Рішення від 19.06.2020 по справі 420/3184/20

Справа № 420/3184/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 21.03.2020р., визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію, зобов'язання Виконавчий комітет Одеської міської ради розглянути запит від 21.03.2020р. про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Одеси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Ухвалою суду від 21.04.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 21.03.2020р. він звернувся до відповідача із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Одеси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, який отриманий виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.03.2020р. Позивач, посилаючись на положення ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначив, що відповідач не надав відповідь на запит на отримання інформації впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

05.06.2020р. до суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, згідно яких позивач зазначив, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Разом з тим, у вказаних поясненнях позивач посилається на рішення окружних адміністративних судів та правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 09.04.2019р. у справі №800/426/17.

18.06.2020р. до суду від виконавчого комітету Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач вказав, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_2 та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначив, що запит БрюшковаД.В. був розгянутий компетентним органом міської ради у сфері земельних відносин, за результатом чого листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 01.04.2020р. №01-17/180-ЗПІ заявнику було надано відповідь на підставі, в межах повноважень, у спосіб та у строк, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації». Водночас, відповідач зазначив, що відповідно до Інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за номером трекінгу №8451113036177 відповідач отримав лист ОСОБА_1 24.04.2020р. о 22:00год., тобто у неробочий час відповідача та поштового відділення, з урахуванням чого отримання поштового відправлення уповноваженою особою місцевого самоврядування у зазначені на сайті дату та час було неможливим. Як вбачається з відбитку канцелярського штампу департаменту з питань звернень громадян Одеської міської ради, фактично запит Брюшкова Д.В. від 21.03.2020р. надійшов на адресу відповідача 26.03.2020р. та був зареєстрований за №ЗПІ-338. Також, відповідач, посилаючись на положення Закону України «Про місцеве самоврядування» зазначив, що належним розпорядником інформації у галузі земельних відносин відповідно до передбачених законодавством повноважень є департамент комунальної власності Одеської міської ради, якому і було доручено надання відповіді на запит позивача. Виконавчий комітет Одеської міської ради вказав, що запитувана позивачем інформація не є публічною, однак предметом розгляду справи є саме ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ -338. При цьому, відповідь на запит була надана департаментом комунальної власності Одеської міської ради 01.04.2020р., тобто на 4-й день з дня отримання запиту, що підтверджується копією листа департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 01.04.2020р. №01-17/180-ЗПІ і зазначеною на листі відповідальним працівником з ведення діловодства датою його реєстрації та витягом з журналу реєстрації вихідної документації. У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Одеської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, у якому просив: надати інформацію про наявність на території м.Одеса вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд; відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

Згідно фіскального чеку АТ «Укрпошта», зазначений запит на отримання публічної інформації від 21.03.2020р. направлено на адресу виконавчого комітету Одеської міської ради 21.03.2020р. (а.с.6)

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI.

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст.20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, діючим законодавством України встановлено обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на запит у визначений Законом строк.

Під час з'ясування офіційних обставин справи судом встановлено, що запит Брюшкова Д.В. зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. за вхідним номером №ЗПІ-338. За резолюцією заступника Одеської міського голови Підгайного С.Г. доручено надати відповідь першому заступнику директора департамента комунальної власності Одеської міської ради Ахмерову О.О.

Листом департаменту комунальної власності Одеської міської ради №01-07/180-3121 від 01.04.2020р. надано відповідь на запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ-338, якою запитувача повідомлено про відсутність у розпорядженні Одеської міської ради запитуваної інформації.

Як вбачається з п.2.1.2 Положення про департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.02.2013р. №2752-VІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) основним завданням Департаменту у сфері земельних правовідносин є: а) забезпечення реалізації повноважень Одеської міської ради у галузі земельних

відносин відповідно до чинного законодавства України б) здійснення заходів із розвитку ринку земель міста; в) організація ведення земельно-кадастрової документації; г) розроблення та супроводження земельно-інформаційної системи м. Одеси; д) участь у розробленні та виконанні міських програм із використання і охорони земель міста; є) здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель та контролю за додержанням земельного законодавства; ж) організація землеустрою; з) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; и) забезпечення в межах повноважень реалізації державної політики у сфері державної експертизи землевпорядної документації.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що департамент комунальної власності Одеської міської ради, який реалізує повноваження Одеської міської ради у сфері регулювання земельних відносин, є належним розпорядником запитуваної Брюшковим Дмитром ОСОБА_3 інформації.

Щодо посилання позивача на отримання 24.03.2020р. відповідачем запиту ОСОБА_1 від 21.03.2020р., суд зазначає, що вказане спростовується штампом канцелярії департаменту з питань звернення громадян Одеської міської ради, із зазначенням його отримання 26.03.2020р. за №ЗПІ-338.

Враховуючи вищевикладене та те, що виконавчим комітетом Одеської міської ради у строк визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації» направлено запит ОСОБА_1 від 26.03.2020р. №ЗПІ-338 належному розпоряднику, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 21.03.2020р., визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Одеської міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.

Поряд з цим, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Виконавчого комітету Одеської міської ради розглянути запит від 21.03.2020р. про надання публічної інформації щодо наявності на території м.Одеси вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, оскільки дана вимога є похідною від заявлених позивачем позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною, у задоволенні якої судом відмовлено з вищенаведених підстав.

Разом з тим, суд не надає правову оцінку своєчасності та відповідності надання відповіді

департаментом комунальної власності Одеської міської ради №01-07/180-3121 від 01.04.2020р., оскільки зазначене не відноситься до предмету позову.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд, який забезпечується, у тому числі, шляхом з'ясування судами усіх обставин справи та обґрунтованості судових рішень.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) зазначає, що "…згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. <…> Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (пункт 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010).

Частиною 3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Таким чином, діючим законодавством України встановлено обов'язок виконавчого комітету Одеської міської ради повідомити запитувача інформації про направлення його запиту належному розпоряднику. Однак, докази дотримання вказаних норм Закону України «Про доступ до публічної інформації», виконавчим комітетом Одеської міської ради до суду надано не було.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача та наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності виконавчого комітету Одеської міської ради щодо неповідомлення ОСОБА_1 про направлення запиту на отримання публічної інформації від 21.03.2020р., зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. №ЗПІ-338, на розгляд департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

У прохальній частині позовних вимог позивач просить суд стягнути на його користь з виконавчого комітету Одеської міської ради судові витрати пов'язані з розглядом справи у сумі 17,00грн.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення вказаної суми судових витрат, позивач у позовній заяві вказав, що ним здійснено судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме витребуванням доказів у розмірі 17,00грн.

Положеннями ч.3, 5 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 9 ст.139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не доведено понесення ним судових витрат, а саме пов'язаних з зазначеним ним витребуванням доказів у розмірі 17,00грн., суд приходить висновку про відсутність підстав для стягнення судових витрат на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, Думська площа 1, м.Одеса) щодо неповідомлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про направлення запиту на отримання публічної інформації від 21.03.2020р., зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради 26.03.2020р. №ЗПІ-338, на розгляд департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.

Попередній документ
89919748
Наступний документ
89919750
Інформація про рішення:
№ рішення: 89919749
№ справи: 420/3184/20
Дата рішення: 19.06.2020
Дата публікації: 22.06.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.04.2020)
Дата надходження: 13.04.2020
Предмет позову: про визнання неправомірними дій щодо ненадання інформації на запит від 21.03.2020 року
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТАНЦЮРА К О
відповідач (боржник):
Виконавчий комітет Одеської міської ради
позивач (заявник):
БРЮШКОВ ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