Справа № 308/5481/20
2/308/1846/20
18 червня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Кргеул М.М., за участю секретаря судового засідання Ковач В.Ю., розглянувши заяву адвоката Ковальчук Олесі Василівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову після подання позовної заяви, -
Адвокат Ковальчук О.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», третя особа приватний нотаріус Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Після подання позову адвокатом Ковальчук О.В. подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити стягнення з грошових коштів з банківських рахунків ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису № 9672 від 17.04.2020 року виданого приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчик В.В. у виконавчому провадженні № 61937060 за постановою приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 28.04.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні до вирішення цивільної справи по суті.
Заяву про забезпечення позову обґрунтовує тим, що 09.06.2020 року позивач звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовом до ТОВ «Алекскредит», третя особа приватний нотаріус Колейчик В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що приватний виконавець Дорошевич Д.Л. виніс постанову про накладення арешту на грошові кошти, банківські рахунки та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію інші доходи позивача ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 61937060. Підставою для її винесення став виконавчий напис приватного нотаріуса БРНО Київської області Колейчик В.В. № 9672 від 17.04.2020 року. Заявник зазначає, що у разі визнання даного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а виконавчий напис буде виконуватись, як наслідок, виникне неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на прострочену заборгованість, що призведе до спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди.
Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, ч. 2ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Розглянувши заяву Адвокат Ковальчук О.В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинне мати очевидний та об'єктивний характер.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду зазначеного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду через відчуження майна відповідачами.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
На підставі викладеного, враховуючи те, що між сторонами наявний спір про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд приходить до висновку про достатність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.
Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -
Заяву адвоката Ковальчук Олесі Василівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про забезпечення позову після подання позовної заяви задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №61939060 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса БРНО Київської області Колейчик В.В. №9672, виданого 17.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» заборгованості у розмірі 21150,00 гривень.
Ухвалу для виконання надіслати приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірі Леонідівні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул