Справа № 308/12572/19
1-кс/308/2757/20
18 червня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000059 від 12.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_4 , звернувся до слідчого Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000059 від 12.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000059 від 12.03.2019.
Так, у клопотанні вказано, що як встановлено досудовим розслідуванням 18.09.2018 ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Закарпастької філії Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, отримав від ОСОБА_9 - представника АТ «ОТП банк», заяву про державну реєстрацію права власності за АТ «ОТП банк» на предмет іпотеки відповідно до договору наступної іпотеки №РМ-SMЕ800/055/2008 від 05.05.2008 укладеного між іпотекодержателем - АТ «ОТП банк» та іпотекодавцем ОСОБА_10 - нерухомого майна, а саме кафе та магазину після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належало ОСОБА_10
21.09.2018 о 13 год. 51 хв. ОСОБА_5 , за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «ОТП банк», умисно не взявши до уваги те, що постановою старшого державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_11 від 11.02.2014 накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_12 в тому числі і на приміщення кафе та магазину за адресою: АДРЕСА_1 власником якого вона являлася, та те що ОСОБА_12 на момент проведення державної реєстрації майна внесена до Єдиного реєстру боржників, не встановивши відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно чим самим порушив вимоги абз.3,4 п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018 та не перевіривши документи на наявність, відмови в державній реєстрації прав, чим самим порушив вимоги п.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередньої власниці кафе та магазину - ОСОБА_10 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам п.п.6,12 ч.1 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, відповідно до якої: «У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно або заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників» прийняв рішення індексний №43130801, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме кафе та магазину після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «ОТП банк».
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_10 права власності на належне їй нерухоме майна - кафе та магазин після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-40ЦБ/20 від 23.04.2020 про вартість майна станом на 21.09.2018 могла становити біля 7 200 362 гривень, чим завдано останній матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2018 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо вони спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян.
Того ж дня - 21.09.2018 о 13 год. 51 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Закарпастької філії Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України та володільцем посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України», маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що призвело до несанкціонованої зміни інформації, що в них обробляється.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «ОТП банк», умисно не взявши до уваги те, що постановою старшого державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_11 від 11.02.2014 накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_12 в тому числі і на приміщення кафе та магазину за адресою: АДРЕСА_1 власником якого вона являлася та те, що ОСОБА_12 на момент проведення державної реєстрації майна внесена до Єдиного реєстру боржників, не встановивши відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно чим самим порушив вимоги абз.3,4 п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018 та не перевіривши документи на наявність, відмови в державній реєстрації прав, чим самим порушив вимоги п.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередньої власниці кафе та магазину - ОСОБА_10 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, відповідно до якої: «У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно або заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників», прийняв рішення індексний №43130801, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме кафе та магазину після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «ОТП банк» і в такий спосіб здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах.
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_10 права власності на належне їй нерухоме майна - кафе та магазин після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-40ЦБ/20 від 23.04.2020 про вартість майна станом на 21.09.2018 могла становити біля 7 200 362 гривень, чим завдано останній матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2018 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Як вказано у клопотанні своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.362 КК України, тобто - несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах вчинена особою, яка має право доступу до неї, якщо вона заподіяли значну шкоду.
Крім цього, не зупиняючись на вчиненому, цього ж дня 21.09.2018 о 15 год. 14 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Закарпастької філії Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: с.Іза, вул. Центральна, 97, Хустського району, діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а саме, АТ «ОТП банк», вчинив видачу та посвідчення завідомо підробленого офіційного документу.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «ОТП банк», умисно не взявши до уваги те, що постановою старшого державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_11 від 11.02.2014 накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_12 в тому числі і на приміщення кафе та магазину за адресою: АДРЕСА_1 власником якого вона являлася, та те що ОСОБА_12 на момент проведення державної реєстрації майна внесена до Єдиного реєстру боржників,не встановивши відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах, наявність обтяжень прав на нерухоме майно чим самим порушив вимоги абз.3,4 п.1 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018 та не перевіривши документи на наявність, відмови в державній реєстрації прав, чим самим порушив вимоги п.2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередньої власниці кафе та магазину - ОСОБА_10 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 28.08.2018, відповідно до якої: «У державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно або заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників», прийняв рішення індексний №43130801, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме кафе та магазину після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «ОТП банк». Після цього ОСОБА_5 за допомогою власного комп'ютер, сформував та роздрукував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - індексний №138687522 від 21.09.2018 про актуальну інформацію про право власності, щодо об'єкта нерухомо майна - кафе та магазину після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 особисто підписав даний Витяг та завірив його власною печаткою, наддавши йому статусу офіційного документу та в подальшому, видав завідомо підроблений офіційний документ представнику АТ «ОТП банк» ОСОБА_9 .
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_10 права власності на належне їй нерухоме майна - кафе та магазин після реконструкції з розширенням за рахунок прибудови, загальною площею 345,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-40ЦБ/20 від 23.04.2020 про вартість майна станом на 21.09.2018 могла становити біля 7 200 362 гривень, чим завдано останній матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2018 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Слідчий зазначає, що своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, тобто - складання та видача державним реєстратором, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права;
В подальшому, 24.06.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, отримав від ОСОБА_13 - представника АТ «Укрсоцбанк», заяву про державну реєстрацію права власності за АТ «Укрсоцбанк» на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №08/292/38 від 08.06.2007 укладеного між іпотекодержателем - «Укрсоцбанк» та іпотекодавцями ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яке на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_14 та ОСОБА_16
29.06.2019 о 16 год. 24 хв. ОСОБА_5 , за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «Укрсоцбанк», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередніх власників квартири - ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47553009, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за АТ «Укрсоцбанк».
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , права власності на належне їм нерухоме майна - квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-39ЦБ/20 від 06.05.2020 про вартість майна станом на 24.06.2019 могла становити 769 970 гривень, чим останнім завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Слідчий вказує, що своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо вони спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян.
Того ж дня - 29.06.2019 о 16 год. 24 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України та володільцем посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України», маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що призвело до несанкціонованої зміни інформації, що в них обробляється.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «Укрсоцбанк», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередніх власників квартри - ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47553009, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за АТ «Укрсоцбанк» і в такий спосіб здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах.
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , права власності на належне їм нерухоме майна - квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-39ЦБ/20 від 06.05.2020 про вартість майна станом на 24.06.2019 могла становити 769 970 гривень, чим останнім завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Так, у клопотанні вказано, що своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.362 КК України, тобто - несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах вчинена особою, яка має право доступу до неї, якщо вона заподіяли значну шкоду;
Крім цього, не зупиняючись на вчиненому, цього ж дня 29.06.2019 о 16 год. 33 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а саме АТ «Укрсоцбанк», вчинив видачу та посвідчення завідомо підробленого офіційного документу.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи АТ «Укрсоцбанк», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попередніх власників квартри - ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47553009, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за АТ «Укрсоцбанк». Після цього ОСОБА_5 за допомогою власного комп'ютер, сформував та роздрукував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - індексний №172050675 від 29.06.2019 про актуальну інформацію про право власності, щодо об'єкта нерухомо майна - квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 особисто підписав даний Витяг та завірив його власною печаткою, наддавши йому статусу офіційного документу та в подальшому, видав завідомо підроблений офіційний документ представнику АТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_13 .
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_14 та ОСОБА_16 , права власності на належне їм нерухоме майна - квартири, загальною площею 56,4 кв. м. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-39ЦБ/20 від 06.05.2020 про вартість майна станом на 24.06.2019 могла становити 769 970 гривень, чим останнім завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Як зазначено у клопотанні, своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, тобто - складання та видача державним реєстратором, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, вчинене повторно;
В подальшому, 19.07.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, отримав від ОСОБА_13 - представника ТОВ «Кредитні ініціативи», заяву про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №255/23-2007 від 20.09.2007 укладеного між іпотекодержателем - «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» та майновим поручителем ОСОБА_17 - нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , який на праві власності належав ОСОБА_17
25.07.2019 о 10 год. 47 хв. ОСОБА_5 , за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_17 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47940001, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 за ТОВ «Кредитні ініціативи».
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_17 , права власності на належне їй нерухоме майна - будинок загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , ринкова вартість якого згідно висновку про вартість об”єкта оцінки від 05.06.2020 станом на 25.07.2019 могла становити 654 852 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Як вказує слідчий своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо вони спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян.
Того ж дня - 25.07.2019 о 10 год. 47 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України та володільцем посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України», маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що призвело до несанкціонованої зміни інформації, що в них обробляється.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_17 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47940001, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 за ТОВ «Кредитні ініціативи» і в такий спосіб здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах.
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_17 , права власності на належне їй нерухоме майна - будинок загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , ринкова вартість якого згідно висновку про вартість об”єкта оцінки від 05.06.2020 станом на 25.07.2019 могла становити 654 852 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Так, як вказує слідчий, своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.362 КК України, тобто - несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах вчинена особою, яка має право доступу до неї, якщо вона заподіяли значну шкоду;
Крім цього, не зупиняючись на вчиненому, цього ж дня 25.07.2019 о 11 год. 02 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи», вчинив видачу та посвідчення завідомо підробленого офіційного документу.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_17 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47940001, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 за ТОВ «Кредитні ініціативи». Після цього ОСОБА_5 за допомогою власного комп'ютер, сформував та роздрукував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - індексний №175096481 від 25.07.2019 про актуальну інформацію про право власності, щодо об'єкта нерухомо майна - будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 особисто підписав даний Витяг та завірив його власною печаткою, наддавши йому статусу офіційного документу та в подальшому, видав завідомо підроблений офіційний документ представнику ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_13 .
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_17 , права власності на належне їй нерухоме майна - будинок загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 , ринкова вартість якого згідно висновку про вартість об”єкта оцінки від 05.06.2020 станом на 25.07.2019 могла становити 654 852 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
У клопотанні вказано, що своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, тобто - складання та видача державним реєстратором, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, вчинене повторно;
В подальшому, 05.08.2019 ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, отримав від ОСОБА_18 - представника ТОВ «Кредитні ініціативи», заяву про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Кредитні ініціативи» на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору №48-06/10-07 від 11.10.2007 укладеного між іпотекодержателем - «Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком» та іпотекодавцем (майновим поручителем) - ОСОБА_19 - нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , який на праві власності належав ОСОБА_19
09.08.2019 о 18 год. 18 хв. ОСОБА_5 , за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_19 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №48182117, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 за ТОВ «Кредитні ініціативи».
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_19 , права власності на належне їй нерухоме майна - житловий будинок загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-37ЦБ/20 від 28.05.2020 про вартість майна станом на 09.08.2019 могла становити 1 513 025 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Так, як зазначено у клопотанні, своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо вони спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян.
Того ж дня - 05.08.2019 о 18 год. 12 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України та володільцем посилених сертифікатів відкритих ключів, виданих кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг «Акредитований центр сертифікації ключів органів юстиції України», маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, вчинив несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в автоматизованих системах - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що призвело до несанкціонованої зміни інформації, що в них обробляється.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_19 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №48182117, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , за ТОВ «Кредитні ініціативи» і в такий спосіб здійснив несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в автоматизованих системах.
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_19 , права власності на належне їй нерухоме майна - житловий будинок загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-37ЦБ/20 від 28.05.2020 про вартість майна станом на 09.08.2019 могла становити 1 513 025 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.362 КК України, тобто - несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах вчинена особою, яка має право доступу до неї, якщо вона заподіяли значну шкоду;
Крім цього, не зупиняючись на вчиненому, цього ж дня 09.08.2019 о 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Державного реєстратора Велятинської сільської ради, Хустського району, за допомогою власного комп'ютера у кабінеті за місцем здійснення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, будучи користувачем Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є єдиною державної інформаційною системою, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав, діючи умисно, всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи», вчинив видачу та посвідчення завідомо підробленого офіційного документу.
