308/12389/19
18.06.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., у присутності представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., захисника правопорушника ОСОБА_1 адвоката Жук Л.Б., розглянувши матеріали справи про порушення митних правил за протоколом №4202/30500/19 від 29.09.2019, які надійшли від Закарпатської митниці ДФС про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України,
29 вересня 2019 року о 03 голині 12 хв., в зону митного контролю митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України», заїхав легковий автомобіль марки «SKODA» модель «FABIA» реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідував в Угорщину у приватних справах. Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі руху «зелений коридор», паспорт громадянина України для виїзду за кордон, технічний паспорт т/з.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ПІК «АСМО Інспектор» та ЄАІС ДФС, внаслідок чого встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 05.06.2015 року ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в режимі «Транзит» з метою «особистого користування» легковий автомобіль марки VW PASSAT, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 .
Документів які б вказували на те, що автомобіль вийшов з ладу в результаті дії обставин аварії або непереборної сили гр. ОСОБА_1 надано не було, що в свою чергу в розрізі положень ст.ст. 95, 192, 460 МК України виключає ознаки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Таким чином, оскільки громадянином ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 192 Митного кодексу України не було подано жодного належного доказу, який би підтвердив факт аварії або настання дії непереборної сили відповідно до ст. 460 МКУ, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки товарів, а саме легкового автомобіля марки VW PASSAT, реєстраційний номерний знак Чехії НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів - від одного підрозділу цього органу до іншого) більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 не зявився, повідомлявся належним чином, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило.
Захисник правопорушника ОСОБА_2 під час судового засідання просила закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 470 МК України з підстав, наведених у письмових запереченнях від 02.06.2020. За змістом вказаних заперечень на протокол про порушення митних правил №4202/30500/19 від 29.09.2019 захисник зазначила, що легковий автомобіль марки VW PASSAT реєстраційний номерний знак Чехії № НОМЕР_5 НОМЕР_6 3106, номер кyзова НОМЕР_3 ОСОБА_1 ввіз 05.06.2015 року на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» з метою «особистого користування», що і зазначено в протоколі. З того часу ОСОБА_1 неодноразово виїжджав за кордон і до нього зі сторони митниці та прикордонної служби не було ніяких претензій чи зауважень, що підтверджується ксерокопією його закордонного паспорту про «пересічку митного пункту». Ввезена автомашина була пошкоджена внаслідок ДТП 26.08.2016 року і по сьогоднішій день потребує капітального коштовного ремонту для подальшої експлуатації. Отже, ОСОБА_1 фізично не мав змоги вивезти дану автомашину за кордон, тому що побита машина внаслідок аварії залишається нетранспортабельною.
В судовому засіданні представник Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я. просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки останній допустив порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 470 МКУ.
Суд, заслухавши пояснення представника митного органу, правопорушника та його захисника, дослідивши матеріали справи, доходить наступного висновку.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 29 вересня 2019 року о 03 голині 12 хв., в зону митного контролю митного посту «Лужанка» Закарпатської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України», заїхав легковий автомобіль марки «SKODA» модель «FABIA» реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідував в Угорщину у приватних справах. Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі руху «зелений коридор», паспорт громадянина України для виїзду за кордон, технічний паспорт т/з.
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: ПІК «АСМО Інспектор» та ЄАІС ДФС, внаслідок чого встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 05.06.2015 року ввіз на митну територію України через пункт пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в режимі «Транзит» з метою «особистого користування» легковий автомобіль марки VW PASSAT, реєстраційний номерний знак НОМЕР_7 НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_3 .
Згідно із ст. 91 МК України транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 1 ч.1 ст.95 МК України встановлено, що для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень … 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Частина 2 ст.95 визначає, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Згідно із ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Судом констатується відсутність в матеріалах справи відомостей щодо наявності обставин вчинення порушення митних правил, передбачених статтею 470 Митного кодексу України внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Статтею 93 МК України визначено, що товари, транспортні засоби, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Згідно ч.1 ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.
Враховуючи те, що ст. 467 МК України не дає вичерпного переліку триваючих правопорушень, а лише констатує приналежність до таких порушень, у тому числі тих, що передбачені ст. 469, 477 - 485 МК України, обґрунтованим є накладення стягнення за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, за наявності підстав віднесення його до категорії триваючих (наприклад, при втраті товарів, недоставлених до митниці у встановлений ст. 95 МК України строк, тощо) не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення (лист Міністерства доходів і зборів від 30.08.2013 р. N 16666/7/99-99-24-03- 09-17).
Судом встановлено та сторонами не заперечується факт несвоєчасного вивезення за межі України вищезазначеного транспортного засобу.
Згідно частиною 1статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення осіб від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами.
В той же час, визначення понять «обставини непереборної сили» та «аварія» закріплено в пункті 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року № 657(далі - Порядок № 657), відповідно до якого обов'язковою ознакою обставин непереборної сили є надзвичайність та невідворотність. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні:
аварія небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили;обставини непереборної сили надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;факт аварії чи дії обставин непереборної сили часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Пунктом 5 розділу 8 Порядку № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З аналізу зазначених вище норм видно, що законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.
Безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил згідно з пунктом 1 частини 1 статті 491 МК України є підставою для порушення справи про порушення митних правил.
Згідно частиною 1 статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення осіб від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами.
З огляду на викладені вимоги закону, суд вважає, що факт аварії або обставин непереборної сили в запереченнях захисника правопорушника не наведено. Належних доказів зворотного ОСОБА_1 надано не було.
Наведене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МКУ підтверджується дослідженими під час судового засідання доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №4202/30500/19 від 29.09.2019; витягом із ЄАІС Інспектор та іншими долученими та дослідженими під час судового засідання доказами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення відповідно до п.9-5 Прикінцевих положень МК України в межах санкції ч. 3 ст. 470 МК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI(з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283 КУпАП, ст.ст. 470, 527, 528, 529 МК України, суд,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України та відповідно до п.9-5 Прикінцевих положень МК України накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 470 МК України у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош