про повернення позовної заяви
12 червня 2020 року м. Київ Справа № 320/1594/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до проГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок та виплату за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII;
- зобов'язати відповідача здійснити за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, відповідно до положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку; позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пункт 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням наведених в цій ухвалі висновків суду; копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу; належним чином засвідчених всіх доданих до позовної заяви документів у двох екземплярах (для їх направлення відповідачу та для суду).
09.06.2020 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом разом з доданими до неї документами.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 02.03.2020, зокрема, вказав, що позов подано позивачем після закінчення строків, встановлених законом.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено протиправними, на її думку, діями відповідача, що виявились у непроведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у належному розмірі.
Водночас з наведеною вище позовною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 20.02.2020 (відбиток календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку на конверті від 20.02.2020), тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, більше ніж на чотири з половиною роки.
З огляду на викладене суд наголосив, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому суд зазначив, що посилання позивача на те, що строк звернення до суду слід відраховувати з моменту отримання нею листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.02.2020 № 236-770/Б-02/8-1000/20 не приймаються судом до уваги, оскільки пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, а відтак шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом слід відраховувати з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень 2014 року, а саме: січня-лютого 2014 року (постанови Верховного Суду від 15.05.2019 в адміністративній справі № 804/4217/18 та 08.08.2019 в адміністративній справі № 127/13736/16-а).
Суд також звернув увагу позивача на те, що в рішеннях Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та 15.10.2013 № 9-рп/2013 судом досліджувалось питання строку звернення до суду працівника у разі порушення законодавства про оплату праці, а не звернення до суду особи у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України.
Водночас зі змісту поданої позивачем заяви вбачається, що в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом вона знову посилається на те, що про порушення своїх прав дізналась у лютому 2020 року, отримавши лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.02.2020 № 236-770/Б-02/8-1000/20.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Як вже зазначалось судом в ухвалі від 02.03.2020, з огляду на те, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, позивач з січня-лютого 2014 року знала або повинна була дізнатися про невиплату їй територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі, у зв'язку з чим шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом відраховується з моменту отримання позивачем пенсійних виплат за січень 2014 року.
Жодних інших належних та достатніх пояснень та/або доказів на підтвердження обставин неможливості своєчасного звернення до суду з даним позовом позивачем суду не надано.
При цьому посилання позивача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18.03.2020 в адміністративній справі № 240/4937/18, не приймаються судом до уваги, оскільки у вказаному рішенні питання строків звернення до суду з позовом про оскарження рішень, дій чи бездіяльності територіального органу Пенсійного фонду України судом не досліджувалось.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України).
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали їй звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
2. Копію ухвали надіслати (видати) позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
В силу положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим судовим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.