Справа № 308/3486/20
28 травня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., з участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби - Селеш О.Я., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Закарпатської митниці Держмитслужби про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.6 ст. 470 Митного кодексу України, -
27.03.2020 року о 22год. 30 хв.в зону митного контролю на ділянку “В'їзд ” (ЗМК - пасажирська) митного поста «Тиса» Закарпатської митниці заїхав автобус марки «I-VAN», моделі «A07A1-40», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , де в якості пасажира слідував гр. України ОСОБА_1 , який прямував в Україну з Угорщини, де перебував у приватних справах.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по «червоному коридору».
Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України, внаслідок чого встановлено, що 04.11.2016 року через митний пост "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС гр. України ОСОБА_1 на митну територію України в митному режимі «транзит» ввезено легковий автомобіль марки «DAEWOO», моделі «KALOS», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_3 .
Згідно ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:
для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб)
Згідно із ст. 102 Митного кодексу України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів, поміщених у цей режим, за межі митної території України.
22.08.2019 набрали чинності зміни до статті 470 МК України, згідно із Законами України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16.05.2019 №2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно мережі Інтернет ресурсу (сайт « ІНФОРМАЦІЯ_2 .de») вартість аналогічного/подібного автомобіля складає 1299 євро, що згідно з курсом НБУ на 27.03.2020 р. становить 40 091,43 грн. (сорок тисяч дев'яносто одна грн. 43 коп.).
Станом на 27.03.2020 року, вищезазначений транспортний засіб за межі митної території України не вивезено та продовжує перебувати на митній території України з порушенням строку транзиту.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: легкового автомобіля марки «DAEWOO», моделі «KALOS», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 6 статті 470 Митного кодексу України.
Гр. України ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився та не повідомив суд про причини неявки, однак про час і місце розгляду справи своєчасно і належним чином повідомлявся. В матеріалах справи наявна заява громадянина ОСОБА_1 в якій просить розглянути справу за його відсутності.
Представник Закарпатської митниці ДФС в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України та застосувати відносно останнього санкцію вищевказаної статті.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці ДФС дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.
Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Наведене указує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута лише винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.
Диспозиція ч.6 ст.470 Митного кодексу України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Стаття 470 ч.6 МК України передбачає, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Від так визначальним при прийнятті рішення про притягнення особи до відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Статтею 460 Митного кодексу України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі статтею 470 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
Відповідно до п.2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили -часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Одночасно, обставин, передбачених ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 470 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України автомобіля марки «DAEWOO», моделі «KALOS», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_3 .
Аналізуючи викладене, cуд приходить до висновку, що вина гр. України ОСОБА_1 в скоєнні порушення митних правил підтверджується даними протоколу про порушення митних правил №0522/30500/20 від 27.03.2020 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2020 року, даними диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску.
Аналізуючі зазначені докази, суд приходить до висновку, що такі указують на наявність у діях ОСОБА_1 як об'єктивної, так і суб'єктивної сторони порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 470 МК України.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що гр. України ОСОБА_1 своїми діями скоїв порушення митних правил, передбачене ч.6 ст. 470 МК України, а саме перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищевикладені норми закону, при накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, у відповідності до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП, вважаю, що на гр-на ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України у виді конфіскації легкового автомобіля марки «DAEWOO», моделі «KALOS», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_3 , що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення,яке застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 гривень.
Керуючись ст.ст. 370, 470 ч.6, 519, 520, 527-529 МК України, ст.ст. 287-290 КУпАП, суд, -
Громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в порушенні митних правил за ч.6 ст.470 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу,а саме: легкового автомобіля марки «DAEWOO», моделі «KALOS», номер кузова № НОМЕР_2 , реєстраційний номерний знак Німеччини НОМЕР_3 ,вартість якого згідно протоколу про порушення митних правил №0522/30500/20 від 27.03.2020 року становить 40 091,43 грн.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 420,40 (чотириста двадцять гривень, 40 коп.) судового збору.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови- не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова пронакладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненного правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца