справа №380/4665/20
про повернення позовної заяви
19 червня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали позовної заяви державного підприємства «Львівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Великомостівська» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкової вимоги ,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державного підприємства «Львівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Великомостівська» Державного підприємства Львівугілля» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування вимоги Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.03.2020 № Ю-594-25 на суму 80 598 211,07 грн.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, повертає її позивачу, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень ч.3 ст.55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Водночас, як видно з матеріалів позовної заяви така заявлена щодо задоволення позовних вимог державного підприємства «Львівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Великомостівська» та підписана заступником директора з правових питань ВП «Шахта Великомостівська» Гоц Павлом Васильовичем.
Однак, у матеріалах справи є лиш копія довіреності від 02.01.2019, якою т.в.о. генерального директора Акімов О.А. уповноважує заступником директора з правових питань ВП «Шахта Великомостівська» Державного підприємства Львівугілля» Гоца Павла Васильовича представляти інтереси та вести від імені підприємства справи в судах України. Проте, в копії зазначено, що довіреність дійсна до 31.12.2019.
Частиною 5 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Як убачається з ч. 6 ст. 59 КАС України, оригінали документів, зазначені у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
До матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності, яка не засвідчена у визначеному законом порядку всупереч вимогам ч.6 ст. 59 КАС України.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із заявою через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України до позовної заяви має бути доданий виключно оригінал документу, який підтверджує повноваження представника позивача. Відповідність копії такого документу оригіналу у разі повернення оригіналу документу може бути засвідчена лише суддею.
Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, у зазначеній ухвалі із посиланням на практику Верховного Суду в ухвалах від 12 березня 2019 року та від 15 квітня 2019 року по справі №201/11991/18 зазначено, що факсимільна копія, виготовлена за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, не є належним доказом на підтвердження повноважень особи.
Отже, суд має підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
В силу вищенаведених положень КАС України до позовної заяви має бути доданий виключно оригінал документу, який підтверджує повноваження представника позивача, в даному випадку юридичної особи.
Крім того, аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лише довіреність не може підтверджувати повноваження працівника представляти інтереси юридичної особи чи державного органу в порядку самопредставництва.
Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) в ухвалі від 12 лютого 2020 року у справі № 160/2199/19 вказав, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності).
В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі № 17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник має надати суду: докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).
При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.
Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.
Докази того, що ОСОБА_1 обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи ОСОБА_1 (положення, трудовий договір (контракт) до позовної заяви не додані.
Згідно з п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням зазначеного, позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.169, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, п.3 розділу VI "Прикінцевих положень" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву державного підприємства «Львівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Великомостівська» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкової вимоги, - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, та у строки визначені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки визначені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Сподарик Н.І.