справа № 380/4654/20
про залишення позовної заяви без руху
19 червня 2020 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мричко Н.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФ України у Львівській області, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФ України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_1 різниці основного розміру пенсії за вислугу років з 76% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, під час її перерахунку з 01.01.2018;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в розмірі 76% суми грошового забезпечення, із урахуванням раніше виплачених сум.
У позовній заяві позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення рішення у цій справі. В обґрунтування такого клопотання зазначає, що він є пенсіонером, розмір пенсії невеликий, іншого заробітку не має, має постійну потребу у купівлі ліків для підтримки задовільного стану здоров'я під час карантину (вітаміни для профілактики, медичні препарати, маски, дезінфектори та ін.), тому сплата судового збору для нього є обтяжливою та ускладнить його життя.
Вирішуючи питання про обґрунтованість підстав для відстрочення сплати судового збору, суд виходить з такого.
У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведеного вказує, що умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Отже, вирішуючи питання про обґрунтованість заявленого клопотання, суд повинен пересвідчитися, що позивач дійсно фінансово неспроможний сплатити судовий збір на час звернення до суду (2020), - тобто у нього відсутні достатні доходи за 2019.
Суд зауважує, що на підтвердження скрутного матеріального становища позивача до позовної заяви не додано жодних належних доказів, що підтверджують неможливість сплати судового збору. Відтак належних доказів, які б стали підставою для відстрочення ОСОБА_1 сплати збору у суду немає, оскільки позивачем їх до позовної заяви не додано.
Суддя звертає увагу позивача, що належним та достатнім доказом є довідка органу доходів і зборів про розмір доходів. Такий підхід суду до вирішення питання щодо відстрочення заявнику сплати судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 13.02.2018 та 19.03.2018 по справі № 800/533/17.
Враховуючи те, що позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як видно з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 об'єднав у такій безпосередньо взаємопов'язані вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 різниці основного розміру пенсії за вислугу років з 76% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, під час її перерахунку з 01.01.2018 та спонукання до вчинення таких дій, які по своїй суті є однією вимогою немайнового характеру. Таким чином, за звернення до адміністративного суду з такою позовною заявою немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Позивач може усунути наведені вище недоліки позовної заяви шляхом сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. (за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (ІВАN): UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); наявність відомчої ознаки: « 84» Окружні адміністративні суди).
Керуючись статтями 132, 133, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.