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, грубо зловживаючи своїми повноваженням як особи, що надає публічні послуги, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді протиправного переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до юридичної особи ТОВ «Кредитні ініціативи», умисно не взявши до уваги Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відповідно до якого, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вони спрямовані на порушення прав та законних інтересів попереднього власника будинку - ОСОБА_19 , передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно всупереч вимогам вище зазначеного закону, прийняв рішення індексний №47940001, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме будинку загальною площею 128,5 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 за ТОВ «Кредитні ініціативи». Після цього ОСОБА_5 за допомогою власного комп'ютер, сформував та роздрукував Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності - індексний №48182117, про проведення державної реєстрації права власності на нерухомого майна, а саме житлового будинку загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , за ТОВ «Кредитні ініціативи» та з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_5 особисто підписав даний Витяг та завірив його власною печаткою, наддавши йому статусу офіційного документу та в подальшому, видав завідомо підроблений офіційний документ представнику ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_18 .
В результаті своїх протиправних дій Державний реєстратор ОСОБА_5 позбавив ОСОБА_19 , права власності на належне їй нерухоме майна - житловий будинок загальною площею 149 кв.м. з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_6 , ринкова вартість якого згідно висновку оціночно-будівельної експертизи № СЕ-19/109/14/5-37ЦБ/20 від 28.05.2020 про вартість майна станом на 09.08.2019 могла становити 1 513 025 гривень, чим останній завдано матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, оскільки вартість даного майна більш ніж в 600 разів перевищує, встановлений на 2019 рік, неоподаткований мінімум доходів громадян.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 підзорюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України, тобто - складання та видача державним реєстратором, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення та надають певні права, вчинене повторно.
Слідчий зазначає, що 05.06.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Березово, Хустського району, Закарпатської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_8 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.2 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України.
Слідчий стверджує, шо у ході досудового розслідування встановлено достатні підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.2 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України, які підтверджуються отриманими у встановленому КПК України порядку доказами, зокрема: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 ; протоколами тимчасових доступів до інформації що зберігалася в «Національних інформаційних системах» МЮ України, протоколами тимчасових доступів до реєстраційних справ щодо реєстрації права власності на вище зазначене майно, висновками почеркознавчих експертиз, висновками оціночно-будівельних експертиз, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий переконаний, що вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом із тим у клопотанні вказано, що вручена ОСОБА_5 підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990,п. 32, Series A, N 182).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий вказує, що у ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У клопотанні вказано, що відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Злочини, які інкримінуються ОСОБА_5 є тяжким і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.
Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. ОСОБА_5 у силу займаної посади Державного реєстратора, перебуваючи на волі під час досудового розслідування матиме можливість використовуючи свій авторитет та здобутий досвід впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, а також ще на не встановлених на цій стадії досудового свідків.. Зокрема ОСОБА_5 з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками і потерпілими та схиляти їх до зміни даних слідству показань. Аналогічним чином ОСОБА_5 , зможе впливати на ще невстановлених та недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на експертів та спеціалістів, які будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких. Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено ще усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Знаходячись на волі ОСОБА_5 , зможе координувати свої дії зі невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
Крім того, як вказує слідчий ОСОБА_5 , може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання.
Підставою застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У випадку засудження ОСОБА_5 , за вчинення тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Таким чином, відповідно до вказаної рекомендації, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.
Вивченням особи підозрюваної на даний час встановлено, що він працездатний, даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.
Ураховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного з метою забезпечення виконання процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, до ОСОБА_5 , слідчий вказує що необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Разом з цим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених Кодексом.
