18 червня 2020 року м. Київ
Справа №361/4128/19
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
учасники справи скаржник ОСОБА_1
суб'єкт оскарження начальник Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепа Сергій Олексійович
заінтересована особа ОСОБА_2
Справа №361/4128/19
№ апеляційного провадження:22-ц-824/5615/2020
Головуючий у суді першої інстанції: Радзівіл А.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2020 року, постановлену у складі судді Радзівіл А.Г., у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепи Сергія Олексійовича, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, та просила суд визнати неправомірними дії начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області Штепи С.О., у виді письмової вимоги, викладеної та підписаної ним в його листі від 21.05.2019/д-17 № 26228 до учасника виконавчого провадження ВП № 5871519 ОСОБА_3 , як до особи, яка втратила право власності на приміщення АДРЕСА_1 та право спільної сумісної власності на інші приміщення цього будинку загального користування виконати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.09.2018 року.
Свою скаргу обґрунтовувала тим, що 17 вересня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області рішенням (справа № 361/6073/17 провадження №2/361/542/18 вирішив: Зобов'язати ОСОБА_1 (власника приміщення № 48 ) демонтувати перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку на сходову (приміщення № 45, 131) із приміщення № 49 , 128, 129, 130 та не чинити перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 на праві власності нежитловими приміщеннями № 49 , 158,129,130 та площадкою до сходів загального користування (приміщення № 45,131) на другому поверсі будинку АДРЕСА_5 .
Рішення набрало законної сили 05 лютого 2019 року в день оголошення постанови Київського апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року.
26 квітня 2019 року головний державний виконавець Броварського міськрайонного відділу ДВСГТУЮ у Київській області Лопатинська Н.О. винесла постанову про призначення проведення виконавчих дій на підставі виконавчого листа №361/6073/17 від 18.02.2019 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про зобов'язання ОСОБА_4 (власника приміщення № 48 ) демонтувати перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку на сходову (приміщення № 45,131) із приміщення № 49,128, 129, 130 та не чинити перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 на праві власності нежитловими приміщеннями № 49 . 128, 129, 130 та площадкою до сходів загального користування (приміщення № 45,131 ) на другом) поверсі будинку АДРЕСА_5 та призначення проведення виконавчих дій.
Однак, які саме виконавчі дії повинні бути проведені державний виконавець - у вищевказані постанові не вказала, осіб, явка яких була обов'язковою чи не обов'язковою на місці проведення виконавчих дій - не визначила.
На вказану постанову представник ОСОБА_4 адвокат Батечко О.І. письмово повідомив головному державному виконавцю Лопатинській Н.О. про зміну власника приміщення № 48, тобто, сторони у виконавчому провадженні, а саме, що ОСОБА_1 не являється власником приміщення АДРЕСА_1 , і як наслідок, втратила право спільної сумісної власності на майно загального користування, а саме:перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку на сходову (приміщення № 45,131) із приміщення № 49,128, 129, 130, та як зазначено в рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року.
Зазначає, що за правилами частини першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Однак, в порушення норм матеріального та процесуального права та права ОСОБА_1 начальник Броварського міськрайонного Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області Штепа С. О. вдався до незаконних дій, спрямованих проти особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2020 року відмолено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Штепи С.О. заінтересована особа ОСОБА_2 .
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суд у першої інстанції та прийняти нове рішення, яким скаргу на дії начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Штепи С.О. задовольнити, дії начальника Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Штепи С.О. у виді затвердження своїм підписом рішення старшого державного виконавця Лопатинської Н.О.., викладеного в листі від 21.05.2019/д-17 № 26228, визнати незаконним, та таким, що ухвалене без перевірки фактичних обставин щодо законності виконання рішення суду від 17.09.2018 року.
Зазначає, що суд порушив право скаржника на участь в судових дебатах та на правову допомогу. В період із 16 грудня 2019 року по 23 січня 2020 року вона, як позивач у справі, за правилами частини третьої статті 211 ЦПК України клопотання про розгляд справи року без її участі в дебатах не заявляла. її представник такого клопотання суду теж не заявляв та не подавав. Однак, суд право та право її представника на надання правової допомоги на участь в дебатах 23 січня 2020 року - порушив. Позбавив її та представника права на виступ в дебатах з заключним словом та на репліку, як встановлено частиною першою та сьомою статті 242 ЦПК України.
