Справа № 11-cc/824/3025/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
17 червня 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з використанням відеоконференцзв'язку з Київським СІЗО № 13, де перебуває підозрюваний ОСОБА_6 , в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27 травня 2020 року,
за участю:
прокурора - ОСОБА_8 ,
захисника - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.05.2020 року задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 липня 2020 року включно, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артік Республіки Вірменія, особи без громадянства, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, відносно якого Вишгородським районним судом Київської області розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187КК України.
Не погоджуючись з таким рішення слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.05.2020 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повторно дослідити обставини, яким обґрунтовується оголошена ОСОБА_6 підозра та ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування доводів поданої апеляційної скарги захисник зазначає про необґрунтованість, невмотивованість даної ухвали, яка підлягає скасуванню. Клопотання сторони обвинувачення про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 184 КПК України, оскільки викладені в ньому обставини та додані до нього матеріали не містять жодних належних та допустимих в розумінні кримінального процесуального закону доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187 КК України.
Наявні в розпорядженні сторони захисту матеріали клопотання містять явні ознаки службового підроблення із внесенням до таких матеріалів завідомо неправдивих відомостей, про що заявлялось стороною захисту під час розгляду клопотання. Проте, слідчим суддею не було взято до уваги.
Захисник також зазначає, що подане клопотання із додатками слідчому судді та стороні захисту не відповідають один одному, що позбавило належним чином можливості підготуватись до судового розгляду.
В клопотанні та долучених до нього матеріалів відсутні обґрунтовані дані, які могли б вказувати на те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тяжкість покарання не може бути підставою для тримання його під вартою, що в повній мірі узгоджується із практикою ЄСПЛ.
Матеріали, покладені в обґрунтування клопотання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містять жодних відомостей про те, що сторона обвинувачення хоча б раз зверталася до слідчого судді в порядку ст. 255 КПК України із клопотанням про проведення допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні осіб, на достовірність показань яких, ніби то може впливати ОСОБА_6 .
На думку захисника, застосування більш м'якого запобіжного заходу, зможе забезпечити відсутність цього, навіть гіпотетичного і не підтвердженого ризику, шляхом покладення на підозрюваного обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме - п.4 ч.5 ст.194 КПК України (утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом), що унеможливить його спілкування з вказаними особами.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019110270000094 від 20.05.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. ч. 2, 3 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленої досудовим розслідуванням особи виник злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння автомобілем марки «ToyotaPaseo» 1996 року випуску, реєстраційний номер республіки Литва НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_13 .
Так, 16.05.2019 року приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, на автомобілях марки «DAEWOOLANOS» д.н.з. НОМЕР_2 та «AUDIA6» н.з. НОМЕР_3 , приїхали до приміщення фізкультурно-оздоровчого комплексу Бєлгородського кварталу в місті Славутич Київської області, де в той час знаходився в своєму автомобілі марки «ToyotaPaseo» н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_13 .
Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, відповідно до попередньої домовленості, ОСОБА_6 , підійшов до автомобіля «Toyota Paseo» н.з. НОМЕР_4 », відчинив водійські дверцята та почав нецензурною лайкою звертатись до ОСОБА_13 , тому останній вийшов з автомобіля. Поруч з автомобілем потерпілого ОСОБА_14 також перебували ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлена досудовим розслідуванням особа.
Далі, ОСОБА_6 наніс удар кулаком в грудну клітину ОСОБА_14 , в свою чергу ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, також виражались нецензурною лайкою відносно ОСОБА_14 , підходили до останнього та наносили йому тілесні ушкодження, таким чином припинивши опір для вчинення злочинних дій.
Після цього, ОСОБА_6 , діючи згідно за попередньою домовленістю з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, Примусивши потерпілого ОСОБА_14 сісти на пасажирське сидіння належного йому автомобіля марки «ToyotaPaseo» н.з. НОМЕР_1 », тим самим фактично обмежили його у свободі пересування.
У подальшому, ОСОБА_6 , сів за кермо автомобіля «Toyota Paseo» н.з. НОМЕР_1 », який належить потерпілому ОСОБА_14 , відібрав у останнього ключі від вказаного автомобіля, завів автомобіль та почав рух в напрямку лісової галявини, яка розташована праворуч від вул. Молодіжна в місті Славутич Київської області. Перебуваючи за кермом автомобіля ToyotaPaseo» н.з. НОМЕР_1 », ХачатрянАрманМаміконович, декілька раз наніс удари кулаками в тулуб потерпілому ОСОБА_16 .
Приїхавши на зазначену лісову галявину, ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, почали по черзі наносити тілесні ушкодження в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_16 .
Далі, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_12 вдарити ОСОБА_14 , тому ОСОБА_12 підійшов до ОСОБА_14 з правого боку та кулаком правої руки наніс один удар в праву частину тулуба, від чого потерпілий ОСОБА_14 відчув гострий біль.
В цей час, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, незаконно заволодів мобільним телефоном марки «iPhone4» Г ІМЕІ НОМЕР_5 , вартістю відповідно до висновку експерта № 13-1/1450 від 23.08.2019 року, становить 693 грн. 00 коп., та мобільним телефоном марки «BlackvievBV4000Pro» ІМЕІ 1: НОМЕР_6 та ІМЕІ 2 : НОМЕР_7 , вартістю відповідно до висновку експерта № 13-1/1450 від 23.08.2019 року, становить 2 500 грн. 00 коп., які належать потерпілому ОСОБА_16 .
Також, ОСОБА_12 , діючи умисно, згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, дістав з автомобіля потерпілого грошові кошти в сумі 400 грн., та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки «ToyotaPaseo» н.з. НОМЕР_1 » та незаконно заволодів ними.
Відповідно до висновку експерта № 33/07 від 08.08.2019 року при судово-медичній експертизі громадянина ОСОБА_14 виявлені: перелом 8-го ребра по передньо-пахвинній лінії: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку; ділянка осаднення в області верхнього полюсу лівої вушної раковини; синці: по задній поверхні лівої вушної раковини з переходом на завушну ділянку, по передньо-зовнішній поверхні у верхній третині правого, по передньо-внутрішній поверхні у верхній третині правого плеча, в області 6-го міжреберя справа по передньо-пахвинній лінії, в епігастральній ділянці справа.
Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів, по механізму удару та тертя, можливо, при обставинах вказаних в направленні, по строку можуть відповідати 16.05.2019 рокута критерієм тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії: перелом 8-го ребра справа середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку - легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ділянка осадження, синці, як кожне окремо та і усвоїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних пошкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначної втрати працездатності.
В подальшому, ОСОБА_6 , сів за кермо автомобіля потерпілого «Toyota Paseo» н.з. НОМЕР_1 » та наказав потерпілому ОСОБА_14 сісти на пасажирське сидіння даного автомобіля, інші особи ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, сіли до автомобілів на яких приїхали та за вказівкою ОСОБА_6 , направились до гаражного приміщення № НОМЕР_8 гаражногокооперативу «Прип'ять» в місті Славутич Київської області, який належить потерпілому ОСОБА_14
16.05.2019 рокуприблизно 23 год. 30 хв., по приїзду за вказаною адресою ОСОБА_6 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 та невстановлена досудовимрозслідуванням особа, реалізуючи спільний злочинний умисел, дочекавшись доки потерпілий ОСОБА_14 відчинить двері гаражного приміщення, проникли до гаражного приміщення № НОМЕР_8 гаражного кооперативу «Прип'ять» в місті Славутич Київської області, де умисно, з 1 корисливих мотивів, заволоділи перфоратором марки «Ураган», боксерським чорним мішком І з білим написом «Boxer», двома парами боксерських рукавиць червоного кольору фірми «Boxer» та захистом на голені.
Після чого, ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, сів закермо автомобіля, який належить потерпілому марки «ToyotaPaseo» н.з. НОМЕР_1 » на якому зник з місця вчинення кримінального правопорушення.
Досудовим розслідуванням зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановленої досудовим розслідуванням особи, виник злочинний умисел, направлений на викрадення людини, а саме ОСОБА_13 .
26.05.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. ч. 2, 3 ст. 187 КК України.
27.05.2020 рокуслідчий відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_18 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.05.2020 року клопотання слідчого задоволено та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2020 року включно.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Згідно повідомлення про підозру від 26.05.2020 року дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. ч. 2, 3 ст. 187 КК України, при цьому наведено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких останній підозрюється, тому доводи апеляційної скарги захисника щодо необґрунтованості оголошеної ОСОБА_6 підозри та відсутності у слідчого судді правових підстав для застосування щодо останнього запобіжного заходу не можуть бути прийняті до уваги.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам захисника, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, та виходячи з конкретних обставин кримінального провадження.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzeltv. CzechRepublic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewiczv. PolandN7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання.
Щодо доводів сторони захисту щодо подання прокурором в судовому засіданні додаткових доказів безпосередньо до клопотання, які не були надані стороні захисту для ознайомлення, що позбавило належним чином підготуватися до судового розгляду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із журналу судового засідання від 27.05.2020 року (том 1, а.с. 169-171), під час судового засідання в суді першої інстанції клопотання про долучення доказів заявлялися як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, які були задоволені слідчим суддею, заперечень щодо їх долучення не надходило, тобто загальні засади кримінального провадження слідчим суддею були дотримані в повному обсязі, а тому підстав стверджувати про порушення слідчим суддею вимог чинного кримінального процесуального закону, колегія суддів не вбачає.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
В сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного зокрема і ті, на які посилається сторона захисту, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Врахувавши конкретні обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя постановив правильне рішення, не визначивши ОСОБА_6 заставу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки він підозрюється в тому числі і у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства.
Інші доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи наведені вище обставини,колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а подану захисником ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 апеляційну скаргу, - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 24 липня 2020 року включно, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4