Приймаючи до уваги те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194, 199 КПК України, слідчий просить: застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березово, Хустського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні просили врахувати особу підозрюваного, оскільки останній не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, просили відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Просили слідчого суддю врахувати те, що підозра є необґрунтованою, неконкретизованою, безпідставною. Окрім того, звертають увагу, що підозрюваний одружений, має міцні соціальні зв'язки, має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисників.
Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого з приводу поданого клопотання, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання встановлено, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000059 від 12.03.2019.
Окрім того встановлено також, що 05.06.2020 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с.Березово, Хустського району, Закарпатської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_8 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.2 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358, ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362, ч.3 ст.358 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами,а саме: протоколами допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 ; протоколами тимчасових доступів до інформації що зберігалася в «Національних інформаційних системах» МЮ України, протоколами тимчасових доступів до реєстраційних справ щодо реєстрації права власності на вище зазначене майно, висновками почеркознавчих експертиз, висновками оціночно-будівельних експертиз, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та іншими матеріалами кримінального провадження.
При розгляді клопотання слідчим суддею враховуються вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні вказаних в повідомленні про підозрк кримінальних правопорушеннь.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість підозри.
Щодо твердження захисників про необґрунтованість підозри, та заперечення щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому правопорушень, то слідчий суддя вважає за необхідне вказати на те , що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слідчий суддя, вважаючи достатніми докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, та про наявність обґрунтованої підозри, не вирішує при цьому питання про доведеність його вини та остаточність кваліфікації його дій, що є наступними стадіями кримінального процесу.
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Доводи сторони захисту щодо недоведеності підозри у зв'язку з наявністю рішеннь судів по цивільним справам, висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри не спростовує. Так, судове рішення у цивільній справі не має преюдиційного значення у кримінальному провадженні і повинно бути оцінено в сукупності з іншими доказами у справі.
Разом із тим, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У разі визнання ОСОБА_5 , винуватим за вчинення злочинів що йому інкримінуються, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_5 .
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, наведене вище на переконання слідчого судді дає підстави для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, а також про існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Разом із тим, твердження сторони обвинувачення про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить дотримання підозрюваним його процесуальних обов'язків та створить неспіврозмірні труднощі у своєчасному, неупередженому, всебічному досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину також є необґрунтованими. Прокурором не доведено те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Тому такі висновки слідчого та прокурора є лише припущеннями, не підтвердженими жодними доказами.
Відповідно п. 3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства” від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. В п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень. Відповідно до мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003 в справі №1-23/2003, тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема такі приписи: «При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів» (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України), «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м'якшого запобіжного заходу» (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 р. у справі «Хайредінов проти України»). Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення за відсутності достатньо обґрунтованих фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує особу підозрюваного те що останній раніше не судимий, одружений має на утриманні трьох дітей, дружина вагітна, за місцем проживання характеризується позитивно (копія характеристики наданої Ізянською сільською радою Хустського району Закарпатської обласі міститься у матеріалах клопотання), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (копія довідки Хустської ЦРЛ імені Віцинського О.П. від 06.05.2020 №701/02-7 додана до матеріалів клопотання), має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
З врахуванням сукупності викладених висновків, а також даних про особу підозрюваного, за відсутності обґрунтованої впевненості в тому, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити його належної поведінки, суд вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється громадянин України ОСОБА_5 , наслідків, які настали внаслідок злочину та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим, прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту слід відмовити. Оскільки прокурор та слідчий не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає за потрібне застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_8 , з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, оскільки достатнім буде саме такий запобіжний захід, оскільки він зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначених ст.177 КПК України.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Керуючись п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року “Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства”, ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 195, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019070000000059 від 12.03.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.3 ст.362, ч.3 ст.365-2 КК України, погоджене прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березово, Хустського району, Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби: з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, без застосуванням електронних засобів контролю.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; не залишати місце свого постійного проживання з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну .
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю. В разі невиконання вищевказаних зобов'язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід.
Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1