Також, судом порушено норми ч.2 ст. 451 ЦПК України, оскільки, суд першої інстанції свою відмову в задоволенні скарги від 06 червня 2019 року (справа № 361/41/19) мотивував ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2019 року. Така позиція суду є неприпустимою, та як суперечить статті 264 ЦПК України, адже питання, які мав би вирішити суд, стосуються саме скарги від 06 червня 2019 року щодо незаконного рішення начальника відділу ДВС, викладеного в листі від 21 травня 2019/д-17 № 26228. В той же час, питання, розглянуті судом ( справа № 361/4217/19) стосувалися незаконних дій старшого державного виконавця Лопатинської Н.О..
Державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.
Права та обов'язки начальника відділу викладені в типовому положенні, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 22.04.2016 за № 618/28748 зі змінами, внесеними заказом Міністерства юстиції України № 1385/5 від 06.05.2019 року.
Однак, суд першої інстанції функціональні обов'язки начальника відділу ДВС не витребував, їх не переглянув, обмежився виключно ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/4217/19.
Суд не встановив для начальника Броварського відділу ДВС Штепи С.О. С.О. право на відзив на скаргу, що передбачено частино 1 статті 191 ЦПК України та в порядку статті 178 ЦПК України. За таких підстав суд першої інстанції умисно звільнив начальника Броварського міськрайонного відділу ГТУЮ у Київській області Штепу С.О. від особистих пояснень щодо невиконання ним своїх обов'язків стосовно здійснення контролю за незаконністю здійснення виконавчих дій старшим державним виконавцем Лопатинською Н.О. та щодо обставин, заявлених мною в скарзі.
Крім того, в такий спосіб постановлення ухвал, суд для Броварського міськрайонного відділу ДВС своїми ухвалами, встановив правила виконавчого провадження, за якими державний виконавець, в супереч абзацу третьому частини 4 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», вважає постанову про відкриття виконавчого провадження та інші постанови врученими боржникам за умови їх відправленні на адресу боржнику без підтвердження про їх вручення, що суперечить частині 4 статті 28 того ж Закону вказаними суддями нівелюється повністю.
Також вказує, що Законом України «Про виконавче провадження» визначено заходи примусового виконання рішень, серед яких відсутні заходи примусового характеру, зокрема демонтаж об'єктів будівництва особою, яка втратила право спільної сумісної власності на такі об'єкти та /або наділена таким правом співвласниками такого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Начальник Броварського відділу ДВС Штепа С.О. за участі державного виконавця Лопатинської Н.О. продовжують через незаконні дії у виконавчому провадженні № 5871 1519 намагатися виконати резолютивну частину рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року, яке в законний спосіб виконати неможливо.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Судова повістка, яка надсилалася ОСОБА_1 повернулася до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштиовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Оскільки розгляд справи розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року визнано незаконним установлення перегородок в коридорі загального користування (приміщення № 43 ), які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку АДРЕСА_5 ; зобов'язати ОСОБА_1 (власника приміщення № 48 ) демонтувати перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку на сходову (приміщення № 45, 131) із приміщення № 49 , 128, 129, 130 та не чинити перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 на праві власності нежитловими приміщеннями № 49 , 128, 129, 130 та площадкою до сходів загального користування (приміщення № 45 , 131) на другому поверсі будинку АДРЕСА_5 .
Вказане рішення набрало законної сили.
На виконання рішення суду, 18 лютого 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист.
Постановою головного державного виконавця Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Лапатниською Н.О. від 26 березня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58711519.(а.с.72)
Згідно супровідного листа від 26.03.2019 p., копія постанови направлена боржнику. (а.с.71)
26 квітня 2019 року головним державним виконавець Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Лопатинською Н.О. винесено постанову про призначення проведення виконавчих дій на підставі виконавчого листа №361/6073/17 від 18.02.2019 року на 14 травня 2019 року на 10 годину 30 хвилин та роз'яснено право оскарження зазначеної постанови( а.с.73 зв).
Згідно супровідного листа від 26.03.2019 p., копія постанови направлена боржнику, (а.с.73).
14 травня 2019 року державним виконавцем Лопатинською Н. складено акт, у присутності представника стягувача і у присутності понятого, акт підписаний всіма присутніми, в якому констатовано, що виходом на місце за адресою в призначений час, боржник була відсутня, рішення нею не виконане, вона не демонтувала перегородки, що перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку і на сходову.
Постановою головного державного виконавця Лопатинської Н.О., від 29 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 58711519, призначено проведення виконавчих дій на 17 червня 2019 року на 10 годину 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_5.
В постанові зазначено як підставу: згідно акту від 14.05.2019 року рішення боржником не виконано та роз'яснено право оскарження в порядку і строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно супровідного листа від 29 травня 2019 року, копія постанови направлена боржнику. (а.с. 80).
15 травня 2019 року представником боржника ОСОБА_5 на адресу державного виконавця направлено лист з повідомленням про те, що боржник ОСОБА_6 з 08 листопада 2018 р. не є власником приміщень будинку АДРЕСА_5 , та просив надати відповідь. (а.с. 76).
З витягу з реєстру речових прав від 27 травня 2019 р. вбачається, що відомості про право власності на нерухоме майно за ОСОБА_6 у реєстрі відсутні, (а.с. 79).
Листом від 21 травня 2019 року/д-17 за № 26228, на звернення представника ОСОБА_6 - ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 не є власником приміщення АДРЕСА_9 від 15 травня 2019 року, Начальником міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області надано відповідь, в якому зазначено, що справа слухалася 17 вересня 2018 року, коли ОСОБА_6 була власником приміщення, та роз'яснено, що згідно чинного законодавства до боржника буде застосовано всі міри в тому числі штрафні санкції та направлення подання про порушення кримінального провадження (а.с. 78).
18 червня 2019 року представник боржника ОСОБА_5 подав заяву про відвід виконавця ОСОБА_7 , в задоволенні якої постановою в.о. начальника відділу ДВС від 25 червня 2019 р. відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Лопатинської Н.О. від 01 липня 2019 року у виконавчому провадженні № 58711519 призначено проведення виконавчих дій на 16 липня 2019 року на 10 годину 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_5.
Крім того встановлено, що ОСОБА_1 раніше зверталася зі скаргою на дії Головного державного виконавця міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області, в якій також посилалася на те, що вона не є власником нерухомого майна, а тому не є належним боржником.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких прав заявника в межах розгляду вимог скарги не було порушено.
Колегія суддів, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч. 5,7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За змістом ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання, перебування або знаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч. 2 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції,інших осіб,здійснювати інші повноваження,передбачені цим Законом.
Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, -протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Отже висновок суду про відсутність порушень з боку начальника відділу Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ У Київській області Штепи С.О. прав Кремповської А.М., є вірним.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не встановив для начальника відділу право на відзив передбаченого ч.1 ст. 191 ЦПК України, порушив її право та право її представника на участь у дебатах, а також не законно застосував ч. 2 с. 450 ЦПК України, відхиляються судом, оскільки порядок судового оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби визначено розділом VII ЦПК України, яким не передбачено право подання відзиву.
Крім того, ч. 2 ст. 450 ЦПК України визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи (а.с.136), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині відхиляються судом, як безпідставні та такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що судом не перевірено функціональні обов'язки начальника відділу ДВС не витребувано, не переглянуто їх, суд обмежився виключно ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/4217/19, а також намагання виконати резолютивну частину рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2019 року, яке в законний спосіб виконати неможливо, відхиляються судом, виходячи з наступного.
З мотивувальної частини рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року, яке містить в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що відповідач та третя особа, орендар з дозволу відповідача, самочинно перекрив спірний вихід, встановивши замки, які відмикаються ключем із ззовні, чим перешкоджає виходу з приміщення №49 . Також відповідач улаштував на шляхах до цього виходу самовільні перепланування та встановив додаткові двері до сходового майданчику, розташувавши у тамбурі,запасного виходу власний інвентар та меблі, тощо.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2018 року визнано незаконним установлення перегородок в коридорі загального користування (приміщення № 43 ), які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку АДРЕСА_5 ; зобов'язати ОСОБА_1 (власника приміщення № 48 ) демонтувати перегородки, які перекривають прохід до дверей та сходів на другий поверх будинку на сходову (приміщення № 45, 131) із приміщення № 49 , 128, 129, 130 та не чинити перешкод у користуванні належним ОСОБА_2 на праві власності нежитловими приміщеннями № 49 , 128, 129, 130 та площадкою до сходів загального користування (приміщення № 45 , 131) на другому поверсі будинку АДРЕСА_5 .
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Таким чином, відсутність у ОСОБА_1 права власності на майно, а саме на нежитлове приміщення № 48, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_5 , не звільняє останню від виконання рішення суду, а тому доводи апеляційної скарги про те, що Начальником Броварського міськрайонного ВДВС ГТУЮ У Київській області порушено її права, відхиляються судом.
Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Розділом VIII Законом України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень немайнового характеру, а тому твердження скаржника про те, що Законом України про «Про виконавче провадження» не передбачено заходи примусового характеру, зокрема демонтаж об'єктів будівництва особою, відхиляються судом, як безпідставні.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволенні скарги, оскільки такі відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, судом надано належну оцінку всім наданим матеріалам справи.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 січня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна