Справа № 308/8967/16-а
18 червня 2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участі секретаря Павлюх Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії та скасувати протокольне рішення № 34 від 3 серпня 2016 року Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови їй у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити, починаючи з 15 липня 2016 року призначення їй пенсії згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.
Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 15.07.2016 вона звернулася до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі - Управління) із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Згідно вкладки № 50 до протоколу № 34 від 03.08.2016 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років, що дає право на призначення даного виду пенсії, а також відсутністю норм щодо права на призначення спеціальних пенсій. Вказану відмову позивач вважає незаконною і такою, що порушує її право на пенсійне забезпечення, оскільки станом на подання заяви до Управління її стаж роботи на прокурорських посадах в органах прокуратури складав 16 років 6 днів, а відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2014 встановлено юридичний факт, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 відноситься період половини строку навчання позивача у вищому навчальному закладі - Київському технікумі готельного господарства на денній формі навчання факультету «Правознавство» з 01.09.1987 по 01.07.1989, що становить 11 місяців та період роботи на посаді секретаря Бершадського та Жмеринського районних судів Вінницької області з 23.08.1989 по 20.03.1995, що складає 5 років 6 місяців 27 дні. Відтак на день звернення до Управління загальний стаж роботи позивача складав 22 роки 6 місяців 3 дні. Щодо відсутності норм права про призначення спеціальних пенсій, то позивач, посилаючись на пряму дію норм Конституції України та практику ЄСПЛ вказує, що з урахуванням пункту 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015, змін до Закону України «Про прокуратуру» звужено її соціальні гарантії, а саме гарантоване конституціє. Право на пенсійне забезпечення при наявності стажу роботи понад 20 років, у тому числі на посадах прокурорів - понад 10 років, зменшено відсотки розміру пенсії від розміру заробітної плати та порядку її розрахунку, а своїми діями та рішенням Управління порушило її права.
02.09.2016 - Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області (далі - судом) відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
04.11.2016 - судом прийнято постанову про задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії та скасовано протокольне рішення № 34 від 03 серпня 2016 року Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язано Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи, починаючи з 15 липня 2016 року.
06.04.2017 - Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області скасовано Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.11.2016 у справі № 308/8967/16-а та прийнято нову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
17.10.2019 - Постановою Верховного Суду скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанції та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції у своїй постанові вказав, що ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не встановлено обставини, чи відповідає стаж позивача вимогам ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, яку слід застосовувати до спірних правовідносин з огляду на час звернення позивача до пенсійного органу за призначенням пенсії. Вимоги до стажу, який зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, визначено частиною шостою зазначеної статті. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності/відсутності у позивача права на призначення пенсії є передчасним, оскільки суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив наявність/відсутність у позивача вислуги років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII. Судам при новому розгляді необхідно дослідити обставини, зазначені в розділі V даного рішення, та на підставі додатково встановлених фактів прийняти законне та обґрунтоване рішення.
12.11.2019 - автоматизованим розподілом судової справи між суддями судова справа розподілена судді Данко В.Й.
30.01.2020 - судом задоволено клопотання позивача, замінено первісного відповідача Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
17.03.2020 - судом відмовлено у прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову, оскільки така подана після направлення справи на новий розгляд і наведені в ній фактичні обставини справи мали місце вже на час звернення до суду з даним адміністративним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами. Первісні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача не з'явилася, про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги просить залишити без задоволення.
У поданих запереченнях проти позову, відповідач вказує на те, що згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015, з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру». У зв'язку з чим, з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах визначених вищевказаним законом не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються. Окрім того, посилаючись на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 16.03.2016 у справі №308/264/14-а, вказує, що навчання в технікумі не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років. Щодо рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2014 по справі № 308/15535/14-ц, то резолютивна частина даного рішення не містить жодного пункту зобов'язального характеру для органів Пенсійного фонду України. Також відповідач заперечує проти прийняття заяви позивача про зміну предмета позову, оскільки така суперечить нормам ч. 2 ст. 47 КАС України та виходить за межі позовних вимог, заявлених у первинному позові.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до Диплому з відзнакою НОМЕР_2 від 01.07.1989, ОСОБА_1 в 1987 році вступила до Київського технікуму готельного господарства і в 1989 році закінчила повний курс названого технікуму спеціальності 1803 «Правознавство». Рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 30.06.1989 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію юриста.
Відповідно до Диплому НОМЕР_3 від 01.02.1996, ОСОБА_1 закінчила Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство. Рішенням державної екзаменаційної комісії від 31.01.1996 ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію спеціаліста юриста.
