Справа № 308/5601/20
1-кс/308/2744/20
18 червня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гоща, Гощанського району, Рівненська область, громадянина України, українця, директора ТОВ «МАГ», мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -
Начальник відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070000000103 від 08.05.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що 08 травня 2014 року слідчим управління УМВС України в Закарпатській області за зверненням депутата Берегівської районної ради ОСОБА_8 , адресованого першому заступнику Міністра внутрішніх справ України, розпочато досудове розслідування за фактом незаконного заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014070000000103.
Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що в період з березня 2013 року по квітень 2014 року, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду заступника директора із загальних питань Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська рудна компанія» та посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком», являючись службовою особою вказаних суб'єктів господарської діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, передбачаючи настання наслідків, з метою незаконного заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали» за заниженою вартістю, вступив як пособник в попередню злочинну змову із засновником ТОВ «Карпатська рудна компанія» та ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» ОСОБА_9 та арбітражним керуючим ТОВ «Закаратполіметали» ОСОБА_10 та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, в березні 2013 року з метою задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, шляхом продажу майна боржника ліквідатор ТОВ «Закарпатполіметали» ОСОБА_10 , маючи ліцензію арбітражного керуючого та свідоцтво арбітражного керуючого, організував проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали».
З цією метою, ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, з метою незаконного обернення чужого майно на користь ТОВ «Карпатська рудна компанія» та ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком», у період часу з 20.03.2013 по 23.01.2014 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та обставинах, всупереч інтересам служби вступив в злочинну змову з раніше знайомими йому ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , які погодились прийняти участь у вчиненні кримінального правопорушення та вступили таким чином у попередню з мову із ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи як пособник, у попередній змові із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановленими досудовим розслідуванням особами визначили певний порядок дій, які були необхідні для доведення злочинного умислу до кінця, а саме: ОСОБА_10 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, повинен був організувати продаж майна ТОВ «Закарпатполіметали» з аукціону за заниженою вартістю, ОСОБА_9 використовуючи як пособника ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, повинні були штучно створити видимість конкуренції, забезпечивши участь лише підконтрольних їм підприємств у аукціоні з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали», шляхом надання довіреностей іншим особам на представлення їх інтересів при проведенні вказаного аукціону, придбати майно ТОВ «Закарпатполіметали» за заниженою вартістю на підконтрольні їм підприємства та обернути його на користь співучасників злочину.
На виконання спільного із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали», шляхом його реалізації з аукціону за заниженою вартістю ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» та ТОВ «Карпатська рудна компанія», ОСОБА_10 , виконуючи свою частину домовленості, 02.10.2013 уклав договір із товарною біржою «КМФБ» про проведення 18.11.2013 аукціону з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали», а саме цілісного майнового комплексу ТОВ «Закарпатполіметали» із початковою вартістю 37 483 337,84 грн.
Призначений на 18.11.2013 аукціон з продажу цілісного майнового комплексу ТОВ «Закарпатполіметали» із визначеною початковою вартістю 37 483 337,84 грн. не відбувся, у зв'язку із відсутністю заяв на участь в цьому аукціоні.
Продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали», розпорядником якого є ОСОБА_10 , останній 22.11.2013 на засіданні комітету кредиторів ТОВ «Закарпатполіметали» узгодив продаж вказаного майнового комплексу на повторному аукціоні за заниженою загальною початковою вартістю 5 038 728 грн., по частинах - окремими 4 лотами: лот №1 - комплекс будівель адміністративно - виробничий комплекс і похила шахта №2, комплекс будівель «вертикальна шахта РЕ-1» за початковою вартістю 3 662 948 грн, лот №2 - комплекс будівель збагачувальної фабрики (без хвостосховища з дамбою) та комплекс будівель «склад вибухових матеріалі» початковою вартістю 601 637 грн, лот №3 - рухоме майно ТОВ «Закарпатполіметали» за переліком початковою вартістю 765 743 грн, лот №4 - рухоме майно ТОВ «Закарпатполіметали» за переліком початковою вартістю 8000 грн., чим порушено вимоги ст. 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка вказує на те, що початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів.
