Справа № 11-cc/824/2636/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
16 червня 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного - ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зобов'язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Хмільник Вінницької області, маючого вищу освіту, одруженого ,маючого сина 2009 р.н., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Не погоджуючись з таким рішення слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28.04.2020 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор подав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає, що слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, те, що він має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебувають дружина та малолітня дитина, а також батьки пенсійного віку, які потребують особливого догляду в період карантину, те що він у період з вересня по жовтень 2015 року безпосередньо брав участь у проведенні антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, а також має безліч службових, відомчих та державних нагород, прийшов до висновку про відсутність будь- якого з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та те, що наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть ґрунтуватися виключно на суворості можливого судового рішення, відмовив у задоволенні клопотання.
Проте, на думку сторони обвинувачення, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та не вмотивованою, підлягає скасуванню внаслідок невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення, виходячи з наступного
Прокурор вважає, що ризики, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, підозрюваний ОСОБА_9 на даний час проживає за місцем реєстрації у м. Києві, працює на посаді заступника начальника відділу поліції № 1 - начальника слідчого відділення Солом'янського УП ГУ НП в місті Києві, останній є діючим працівником органів внутрішніх справ, зі стажем роботи слідчого понад 15 років, а тому добре обізнаний з системою кримінального судочинства. Сформовані ОСОБА_9 за час роботи у Солом'янському УП ГУНП в місті Києві, зокрема останні 6 років на адміністративних посадах, неформальні зв'язки і вплив дають змогу прийти до висновків про наявність обґрунтованих ризиків у частині протиправного впливу на потерпілого та свідків з метою зміни даних ними на стадії досудового розслідування показань.
Слідчим суддею в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не наведені обставини, за яких слідчий суддя прийшов висновку про відсутність правових підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. При прийнятті оскаржуваного судового рішення слідчий суддя обмежився лише посиланням на їх відсутність.
В оскаржуваному рішенні слідчий суддя не надав жодної оцінки доказам (обґрунтуванню) сторони обвинувачення щодо наявності обставин для застосування зазначеного запобіжного заходу, які зазначені у клопотанні стороною обвинувачення та підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, чим не дотримав положення ч. 4 ст. 370 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та його захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів провадження вбачається, що управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365;ч. 2 ст. 28, ч. ст. 371; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_11 , будучи призначеним наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві від 30.04.2013 року на посаду старшого слідчого СВ Солом'янського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, вступив у злочинну змову з невстановленими на цей час особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві, Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також прокуратури міста Києва та вчинив злочини у сфері службової діяльності, проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також журналістів і правосуддя, за наступних обставин.
Так, першим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальником слідчого управління ОСОБА_12 19.01.2014 року винесено постанову про визначення складу слідчої групи у кримінальному провадженні №12014100000000179, до якої включено слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, а також слідчих районних управлінь міліції міста Києва, про що внесено відомості до ЄРДР. В той же час, старший слідчий СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві ОСОБА_9 до складу слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000179 від 19.01.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, не входив та правами слідчого у ньому наділений не був, як і не був уповноважений проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії у ньому, а також приймати процесуальні рішення.
Незважаючи на це, старший слідчий СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , 21.01.2014 року у невстановлений час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці отримав від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа керівництва Солом'янського РУ ГУ МВС України у м. Києві витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12014100000000179 від 19.01.2014 року, рапорт командира взводу ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_13 , складений на ім'ят.в.о. начальника ГУ МВС України в м. Києві про те, що 21.01.2014 року приблизно о 03.45 год. ним отримано від невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа працівників правоохоронних органів затриманого як нібито учасника масових заворушень ОСОБА_14 , зі слідами тілесних ушкоджень.
Після цього, не будучи уповноваженим слідчим у цьому кримінальному провадженні, діючи умисно, відібрав пояснення від доставленого до приміщення Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві розташованого за адресою м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, ОСОБА_14 з яких слідувало, що останній жодної участі в масових заворушеннях на вул. Грушевського у м. Києві не брав. Не зважаючи на те, що жодних доказів, які б підтверджували участь ОСОБА_14 у вчиненні злочину, пов'язаного із масовими заворушеннями у місті Києві, у матеріалах кримінального провадження не було, продовжуючи виконувати незаконні вказівки невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, діючи з кар'єристських спонукань з метою одержання вигоди для себе у вигляді залишення та подальшого просування по службі, тобто з інших особистих інтересів, а також вигоди для невстановлених досудовим розслідуванням осіб у вигляді припинення громадянами України мирних акцій протесту, фактично діючи на виконання заздалегідь розробленого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа керівництва Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві та прокурорів відділу прокуратури міста Києва плану дій, спрямованого на протидію масовим акціям протесту шляхом незаконного затримання осіб, притягнення їх до кримінальної відповідальності та обрання в подальшому відносно них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, погодився незаконно затримати ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12014100000000179 за фактом вчинення масових заворушень у м. Києві за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, формально діючи в межах повноважень, наданих слідчому ст. ст. 40, 208 КПК України, однак у той же час не будучи включеним до складу групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні та не маючи у ньому повноважень слідчого.
Маючи умисел на незаконне затримання ОСОБА_14 , притягнення його до кримінальної відповідальності і взяття в подальшому під варту, ОСОБА_9 , 21.01.2014 року о 15 год. 00 хв., перебуваючи у службовому кабінеті № 12 адміністративної будівлі Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_14 уповноваженою особою, так як останнього не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності очевидців та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_14 щойно вчинив злочин, а також усвідомлюючи, що він не являється слідчим у кримінальному провадженні, оскільки як відсутня постанова про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000179, до складу якої його було би включено, так і відсутні відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про включення його до такої слідчої групи, діючи всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав завідомо неправдивий протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_14 затриманий згідно рапорту командира взводу ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_13 21.01.2014 року о 03 год. 45 хв. (місце затримання в протоколі не вказано) як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а саме кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, а також, що нібито очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, хоча будь-яких фактичних даних про причетність його до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.
Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_9 21.01.2014 року у невстановлений слідством час у проміжку між 15.00 год. та 20.00 годинами, перебуваючи у службовому кабінеті № 12 адміністративної будівлі Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перевищуючи владу та свої службові повноваження, не будучи наділеним повноваженнями слідчого у кримінальному провадженні № 12014100000000179 за фактом вчинення масових заворушень у м. Києві за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, всупереч вимог ст. 9 КПК України щодо обов'язку слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження та забезпечити прийняття законних процесуальних рішень та ч. 1 ст. 276 КПК України, згідно з якою повідомлення про підозру здійснюється у випадках затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, використовуючи отриманий від невстановленої досудовим розслідуванням особи шаблон (взірець) письмового повідомлення про підозру, склав у вказаному кримінальному провадженні письмове повідомлення ОСОБА_14 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, яке містило загальні формулювання щодо подій які відбувались в центральній частині міста Києва, та фактично не містило індивідуалізованих по відношенню до ОСОБА_14 відомостей, щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрювався, щодо часу, місця, способу його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.
Склавши повідомлення про підозру, слідчий ОСОБА_9 достовірно знав, що він не являється слідчим у кримінальному провадженні, оскільки як відсутня постанова про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000179, до складу якої його було би включено, так і відсутні відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про включення його до такої слідчої групи, та чітко усвідомлював, що обставини, вказані ним у повідомленні про підозру не відповідають наявним у нього матеріалам кримінального провадження і він притягує до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_14 за вчинення закінченого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, проте перевищуючи свої службові повноваження, підписав зазначений документ.
Доводячи свій злочинний умисел до завершення, старший слідчий СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 21.01.2014, у невстановлений слідством час у проміжку між 15.00 год. та 20.00 годинами, відповідно до вимог ч. 1 ст. 277 КПК України, діючи з попередньою змовою групою осіб, особисто надав складене ним письмове повідомлення про підозру на погодження процесуальному керівнику - прокурору відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_15 , який у свою чергу його погодив.
Після цього старший слідчий ОСОБА_11 , перевищуючи владу та службові повноваження 21.01.2014 року о 20 год. 00 хв., перебуваючи у службовому кабінеті № 12 адміністративної будівл Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 3, доводячи до кінця спільний злочинний умисел, спрямований на притягнення завідомо невинного ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності, незаконно використовуючі повноваження, передбачені ч. 1 ст. 278 КПК України, не будучи наділеним повноваженням! слідчого у даному кримінальному провадженні, особисто вручив останньому завідомс неправдиве письмове повідомлення про його підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, тобто відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК Україні притягнув його до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, чим створив умови для подальшого обмеження фізичної свободи і незаконного взяття під варту ОСОБА_14 .
Доводячи до кінця злочинний намір, спрямований на обрання ОСОБА_14 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, старший слідчий ОСОБА_9 23.01.2014 року, за відсутності підстав, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України, подав клопотання із додатками на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва.
У свою чергу слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_16 зазначене4клопотання старшого слідчого ОСОБА_9 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_14 задовольнив.
У подальшому, органом досудового розслідування встановлено відсутність у діях ОСОБА_14 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та за наслідками досудового розслідування 13.08.2014 року вказане кримінальне провадження прокурором закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.
У результаті протиправних дій ОСОБА_17 , вчинених з перевищенням ним влади та своїх службових повноважень, ОСОБА_14 , незаконно утримувався під вартою у період з 23.01.2014 року по 12.02.2014 рік.
Зазначеними протиправними діями ОСОБА_9 охоронюваним законом правам, інтересам громадянина, а також державним та громадським інтересам спричинено тяжкі наслідки нематеріального характеру, що виразились у заподіянні ОСОБА_14 наслідків у вигляді суттєвого обмеження конституційних прав, порушення гарантованих ст. 29 Конституції України прав на свободу та особисту недоторканність, потягнули за собою його незаконне затримання, попереднє ув'язнення і притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також у заподіянні тяжких наслідків державі в особі Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України у вигляді підриву авторитету державних органів, оскільки такі дії правоохоронців викликали глибоке обурення усіх верств населення України та різко негативну реакцію суспільства до правоохоронних інституцій держави.
07.04.2020 року слідчим у кримінальному провадженні, з дотриманням вимог ст. 276-278 КПК України ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 2 ст. 28, ст. 340; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 365; ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_9 вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме засобами поштового зв'язку, разом з пам'яткою про права підозрюваного за місцем реєстрації ОСОБА_9 : АДРЕСА_1 , а також вручена за місцем роботи підозрюваного - ГУ НП в м. Києві та Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві під розпис представників цих організацій з печаткою.
28.04.2020 року слідчий другого відділу Управління з розслідування кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на 60 діб та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.04.2020 року у задоволенні клопотання слідчого відмовлено та зобов'язано ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий або прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді, що прокурором доведені обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Крім того, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим суддею з'ясовано питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
При цьому, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_9 під домашнім арештом немає, оскільки слідчим в клопотанні, а прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
З урахуванням вказаного, а також даних в їх сукупності про особу підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, який має постійне місце проживання, дружину та малолітнього сина, батьків пенсійного віку, останній брав участь в проведенні антитерористичної операції з вересня по жовтень 2015 року, а також має ряд службових, відомчих та державних нагород, тяжкість покарання за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку зобов'язання ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджуються з таким рішенням слідчого судді та вважає, що органом досудового розслідування не доведено суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного ОСОБА_9 на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не доведено даних обставин і прокурором під час апеляційного розгляду.
Під час розгляду клопотання слідчий суддя обґрунтовано поклав зобов'язання на ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження в повній мірі відповідає практиці Європейського суду з прав людини та статті 5 Конвенції, положення якої вказують, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі прокурор щодо нездатності застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень та нездатність запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам, на думку колегії суддів, є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання ОСОБА_9 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні та належним чином мотивував своє рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є необґрунтованими, у зв'язку з чим вказана апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала слідчого судді - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та зобов'язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами в 2013 - 2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
__________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3