Справа № 420/3275/19
18 червня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.,
розглянувши в загальному позовному провадженні (в порядку письмового провадження) питання про зупинення розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду від 17.10.2019 року по справі № 420/3275/19,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 ; Департамент культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області, Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради про приведення приміщення у попередній стан та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, стягнення моральної шкоди.
Рішенням від 17.10.2019 року адміністративний позов - задоволений частково.
Зобов'язано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 від 28.12.2007 року) привести самовільно реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 у первинний стан.
В іншій частині вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача6 Управління культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської області, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень, стягнення моральної шкоди - відмовити.
06.04.2020 року за вхід. № ЕП/14723/20 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 17.10.2019 року по справі № 420/3275/19.
Листом від 10.04.2020 р. заявнику повідомлено, що:
«Приписами ч. 2 ст. 378 КАСУ встановлено, що заява про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.
Відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
Розпорядженням Одеського міського голови № 218 від 15.03.2020 р. “Про тимчасове зупинення роботи об'єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19” з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу об'єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів.
11.03.2020 Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов'язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.
02.04.2020 р. Постановою Кабінету міністрів України № 255, внесено зміни до постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211, згідно яких зокрема, п. 4 встановлено:
встановити, що особами, які потребують самоізоляції, є:
особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов'язані з недопущенням поширення COVID -19, забезпечують діяльність об'єктів критичної інфраструктури.
Згідно наявної у матеріалах справи копії паспорту НОМЕР_1 , заявник (позивач) ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відноситься до осіб, які потребують самоізоляції (Постанова КМУ № 255 від 02.04.2020 р.).
Клопотання щодо розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, за відсутності ОСОБА_1 до суду не надходило.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) № 372 внесено зміни, зокрема, до:
Розділ VІ «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту:
«строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню короно вірусної хвороби ((COVID-19)».
З урахуванням викладеного, повідомляємо, що подана Вами заява буде розглянута у встановлений приписами ст. 378 КАСУ десятиденний строк після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.».
04.05.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №343, якою затверджено Зміни, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, зокрема, Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 291, від 29 квітня 2020 р. № 313 та від 4 травня 2020 р. № 332.
Постанова КМУ №343 набрала чинності з 11.05.2020 року.
Пом'якшення, які визначені вказаною Постановою з 11 травня, будуть впроваджуватися на умовах адаптивного карантину.
У зв'язку із чим на адресу заявника направлено повістку на 18.06.2020 р.
18.06.2020 р. ОСОБА_1 надіслав заяву про перенесення розгляду справи до закінчення карантину, яка вмотивована наступним.
Заявник зазначає, що він є людиною похилого віку, страждає серцево судинними захворюваннями і гіпертонією, тобто перебуває в зоні ризику і відповідно до карантинних вимог обмежений в переміщенні і не має права переміщатися по місту, користуватися громадським транспортом.
Заявник просить відкласти розгляд заяви до закінчення карантину та ліквідації загрози його життю, якій він може піддати себе переміщенням в громадському транспорті, і по місту, а також відвідуванням такого громадського місця як суд.
Заявник зазначив, що карантин продовжено до 31.07.2020 року.
Розглядаючи подану заяву суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи, зупинити розгляд заяви до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 236, 248, 256 КАС України, суд,
Зупинити розгляд заяви від 06.04.2020 року за вхід. №ЕП/14723/20 про відстрочення виконання рішення суду від 17.10.2019 року по справі № 420/3275/19 - до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Пунктом 15.5 розділу VII “Перехідні положення” КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.