про залишення позовної заяви без руху
17 червня 2020 року м. Київ № 320/4991/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в інтересах ОСОБА_1 до суду звернувся адвокат Медолиз В.В з вимогами до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування ППР форми "Ф" № 0078449-5502-1016 від 23.04.2018 на суму 25 000 грн. зі сплати транспортного податку з фізичних осіб.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи суд констатує факт її невідповідності вимогам положень ст.ст.160, 161 КАСУ у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням заявникові десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання позову, оформленого із дотриманням положень ст.160 КАСУ у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ньому: РНОКПП представника позивача; викладення обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, зокрема, викладення обставин перебування позивача на обліку ГУ ДПС у Київській області у якості платника транспортного податку з наданням відповідної довідки; коли та при яких обставинах позивач дізнався про ППР № 0078449-5502-1016 від 23.04.2018 з наданням копії цього рішення у придатному для читання вигляді; рішення КОАС від 17.04.2020 у справі №320/1512/20; обґрунтування розбіжностей у зазначенні року випуску транспортного у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу та у відповіді ДП "Ауді Центр ВІПОС", з наданням вказаної відповіді та доданих до неї документів, засвідчених печаткою підприємства; представлення доказів вартості автомобіля позивача станом на 23.04.2018; обґрунтування порушених прав позивача оскаржуваним рішенням, з огляду на рішення КОАС від 17.04.2020 про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від № 228060-55 від 20.08.2018 зі сплати транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн., яка була прийнята на підставі ППР від 23.04.2018 та встановлення судом обставин щодо належного та своєчасного одержання позивачем спірного ППР.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен був дізнатись”, що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну “поважні причини”. Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З наданих позивачем документів вбачається, що він зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 з 07.08.2014. Спірне ППР від 23.04.2018 було направлено контролюючим органом на зазначену адресу, проте не отримане позивачем. Наявність рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.12.2018 про визнання протиправним та скасування ППР від 29.06.2016 та податкової вимоги від 26.12.2016 на суму 25000 грн. зі сплати транспортного податку за 2016 рік, підтверджує обізнаність позивача про існування між ним та відповідачем спору щодо сплати транспортного податку з фізичних осіб та про механізм винесення відповідачем податкової вимоги на підставі ППР, починаючи з 24.04.2018, тобто з дня звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, що підтверджується відомостями з офіційного судового інтернет-порталу "Судова влада України", а також про можливість винесення відповідачем ППР про стягнення транспортного податку з фізичних осіб за 2018 рік.
Також, суд не приймає до уваги пояснення позивача щодо того, що він дізнався про спірне рішення лише у червні 2020 року після послаблення суворих карантинних обмежень в України, оскільки вони спростовуються фактом звернення позивача до суду 21.02.2020 з позовом про визнання протиправною податкової вимоги № 228060-55 від 20.08.2018 на суму 25000 грн., підставою винесення якої було саме ППР від 23.04.2018 (справа №320/1512/20) та наявністю в провадженні КОАС справи за позовом ГУ ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу (справа №320/200/20, відкрито провадження - 14.01.2020) на підставі ППР від 23.04.20 та податкової вимоги від 20.08.2018, у якій позивач у лютому 2020, ще до впровадження карантину, ознайомився з матеріалами справи та подав відзив з посиланнями на спірне рішення.
Суд наголошує, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, тому заявникові належить окрім заяви про поновлення строку звернення до суду подати докази поважності причин пропуску процесуального строку.
Відтак, заявникові необхідно зазначити поважні причини, які стали на заваді звернення до суду до ГУ ДПС у Київській області до суду з 23.08.2018 з поданням суду документів, якими підтверджені такі причини.
Також, ч. 1 ст. 161 КАСУ передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАСУ, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За умовами п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р., відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші копії документа.
В свою чергу, додані до позовної заяви копії документів засвідчені не у відповідності до п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації".
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.