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_4 , заповненої 05.04.1986 на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач:
-з 01.04.1986 по 01.10.1986 - працювала в ОСОБА_2 восьмилітній школі;
-з 02.10.1986 по 31.07.1987 - працювала вихователькою дитсадку колгоспу;
-з 01.09.1987 по 01.07.1989 - навчалася на денному відділенні технікуму;
-з 23.08.1989 по 08.09.1989 - працювала на посаді секретаря суду в Бершадському районному народному суді;
-з 11.09.1989 по 20.03.1995 - працювала на посаді секретаря суду в Жмеринському районному народному суді;
-з 11.03.1996 по 05.05.1997 - працювала помічником адвоката підприємства МП «Анна»;
-з 06.05.1997 по 06.07.2000 - працювала на посаді помічника адвоката;
-11.07.2000 - прийнята на роботу в органи прокуратури області і призначена на посаду старшого помічника прокурора Свалявського району;
-12.09.2001 - переведена на посаду прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах;
-10.11.2003 - переведена на посаду старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах;
-19.09.2008 - призначено на посаду начальника відділу з питань розгляду листів та прийому громадян, звільнивши з посади старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах;
-19.04.2010 - призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства, звільнивши її з посади начальника відділу з питань розгляду листів та прийому громадян;
-18.05.2010 - призначено на посаду начальника відділу з питань розгляду листів та прийому громадян, звільнивши її з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ, державної митної служби та державної прикордонної служби при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства;
-11.02.2011 - прийняла присягу працівника прокуратури;
-03.08.2015 - призначено на посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів та зв'язків з громадськістю прокуратури області;
-14.01.2016 - призначена на посаду начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури області.
Як встановлено судом та не оспорюється сторонами, 15.07.2016 ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії, що також підтверджується розпискою-повідомленням від 15.07.2016.
Відповідно до Вкладки № 50 до протоколу № 34 від 03.08.2016, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з підстав відсутності необхідного стажу роботи за вислугу років, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру», а також з підстав відсутності норм щодо права на призначення спеціальних пенсій. Своє рішення Управління обґрунтувало тим, що відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори та слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців. За поданими документами ОСОБА_1 стаж роботи за вислугу років становить 16 р. 0 м. 6 д. Що стосується рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2014 по справі № 308/15535/14-ц, то резолютивна частина даного рішення не містить жодного пункту зобов'язального характеру щодо зарахування органами Пенсійного фонду України періоду половини строку навчання заявниці у вищому навчальному закладі - Київському технікумі готельного господарства на денній формі навчання факультету «Правознавство» з 01.09.1987 по 01.07.1989, що становить 11 місяців та періоду її роботи на посаді секретаря Бершадського та Жмеринського районних судів Вінницької області з 23.08.1989 по 20.03.1995, що складає 5 років 6 місяців 27 дні до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Крім того, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015, з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули право на призначення пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Як встановлено судом, на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії (15.07.2016) порядок призначення пенсій прокурорам було врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.
Поряд з цим, зі змісту позовної заяви випливає, що позивач просила суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII у редакції, яка діяла до 01.10.2011, відповідно до якої пенсії призначалися прокурорам і слідчим зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у рішеннях (постановах від 10.10.2019 у справі № 554/5582/17, від 27.02.2019 у справі № 415/2185/17), якщо у період дії ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції, яка діяла до 01.10.2011, у особи не виникло права на призначення пенсії, то внесені до зазначеної статті зміни щодо збільшення необхідного для призначення пенсії стажу не є звуженням прав такої особи.
Згідно з положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII у редакції, яка діяла до 01.10.2011, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22.12.2014 у справі № 308/15535/14-ц встановлено факт, що період половини строку навчання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вищому навчальному закладі - Київському технікумі готельного господарства на денній формі навчання факультету «Правознавство» з 01.09.1987 по 01.07.1989, що становить 11 місяців та періоду її роботи на посаді секретаря Бершадського та Жмеринського районних судів Вінницької області з 23.08.1989 по 20.03.1995, що складає 5 років 6 місяців 27 дні відноситься до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Вказане рішення набрало законної сили 05.01.2015.
Як встановлено судом, станом на 30.09.2011 у позивача був відсутній стаж роботи 20 років та стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 10 років. Відтак, внесені до вищезазначеної статті 50-1 зміни щодо збільшення необхідного для призначення пенсії стажу не є звуженням прав позивача ОСОБА_1 .
Оцінюючи наявність у ОСОБА_1 підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, суд зазначає наступне.
Виходячи з аналізу норми ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, станом на дату звернення позивача до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області необхідними умовами для призначення їй пенсії за вислугу років були:
а) стаж роботи - 22 роки 6 місяців;
б) в тому числі стаж роботи на посадах прокурорів - 12 років 6 місяців.
Що стосується вимог до стажу, який зараховується до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, то такі встановлені частиною шостою вказаної статті та передбачають, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
Виходячи з вищенаведеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що станом на час звернення до Управління (15.06.2016) у ОСОБА_1 була відсутня необхідна вислуга років, яка б давала право на пенсійне забезпечення згідно з ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Суд критично оцінює надані позивачем копії судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень по справах № 754/16815/15-а, 753/21566/15-а, № 569/16631/15а, № 607/18146/15-а, № 127/27568/15-а, № 521/19607/15-а, № 569/16946/15-а, оскільки такими не встановлюється наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення даної адміністративної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем надані докази правомірності відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугою років в порядку ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні правові підстави для визнання протиправними дій та скасування протокольного рішення № 34 від 3 серпня 2016 року Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, а також для зобов'язання Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити, починаючи з 15 липня 2016 року призначення позивачу пенсії згідно з ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи. З огляду на що, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст. ст. 72, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й. Данко