Справа № 946/2211/20
Провадження № 2-а/946/85/20
19 червня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2386190 від 14.04.2020 року, винесену поліцейським Відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області капралом поліції Гросу Миколою Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного штрафу у розмірі 425 грн. і закриття провадження по справі, мотивуючи тим, що 14.04.2020 року о 10 годині 45 хвилин на пр. Суворова, 55 в м. Ізмаїл її зупинив поліцейський Відділу організації несення служби м. Ізмаїл УПП в Одеській області капрал поліції Гросу ОСОБА_2 . Причиною зупинки стало те, що вона нібито керувала автомобілем з непрацюючим лівим стоп-сигналом та не мала при собі чинного та відсутнього страхового поліса. Вважає, що винесена постанова не відповідає вимогам закону, оскільки винесена з порушенням установленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт її неправомірних дій, а отже не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Ніяких належних доказів щодо керування позивачем транспортним засобом, окрім вищезазначеної постанови матеріали справи не містять. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Також, статтею 16 цього Закону визначено основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, відносно позивача не виносилась постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, зокрема за порушення п. 2.1 "ґ" ПДР України, яке пред'являлось позивачу перед прийняттям оскаржуваної постанови. Отже, відповідачем неправомірно вимагалось пред'явлення позивачем документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб та посвідчення водія. З системного аналізу норм законодавства вбачається, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав, а саме при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. Факт вчинення позивачем правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним и тому інспектор не мав права вимагати пред'явлення полісу.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву від 16.06.2020 року про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання представник Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області не з'явився, надав заяву від 17.06.2020 року про неможливість прибуття представника, просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи та відеозапис, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 14.04.2020 року поліцейським Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області капралом поліції Гросу Миколою Івановичем відносно ОСОБА_1 була прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2386190 від 14.04.2020 року, якою на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
З вищезазначеної постанови від 14.04.2020 року вбачається, щоОСОБА_1 14.04.2020 року о 10:45:22 керувала транспортним засобом «NISSAN PRIMERA», номерний знак НОМЕР_1 по просп. Суворова, 55 в м. Ізмаїлі з непрацюючим лівим стоп сигналом та не мала при собі чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушила п.2.1. ґ. ПДР - Відсутність у водія поліса обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних ТЗ.
Частина 1 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Згідно п. 2.1 ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Згідно п. 21.1 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Відповідно до п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод; органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.
На підставі п. 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції лише з визначених законодавством підстав, а саме: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо - транспортних пригод.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З дослідженого відеозапису вбачається, що автомобіль «NISSAN PRIMERA», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача був зупинений в зв'язку з тим, що, нібито, не працював лівий стоп сигнал, при цьому якість відеозапису не надає можливості встановити чи дійсно на автомобілі позивача не працював лівий стоп сигнал. Крім цього, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 надала на вимогу інспектора поліс обов'язкового страхування та пояснила, що він був помилково виписаний на інший автомобіль.
Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів складання 14.04.2020 року інспектором відносно позивача постанови або протоколу за порушення Правил дорожнього руху, зокрема за непрацюючий лівий стоп сигнал на автомобілі.
Крім цього, в оскаржуваній постанові інспектор зазначає, що позивач керував транспортним засобом з непрацюючим лівим стоп сигналом, однак, не кваліфікує ці дії по відповідній статті КУпАП.
Таким чином, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не мав права вимагати у позивача пред'явлення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та складати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за відсутність поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, № рішення 80481815, суддя-доповідач - Бевзенко В.М.
З дослідженого в судовому засіданні полісу № АО/2761022 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вбачається, що строк дії полісу з 05.03.2020 року по 04.04.2021 року, як забезпечений транспортний засіб зазначений ВАЗ 111830-110-30, номерний знак НОМЕР_2 і ці записи були виправлені на інший запис: NISSAN PRIMERA», номерний знак НОМЕР_1 . Виправлення запису було вчинене представником страховика.
Таким чином, можна дійти до висновку, що страховиком в полісі № АО/2761022 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був помилково зазначений транспортний засіб ВАЗ 111830-110-30, номерний знак НОМЕР_2 .
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, відповідач не мав права вимагати у позивача пред'явлення поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2386190 від 14.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного штрафу у розмірі 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до Відділу з організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області (місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 72) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2386190 від 14 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення на неї адміністративного штрафу у розмірі 425 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2020 року.
Суддя: О.Я.Присакар