхідності підтвердження повноважень представників споживача, присутніх при складанні акту, тому акт складено відповідно до вимог чинного законодавства та він є належним доказом. Крім того, апелянтом не спростовано факту повідомлення його представником про складання акту про порушення та про запрошення на засіданні комісії по розгляду акту про порушення ПРРЕЕ. Звертала увагу на те, що оскільки саме відповідачка є власником майна, то саме вона має нести відповідальність за виявлені у її домоволодінні порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії згідно із законодавством.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Корнієнко Руслан Олександрович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» адвокат Годятська Альона Вікторівна в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.11.2000 року між ДАЕК "Київобленерго" та ОСОБА_6 було укладено договір про користування електричною енергією № 78/141 за умовами якого об'єкт споживача розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.26-27)
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2014 року серії СТА №143225, індексний номер 26390525 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 28).
В акті про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок, о/р НОМЕР_2 ) було виявлено факт порушення пп.5 п.5.5.5.ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів 220В перед приладом обліку, прихованим способом. Електрична енергія, що споживалась, не обліковувалася та не оплачувалася. Безоблікове відгалуження проведене проводом ШВВП 2*2,5 в стіни.
Вказаний Акт складений та підписаний представниками постачальника електричної енергії: ОСОБА_9 (електромонтер), ОСОБА_10 (майстер), ОСОБА_11 (електромонтер).
Акт було складено за участю ОСОБА_2 (з його слів він свекор споживача - власника земельної ділянки та будинку ОСОБА_1 ), який ознайомився з актом про порушення, отримав його копію та вказав, що зауваження приймає, більше порушень не буде.
Також в Акті було повідомлено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 31.10.2018 року о 14-00 годині за адресою: смт . Макарів, пров. Заводський, 1-а, каб.5 (а. с. 9-11).
З протоколу від 12 листопада 2018 року № 027 засідання комісії по розгляду акту № К 039127 від 11 жовтня 2018 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача вбачається, що вищевказане порушення кваліфіковано як вчинене з вини споживача, прихованим способом, а тому акт підлягає розрахунку згідно п.5.5.5. ПРРЕЕ, п.п. 3.1.5 Методики. Величину розрахункового добового споживання визначено згідно Методики по перерізу проводу за 36 календарних місяців за період 1096 днів з 11.10.2018 року по 13.10.2018 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. (а.с.12)
На засіданні комісії 12 листопада 2018 року був присутній представник споживача (власника) ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 . Згідно довіреності від 31.10.2018 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ільяшовим О.В., ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_5 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями, в тому числі, у ПрАТ «Київенерго» та його структурних підрозділах по всій Україні, у Макарівському районному підрозділі ПрАТ «Київобленерго», з питань підключення будинку до електромережі, подання заяви на технічні умови, отримання технічних умов на приєднання електроустановок, отримання рахунків, договорів, отримання вихідних даних на проектні роботи, подання проектної документації на погодження електрифікації, оплати штрафу, укладення договору про надання послуг з електропостачання до належного їй житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також вирішувати будь-які інші питання, які виникатимуть. (а.с.13)
ОСОБА_5 в протоколі №027 зазначив, що з протоколом ознайомлений, з сумою штрафу не згодний, з рішенням комісії не згоден. (а.с.12)
Згідно наданого позивачем нарахування по акту № 039127 від 11.10.2018 року (о/р НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за період з 11.10.2015 року по 13.10.2018 року, тобто за 1096 днів загальна вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії складає 60 520 грн. 11 коп. (а. с. 15-18).
15 березня 2019 року ПрАТ «Київобленерго» надіслало ОСОБА_1 претензію від 14.03.2019 року, в якій запропонувало сплатити суму заборгованості в розмірі 60520,11 грн. у десятиденний термін з дня отримання даної претензії або звернутися до електропостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують неплатоспроможність. Також звернуло увагу на те, що у разі не виконання вимоги щодо сплати заборгованості, товариство буде вимушене звернутися до суду з позовом про стягнення боргу в судовому порядку. (а.с.36-37)
Згідно відомостей з сайту АТ «Укрпошта» поштове відправлення з трек-номером 0800104476658) було вручено члену сім'ї одержувача 18.03.2019 року. (а.с.38)
Звертаючись до суду з даним позовом ПрАТ «Київобленерго» посилалося на те, що хоча договір про постачання електричної енергії між сторонами укладено не було, але відповідачка самовільно користувалася необлікованою електричною енергією та не оплачувала її, в добровільному порядку збитки не відшкодувала, у зв'язку з чим просило суд стягнути з відповідачки на його користь 60 520 грн. 11 коп. вартості необлікованої електричної енергії.
Задовольняючи позов Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, суд першої інстанції посилався на те, що відповідачка допустила порушення Правил користування електричної енергії, внаслідок самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, завдала позивачу матеріальної шкоди, доказів та обґрунтувань того, що нарахування суми збитків відбувалось неправомірно відповідачкою суду не надано.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідають вимогам матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч.1 ст.77). Правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (п.4 ч.2 ст.77).
У відповідності до п.п.20 п.5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) , в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно п. 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі, фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У п. 8.2.4. ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, встановлений Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Методика).
Відповідно до підпункту 5 пункту 3.1 Методики, ця методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН у разі самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводок до електромережі електропостачальника або іншого споживача (власника мережі) з порушенням схеми обліку.
За змістом пункту 3.3 Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється:
за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії;
за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії;
за кількістю днів:
а) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), - з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не
проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але
не більше ніж за три роки.
Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.
Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
З наданих суду та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено,що Акт про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року, яким встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 (житловий будинок, о/р НОМЕР_2 ) було виявлено факт порушення пп.5 п.5.5.5.ПРРЕЕ, складений та підписаний представниками постачальника електричної енергії: ОСОБА_9 (електромонтер), ОСОБА_10 (майстер), ОСОБА_11 (електромонтер).
В акті чітко вказано скоєне правопорушення, оформлено схему електропостачання, а також всі необхідні для розрахунку параметри, що характеризують електроустановку споживача та інші вихідні дані, для визначення в подальшому обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ згідно з вимогами Методики.
Крім того, в Акті було повідомлено споживача про час та місце проведення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення.
Також вказаний Акт про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року було складено за участю ОСОБА_2 (з його слів свекор споживача - власника земельної ділянки та будинку ОСОБА_1 ), який ознайомився з актом про порушення, отримав його копію.
З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Акт про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року відповідає п. 8.2.5. ПРРЕЕ.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 про те, що Акт про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року є неналежним доказом у справі, оскільки його складено за присутності нібито представника споживача ОСОБА_2 ( свекра), проте свекор не є її представником, не мав жодних відповідних повноважень, наданих йому усно чи письмово, з огляду на наступне. Судом встановлено, що факт споживання необлікованої електричної енергії було виявлено в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який належить на праві власності відповідачці, що останньою не заперечується. Також відповідачкою не заперечується, що територія навколо її будинку є огородженою та вільний доступ до електроустановки з боку сторонніх осіб відсутній. З огляду на зазначене, стороння особа не могла бути присутньою на приватній території ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки 11 жовтня 2018 року ОСОБА_2 був присутнім на території належного відповідачці домоволодіння, допустив представників оператора системи на територію споживача, а тому відсутні підстави вважати, що Акт про порушення № К 039127 від 11 жовтня 2018 року було складено у присутності не уповноваженого представника споживача.
Також з дотриманням вимог п. 8.2.6. ПРРЕЕ було проведено засідання комісії по розгляду акту № К 039127 від 11 жовтня 2018 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача та прийнято рішення, оформлене протоколом від 12 листопада 2018 року № 027, за яким порушення кваліфіковано як вчинене з вини споживача, прихованим способом, а тому акт підлягає розрахунку згідно п.5.5.5. ПРРЕЕ, п.п. 3.1.5 Методики. Величину розрахункового добового споживання визначено згідно Методики по перерізу проводу за 36 календарних місяців за період 1096 днів з 11.10.2018 року по 13.10.2018 року та по тарифах, що діяли протягом періоду порушення. (а.с.12)
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол від 12 листопада 2018 року № 027 не є належним доказом обгрунтованості розрахунку вартості необлікованої елекричної енергії, оскільки в ньому вказано, що величина розрахунку має бути визначена за період з 11.10.2018 року по 13.10.2018 року, що становить 2 календарних дні, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки в протоколі вказано, що розрахунок буде здійснюватися за 36 календарних місяців за період 1096 днів. Відповідно за вказаний період 1096 днів з 11.10.2015 року по 13.10.2018 року було здійснено нарахування заборгованості в сумі 60520,11 грн. З огляду на вказане, зазначення в протоколі від 12 листопада 2018 року № 027 початку періоду 11.10.2018 року замість 11.10.2013 року є опискою.
Не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і доводи апеляційної скарги про те, що поданий позивачем додаток до позову - «Нарахування по акту №039127 від 11.10.2018р.» не є належним доказом, оскільки на останній сторінці вказаного додатку немає підпису заступ. начальника ОСОБА_12 , та відбитку печатки та що вказаний документ підписав «провідний фахівець Чупира О . В., повноваження якого на підписання таких «нарахувань» матеріалами справи не підтверджуються, з огляду таке.
З наданого позивачем нарахуванню по акту № 039127 від 11.10.2018 року вбачається, що він складений по о/р НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 за період з 11.10.2015 року по 13.10.2018 року, тобто за 1096 днів, що відповідає рішенню комісії, оформленому протоколом від 12 листопада 2018 року № 027.
У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що нарахування по акту №039127 від 11.10.2018 року здійснено не вірно. Власного розрахунку боргу відповідачкою суду також не надано. Правильність вказаного розрахунку було перевірено судом. В апеляційній скарзі відсутні доводи про те, що нарахування здійснено позивачем з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Також колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що неможливо встановити час закінчення (припинення) відповідальності за вказані в акті порушення, вчиненні ОСОБА_6 як споживачем за чинним договором, та час початку відповідальності ОСОБА_1 , а відтак і неможливо визначити суму штрафу, яку має сплатити саме вона. Як вбачається з матеріалів справи, борг в сумі 60520,11 грн. нарахований за період з 11.10.2015 року по 13.10.2018 року по особовому рахунку НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.09.2014 року серії СТА №143225, індексний номер 26390525 земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 . Сторонами не заперечується, що фактичне місце розташування об'єкту до якого постачається електрична енергія АДРЕСА_2 та адреса згідно договору про постачання електричної енергії №78/141 від 08.11.2000 року АДРЕСА_1 є одним і тим самим об'єктом. ОСОБА_1 не заперечувала, що вона є власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідачка, як новий власник будинку не повідомляла постачальника електричної енергії про набуття нею права власності та не зверталася до постачальника з метою укладення договору про постачання електричної енергії. З наведеного слідує, що борг за спожиту необліковану електроенергію нарахований за період коли відповідачка вже була власником земельної ділянки та розташованого на ній будинку, тому саме вона є споживачем електричної енергії та має нести відповідальність за самовільне користування електричною енергією.
Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вказані вимоги закону та ту обставину, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки, де було виявлено факт самовільного споживання необлікованої електричної енергії, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обов'язок відповідачки нести відповідальність за шкоду, заподіяну Приватному акціонерному товариству «Київобленерго» внаслідок порушення нею Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що на момент прийняття позовної заяви до розгляду та винесення відповідної ухвали суду, особа, яка підписала довіреність від ПрАТ «Київобенерго» на представництво інтересів товариства в суді (голова правління Чернявський В.О.) вже не мала повноваження на підписання та видачу такої довіреності, так як керівником позивача та підписантом згідно даних ЄДРПОУ є ОСОБА_3 та що на момент постановлення ухвали про прийняття заяви до розгляду від 25 липня 2019року, довіреність, видана ОСОБА_4 на представництво ПрАТ «Київобленерго» в суді, вже не була дійсною, оскільки термін дії сплинув 24 липня 2019 року, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії була підписана юрисконсультом ПрАТ «Київенерго» А.В. Годятською та 15 травня 2019 року подана до Макарівського районного суду Київської області.
Згідно довіреності від 24.07.2018 року №255 ПрАТ «Київобленерго» в особі Голови правління Чернявського Володимира Олександровича, який діяв на підставі Статуту уповноважив ОСОБА_15 бути представником ПрАТ «Київобленерго», зокрема, наділивши повноваженнями на підписання позовів в інтересах ПрАТ «Київобленерго». Довіреність видана терміном на один рік та була дійсна до 24.07.2019 року.
На момент підписання довіреності 24.07.2018 року та на момент подачі позовної заяви 15.05.2019 року керівником та підписантом ПрАТ «Київобленерго» був ОСОБА_16 , про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Також на момент подачі позову 15.05.2019 року строк дії довіреності від 24.07.2018 року №255 не закінчився.
Отже позовна заява підписана повноважною особою, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Ухвала про відкриття провадження у справі від 25 липня 2019 року відповідно до вимог ЦПК України постановлена судом без участі сторін у справі. В судовому засіданні 17.09.2019 року представником позивача ОСОБА_15 на підтвердження своїх повноважень було надано довіреність № 390 від 02.08.2019 року, підписану генеральним директором Шайда В .Є ., строк дії якої один рік.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст.263,265 ЦПК України, оскільки рішення суду не містить посилань на заяви та клопотання, подані відповідачкою 28.08.2019 року та 13.11.2019 року та на підстави їх відхилення.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.08.2019 року позивачкою було подано до суду: заяву про заперечення розгляду справи у спрощеному порядку (а.с.95-97), заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з поданням позову неповноважним представником (а.с.63-64), заяву про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 (а.с.133-134), клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів (а.с.139-140), 13.11.2019 року відповідачкою було подано до суду заяву щодо залишення позовної заяви без розгляду з підстав несплати судового збору за подачу позову до неї (а.с.78-79).
Частиною 2 ст. 258 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Згідно ч.ч.4,5 ст.259 ЦПК України, ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.
З протоколу судового засідання вбачається, що 17.02.2020 року судом першої інстанції постановлено протокольні ухвали, якими відмовлено в задоволенні заяви відповідачки про заперечення розгляду справи у спрощеному порядку, про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з поданням позову неповноважним представником, про залучення до розгляду у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_5 , клопотання про витребування у позивача оригіналів письмових доказів, заяви про залишення позовної заяви без розгляду з підстав несплати судового збору за подачу даного позову.
Таким чином, всі заяви та клопотання відповідачки були розглянуті та за результатами їх розгляду судом першої інстанції були постановлені ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.
Головуючий: Судді: