Справа №293/1312/18
1-кп/293/77/2020
18 червня 2020 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового зсідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018060310000229 від 13.06.2018 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого експедитором в Житомирському м'ясокомбінаті, освіта середня, не одруженого, дітей та утриманців не має, раніше судимого за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 08.04.2020 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки,
по обвинуваченню за ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України
з участю прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_5
30.04.2018 близько 16 год. ОСОБА_3 знаходився по місцю проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де на прохання ОСОБА_5 , доглядав за її малолітніми дітьми. В цей же день та час, достовірно знаючи про те, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_7 , зберігаються золоті вироби, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, та будучи впевненим, що його дії ніким не помічені, в цей же день близько 17 год. перебуваючи в кімнаті за вказаною адресою, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: золоті сережки, вагою 0,88 г, 585 проби, вартістю 860 грн. після чого утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , заподіявши останній матеріальної шкоди на загальну суму 860 грн. 00 коп.
Крім того, 10.05.2018 близько 23 год. ОСОБА_3 знаходився по місцю проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , де на прохання ОСОБА_5 , доглядав за її малолітніми дітьми. В цей же день та час, достовірно знаючи про те, що в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , зберігаються золоті вироби, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , керуючись корисливим мотивом, та будучи впевненим, що його дії ніким не помічені, в цей же день, перебуваючи в кімнаті за вказаною адресою, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_8 , а саме: золоту каблучку, вагою 1,20 г, 585 проби, вартістю 1260 грн. 00 коп., після чого утримуючи викрадене майно при собі, залишив місце скоєння злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3 таємно повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_5 , заподіявши останній матеріальної шкоди на загальну суму 1260 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що в квітні та травні місяці 2018 року він вчинив дві крадіжки майна ОСОБА_5 , а саме золоті вироби (золоті сережки та каблучку), яке зберігалось в будинку, де проживає ОСОБА_5 . Перший раз він викрав золоті сережки, а другий раз золоту каблучку. Свою винуватість в інкримінованих йому діяннях визнає повністю. У вчиненому розкаюється. Просить суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що на момент розгляду справи претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, збитки їй відшкодовано.
Беручи до уваги те, що обвинувачений вину в інкримінованих йому діяннях визнав повністю, впевнившись в тому, що учасники судового розгляду розуміють обсяг оскарження вироку суду, опитавши їх думку, суд ухвалив за недоцільне дослідження всіх доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних відносно останнього, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.
Таким чином, суд приходить до переконання про те, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України доведена повністю.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Умисними діями, які виразились в таємному повторному викраденні чужого майна (крадіжка) ОСОБА_9 скоїв злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяних збитків потерпілій.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
При обранні виду і міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених кримінальних правопорушень, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що його обтяжують, особу винного, який характеризується посередньо, свою винуватість визнав, раніше судимий, у нарко та психоневрологічних диспансерах на обліку не перебуває, суд вважає за справедливе та доцільне призначити йому покарання у виді громадських робіт в межах санкцій ч.1 ст.185 КК України, та у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.185 КК України.
На підставі вимог ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі, вважаючи даний вид покарання необхідним та достатнім для його виправлення.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_3 дані злочини вчинив до постановлення вироку Корольовським районним судом м.Житомира від 08.04.2020 року, суд остаточне покарання призначає за вимогами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, та відповідно до ст.75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком з покладенням обов'язків, передбачених пунктами 1,2 ч.1, п.2 ч. 3 ст.76 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Арешт на майно не накладався.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому слідстві не обирався.
Суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370,371,374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.1 ст.185 КК України у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин;
-за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
За правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та покарання призначеного за попереднім вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 08.04.2020 року остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.
Відповідно до пунктів 1,2 ч.1, п.2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий- суддя: ОСОБА_1