Справа № 308/5438/20
1-кс/308/2624/20
18 червня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, слідчого СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12020070170000648 відомості, щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, погоджене прокурором про арешт майна, -
Слідчий СВ Ужгородського районного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, із клопотанням у кримінальному провадженні №12020070170000648 відомості, якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, погоджене прокурором про арешт майна. Клопотання мотивує тим, що як встановлено досудовим розслідуванням: 02 червня 2020 року до чергової частини Ужгородського РВП УВП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102 прпо те, що за адресою : Ужгородський район, с.Соломоново, КПП "Тиса" невідома особа нехтуючи встановленим нормам та правилам та діючи з винятковим цинізмом мали на меті здійснити супровід вантажних автомобілів без черги через кордон в результаті чого їх було затримано іншими водіями вантажних автомобілів між якими виник конфлікт після чого двоє невідомих осіб продовжили рух в невідомому напрямку під час руху на автомобілі очевидці почули сильний звук . Вказує у клопотанні про те, що 03.06.2020р. в ході проведення огляду місця події автомобіль марки "BMW", модель 525 д.н.з. НОМЕР_1 угорської реєстрації, було вилучено а в подальшому транспортний засіб поміщено на спец. майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Ужгородського РВП за адресою: с.Оноківці, вул.Головна 55, Ужгородського району, так як останній є тимчасово вилученим майном. Також слідчий зазначає, що у в ході огляду було вилучено свідоцтво про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 . За даним фактом 03.06.2020 року слідчим відділом Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області було розпочато розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст..296 КК України. Враховуючи, що вищевказаний транспортний засіб марки "BMW" модель 525 д.н.з. НОМЕР_1 , угорської реєстрації , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Беручи до уваги вищевикладене, у органу досудового розслідування наявні підстави для застосування в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження одного з видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбаченого п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України, а саме арешту майна. У відповідності до п. 1 ст. 170 КПК України арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 40, 98, 131, 132, 167, 170, 171 КПК України, слідчий просить: задовольнити клопотання та накласти арешт на транспортний засіб марки "BMW" модель 525 д.н.з. НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак угорської реєстрації т/з серії НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Ужгородського ВП ГУНП, за адресою: с.Оноківці, вул.Головна 55, Ужгородського району та свідоцтво про реєстрацію вище зазначеного транспортного засобу. Заборонити розпоряджатись та користуватись вказаним в п. 1 прохальної частини цього клопотання транспортним засобом та свідоцтвом про його реєстрацію. Слідчий в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином подав рапорт в якому просив проводити розгляд за його відсутності. Власник майна та його представник в судове засідання не з'явився. Як вбачається з рапорту слідчого ОСОБА_4 власник майна ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Згідно ч.1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається..., за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Дослідивши матеріали клопотанні слідчий суддя приходить до наступного висновку. У відповідності до ст. 170 КПК України законодавцем встановлено порядок накладення арешту на майно під час кримінального провадження, визначається, що є арештом майна. Так згідно частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до частини 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, згідно частини 2 статті 171 КПК України, повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу Крім цього законодавець встановлює обов'язок для слідчого, прокурора, зазначаючи, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна подано з порушенням вимог передбачених ст. 171 КПК України. Відповідно до ч. 2 вказаної норми у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Згідно прохальної частини клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на транспортний засіб марки "BMW" модель 525 д.н.з. НОМЕР_1 , реєстраційний номерний знак угорської реєстрації т/з серії НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на спеціальному майданчику Ужгородського ВП ГУНП, за адресою:с.Оноківці, вул.Головна 55, Ужгородського району, та свідоцтво про реєстрацію вище зазначеного транспортного засобу, а також заборонити розпоряджатись та користуватись вказаним в п. 1 прохальної частини цього клопотання транспортним засобом та свідоцтвом про його реєстрацію. Разом із тим, у клопотанні відсутні чітко сформульовані підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Так, необхідність застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна обґрунтована тим, що транспортний засіб марки "BMW" модель 525 д.н.з. НОМЕР_1 , угорської реєстрації т/з серії НОМЕР_3 , реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу, визнаний речовим доказом та може бути використаний для проведення експертних досліджень а саме технічної експертизи документів та трасологічної експертизи, містити інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак, жодних документів на підтвердження необхідності проведення вказаних екпертиз а саме: технічної експертизи, трасологвічної експертизи , слідчим не надано Дослідивши матеріали клопотання встановлено, що слідчий не виконав вимоги, передбачені ч. 2 ст. 171 КПК України, та належним чином не мотивував своє клопотання, зокрема, в частині мети накладення арешту на вищевказане майно, та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Клопотання слідчого не містить посилань на наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, та їх відповідне обґрунтування. Клопотання слідчого містить лише формальне посилання на норми КПК України, яка передбачає можливість арешту тимчасового вилученого майна. При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна. До матеріалів клопотання слідчим додано копію документу на транспортний засіб на угорській мові, таким чином , встановити , хто саме є власником,користувачем вказаного транспоррного засобу у суду немає можливості. Слідчий суддя вважає, що слідчий формально підійшов до обґрунтування клопотання. З урахуванням наведеного, в порушення вищевказаних норм діючого КПК України, клопотання слідчого не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, зокрема навантажувача, а також в ньому відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження стосовно вказаного майна. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України. Крім того, клопотання не містить відомостей, які сліди вчинення кримінального правопорушення зберегли на собі вилучені речі та яке доказове значення вилучені речі і документи мають в рамках даного кримінального провадження. При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна. В клопотанні слідчий посилається на норми ст. 170 КПК України, але не вказує яким саме критеріям ст. 98 КПК України відповідають вказане у клопотанні майно. Відповідно до положень ч.6 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні. Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ Ужгородськогорайонного відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №1202007010000648 відомості, щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.296 КК України, погоджене прокурором про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків з моменту отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1