25.11.2013 ОСОБА_10 укладено договір із товарною біржою «КМФБ» про проведення 20.01.2014 аукціону з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» частинами.
20.01.2014 організатором аукціону - товарною біржею «КМФБ» проведено аукціон з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» частинами, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Чіпі, 62.
При проведені 20.01.2014 повторного аукціону з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» початкова вартість майна була зменшена з 37 483 337,84 грн. до 5 038 728 грн, в тому числі по лоту №№1,2 - до 4 477 814, 25 грн, що суперечить приписам ст. 53, ч.3 ст.65 Закону та є істотним його порушенням.
ОСОБА_5 , виконуючи роль пособника в злочинному плані ОСОБА_9 , який реалізуючи умисел на заволодіння чужим майном у особливо великих розмірах, виконуючи свою частину домовленості із ОСОБА_10 , тобто діючи з останнім за попередньою змовою, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечили участь у повторному аукціоні з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали», ТОВ «Карпатська рудна компанія» та ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком».
Реалізуючи свій злочинний умисел щодо заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали», з метою уникнення підозри щодо попередньої домовленості ОСОБА_9 , будучи керівником ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком»», 14.01.2014 припинив свої повноваження директора ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» та обрав директором товариства ОСОБА_5 , який водночас був заступником директора ТОВ «Карпатська рудна компанія».
ОСОБА_5 , діючи як пособник у попередній змові з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , будучи директором ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком», після свого призначення, надав довіреність ОСОБА_11 щодо участі 20.01.2014 в аукціоні з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» в інтересах ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком», а сам взяв участь 20.01.2014 в аукціоні з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» за довіреністю, виданою 14.01.2014 від Науково-дослідного технологічного інституту «Електрон».
Також з цією метою директор ТОВ «Карпатська рудна компанія» 26.12.2013 уклав договір про надання брокерських послуг та надав довіреність директору ТОВ «НАНА-ІНВЕСТ» ОСОБА_11 щодо участі в аукціоні 20.01.2014 з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» в інтересах ТОВ «Карпатська рудна компанія».
20.01.2014 року вказані особи, взяли участь в аукціоні з продажу майна ТОВ «Закрпатполіметали», представляючи інтереси ТОВ «Карпатська рудна компанія» та ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком».
Таким чином, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 за пособництва з ОСОБА_5 , реалізовуючи раніше визначений порядок дій, з метою уникнення підозри щодо попередньої домовленості на заволодіння майном ТОВ «Закарпатполіметали», приховуючи майновий інтерес, зумовлений особистими позаслужбовими стосунками між собою, штучно створюючи видимість конкуренції, забезпечили участь лише підконтрольних їм підприємств у аукціоні 20.01.2014 з продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали», шляхом надання довіреності іншим особам на представлення їх інтересів при проведенні вказаного аукціону, що призвело до того, що по лоту №1 переможцем аукціону визнано ТОВ «Карпатська рудна компанія», а по лоту №2 - ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком», які були підконтрольні останнім.
При оформленні договорів купівлі - продажу майна ТОВ «Закарпатполіметали» та його нотаріального посвідчення інтереси ТОВ «Карпатська рудна компанія» представляли, а інтереси ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» ОСОБА_5 .
Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та за пособництва ОСОБА_5 , 23.01.2014 перебуваючи в м. Берегово Закарпатської області, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно та з корисливих мотивів уклав шляхом підписання від імені ТОВ «Закарпатполіметали» (Продавець) з представником ТОВ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_5 (Покупець) договір купівлі - продажу майна підприємства боржника, у відповідності до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві комплекс будівель адміністративно-виробничий комплекс і похилу шахту №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 61792921204), комплекс будівель «вертикальна шахта РЕ-1» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 63482621204) за ціною 3 846 095,40 грн., тоді як ринкова вартість вказаних об'єктів нерухомого майна згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи №2724 від 15.04.2015, на цей час становила 11 355 545 гривень.
23.01.2014 складено акт про передачу права власності на придбане нерухоме майно, яке в той же день засвідчено свідоцтвом №205, виданим приватним нотаріусом Берегівського нотаріального округу ОСОБА_12 .
Також, 23.01.2014 арбітражний керуючий ТОВ «Закарпатполіметали» ОСОБА_10 , перебуваючи в м. Берегово Закарпатської області, зловживаючи своїми повноваженнями, діючи умисно та з корисливим мотивом уклав шляхом підписання від імені ТОВ «Закарпатполіметали» з представником ТОВ «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» ОСОБА_5 договір купівлі - продажу майна підприємства боржника, у відповідності до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві комплекс будівель збагачувальної фабрики (без хвостосховища з дамбою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 63642121204) та комплекс будівель «склад вибухових матеріалів» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 63454121204) за ціною 631 718,85 гривень, тоді як ринкова вартість даних об'єктів нерухомого майна згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи №2724 від 15.04.2015 на цей час становила 4 499 915 гривень.
23.01.2014 складено акт про передачу права власності на придбане нерухоме майно, яке в той же день засвідчено свідоцтвом №207, виданим приватним нотаріусом Берегівського нотаріального округу ОСОБА_12 .
У результаті вказаних спільних злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб 23.01.2014 реалізовано нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали» за ціною 4477814,25 гривень, зокрема: Товариству з обмеженою відповідальність «Карпатська рудна компанія» по лоту №1 за остаточною ціною 3 846 095,40 гривень та Товариству з обмеженою відповідальність «Гірничо-геологічне підприємство «Бріком» по лоту № 2 за остаточною ціною продажу 631 718,85 гривень, тоді як станом на 20.01.2014 ринкова вартість даних об'єктів нерухомого майна відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи №2724 від 15.04.2015 становила 15 855 460 гривень, що свідчить про заниження їх вартості на загальну суму 11 377 637,74 грн., як наслідок завдано ТОВ «Закарпатполіметали» матеріальних збитків в особливо великому розмірі на вказану суму.
За таких обставин, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого пособник у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.
05.06.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27- ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може ухилятися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на свідків та експертів, приймаючи до уваги, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав на необґрунтованість підозри, зазначив, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вказав, що названі прокурором ризики є абстрактними, такі не є достатніми для обрання найбільш суворого запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши думку прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно п.3 абз.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року №4, запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Разом з тим, в п. 13.3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що обов'язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов'язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
З досліджених матеріалів слідує, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений та має на утриманні дитину, яка навчається, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується з місця проживання та роботи, не веде аморальний спосіб життя.
Також слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено, що з моменту внесення вказаних відомостей до ЄРДР, підозрюваний ОСОБА_5 з'являвся на виклики слідчого, а у випадку неможливості явки, завчасно повідомляв про причини неможливості, доказів зворотного надано не було та не допускав порушень процесуальної поведінки.
Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя не може вимірюватися виключно суворістю можливого покарання, без урахуванням даних про особу.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра у вчиненні даного злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити його належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за необхідне застосувати відносно останнього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який у повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Разом з тим, оскільки строк досудового розслідування, визначений постановою першого заступника прокурора Закарпатської області ОСОБА_13 від 18.03.2020 року про продовження строку досудового розслідування закінчується 19 червня 2020 року, та зважаючи на ту обставину, що прокурором не надано слідчому судді доказів про подальше продовження строку досудового розслідування, слідчий суддя з метою недопущення порушення вимог кримінального процесуального законодавства України в частині строків дії запобіжних заходів, приходить до переконання, що ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід саме в межах строку досудового розслідування.
Виходячи з наведеного, керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" ст. ст. 177, 178, 181, 183, 186, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя.
Клопотання залишити без задоволення.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого та прокурора за їх першою вимогою;
2) заборонити залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду в нічний період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Встановити строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під домашнім арештом до 19 червня 2020 року включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного - Берегівському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1