Справа № 420/3252/20
19 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського про визнання протиправними дій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. включно, стягнення з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. включно в сумі 6828,52грн. з урахуванням відрахувань.
Ухвалою суду від 21.04.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в період з 01.09.2014 р. по 28.02.2016 р. позивач проходив військову службу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. При цьому, у період 01.12.2015 року по 28.02.2016р. не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач зазначив, що індексація грошового забезпечення не була виплачена і при виключенні його зі списків особового складу. ОСОБА_1 вказав, що 28.01.2020р. ним було подано заяву до Національного університету оборони України імені Івана Черняховського з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення та згідно відповіді Національного університету оборони України імені Івана Черняховського №182/968 від 04.03.2020 р. відповідачем було вказано, що індексація грошового забезпечення з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2016 року не нараховувалась, а відповідачем було призупинено виплату індексації грошового забезпечення, що пов'язано з вказівкою директора Департаменту Фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016р. №248/3/9/1/2. Позивач, посилаючись на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078, вважає, що наявні підстави для виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. Поряд з цим, позивач вважає, що з метою недопущення в подальшому виконання рішення суду щодо виплати індексації грошового забезпечення відповідачем на власний розсуд, сума, яка підлягає до виплати має бути визначена в рішенні суду.
18.05.2020р. до суду від Національного університета оборони України імені Івана Черняховського надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 . Відповідач вказав, що за час проходження військової служби в університеті підполковнику ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення з лютого 2015 по листопад 2015 (включно) з урахуванням базового місяця листопад 2014 року, що підтверджується картою особового рахунку на виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 та довідкою від 03.03.2020р. вих. №182/3/678 про нарахування та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 7 роз'яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року №248/3/9/1/2, у зв'язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз'яснення, що підтверджується у роз'ясненнях Міністерства соціальної політики України щодо відсутності механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди, а саме: роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 року №78/0/66-17. Так, в роз'ясненні Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/1485 від 26.03.2018 р. зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідне здійснювати з квітня 2018 року. Також, відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” в редакції від 24.02.2018 р. розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт. Також, відповідно до статтю 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з 01.03.2018 р. змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок відповідно до якої збільшився розмір посадового окладу позивача, а тому з березня 2018 року індексація не нараховується. Також, відповідач наголосив, що відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому за період з 01.03.2018р. індексація грошового забезпечення позивачу не повинна була нараховуватись, з урахуванням чинного законодавства. У зв'язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 28.04.2014р. №165 майора ОСОБА_1 зараховано у списки особового складу університету(а.с.17).
Наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 28.02.2016р. №42 підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу університету(а.с.18).
28.01.2018р. ОСОБА_1 звернувся до начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 29.02.2016р.(а.с.8).
Листом Національного університету оборони України імені Івана Черняховського №182/968 від 04.03.2020р. адресованого ОСОБА_1 зазначено, що за період з служби в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського з 28 серпня 2017 року по 17 липня 2019 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась.
Разом із листом №182/968 від 04.03.2020р. ОСОБА_1 надано довідка про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. та довідка про нараховану та виплачену індексацію(а.с.15-16).
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ст.1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Як вбачається з ч.1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 року № 260, визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтями 2 та 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Тобто, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, - згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція висловлена у рішеннях Верховного суду України по справам №240/4911/18, №240/5837/18, №803/904/17.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, і визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо твердження позивача стосовно врахування при розрахунку індексації базового місяця - січня 2008 року, суд зазначає наступне.
Індекс споживчих цін - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Він є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, в тому числі і для індексації заробітної плати працівників.
Індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України щомісяця по відношенню до попереднього місяця і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується на його офіційному сайті і в офіційних періодичних виданнях України.
Крім того, на основі щомісячних даних Держстату, індекс споживчих цін обчислюється бухгалтерськими службами підприємств, установ та організацій для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін.
В системі державного управління, а також місцевого самоврядування обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників проводилось безперервно наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. (з місяця оприлюднення Закону) і до грудня 2015 року.
01.01.2008 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01.01.2016р., внесено зміни у частину першій статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" цифри "101" замінити цифрами "103".
Відповідно з 01.01.2016 року діє наступна редакція частини 1 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення": "Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка".
09.12.2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", п.3 якого передбачено, що Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 року №77 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 і від 9 грудня 2015 р. № 1013.
Зокрема, в абзаці другому пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, цифри “101” замінено цифрами “103”.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ №77, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 р., крім пункту 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 р. № 1013 і від 17 липня 2003 р. № 1078, який застосовується з 1 січня 2016 року.
У грудні 2015 року Кабінет Міністрів України, з метою припинення в подальшому виплат сум індексації заробітної плати в розмірах, що склалися станом на грудень 2015 року і відновлення індексації доходів з 1 січня 2016 року, але за умови - після перевищення індексу споживчих цін над порогом індексації у розмірі 103 %, видав Постанову № 1013, зобов'язавши всіх роботодавців здійснити в грудні місяці упорядкування структури заробітної плати своїх працівників шляхом підвищення всіх складових заробітної плати для того, щоб сума цього підвищення перевищила суму індексації, яка склалась у цьому місяці.
Таким чином з 1 січня 2016 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників було запроваджене знову, але за зміненими правилами.
До грудня 2015 року при обчисленні індексу споживчих цін для індексації заробітної плати працівників відповідно до пункті 5 Порядку використовувався такий термін як “базовий місяць”, який визначався для кожного працівника окремо.
Однак, після внесення останніх змін в Порядок, в тому числі і в його пункт 5, офіційне використання цього терміну було відмінено, а за новим змістом пункту 5 Порядку під цим терміном став використовуватись термін - “місяць підвищення тарифних ставок (окладів)”.
Підвищення тарифних ставок (окладів) - не в сенсі підвищення тарифної ставки (окладу) працівнику індивідуально у зв'язку з: призначенням його на більш високу за оплатою посаду; підвищенням його кваліфікаційної категорії, педагогічного звання, педагогічного навантаження тощо, а в сенсі підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства.
За новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремо взятого працівника не визначається індивідуально і, зокрема, для новоприйнятого працівника не залежить від дати прийняття його на роботу (пункт 10І Порядку), а встановлюється єдиним для всієї категорії працівників, об'єднаних єдиним спільним законодавчим актом останнього підвищення їх тарифних ставок (окладів).
Надалі, відповідно до абзацу другого пункту 5 та пункту 10І Положення, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати передбачено здійснювати з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів) за посадами, які займають працівники.
Обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації і величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати працівників провадиться щомісяця наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін таким чином проводиться до тих пір, поки він не перевищить поріг індексації, який встановлено в розмірі 103 відсотка.
Поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, перевищення якої надає підстави для індексації заробітної плати працівника.
Після перевищення такого порогу індексації, з метою проведення подальшої індексації заробітної плати працівників, обчислення індексу споживчих цін починається знову, з місяця наступного за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив цей поріг індексації.
При цьому величина приросту індексу споживчих цін для проведення кінцевої індексації, розрахована між цими проміжками, обчислюється як добуток сум проміжних індексів споживчих цін перевищення порогу індексації помножений на коефіцієнт 100.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації заробітної плати здійснюється таким чином до місяця підвищення тарифних ставок (окладів) працівників.
Індекс споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до положень Порядку індексації підлягає заробітна плата у межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на рік.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, а саме довідкою Національного університету оборони України імені Івана Черняховського №182/3/908 від 12.05.2020р., у період грудень 2015 року-лютий 2016року ОСОБА_1 здійснено індексацію у межах прожиткового мінімуму та з урахуванням базового місяця листопад 2014року у загальному розмірі 1893,37 грн.
У зв'язку з викладеним, протиправної складової щодо нарахування та виплати не в повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за спірний період не вбачається, відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та те, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання дій відповідача протиправними, похідні позовні вимоги про стягнення з Національного університету оборони України імені Івана Черняховського на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 28.02.2016р. включно в сумі 6828,52грн.,задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.