Справа № 946/9293/19
Провадження № 2/946/20/20
16 червня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який уточнив та яким просив визнати за ним в порядку спадкування за заповітом та законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:
- земельну ділянку площею 2,76 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2001 року Першотравневою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- 1/3 частку грошових коштів та вкладів з належними відсотками і нарахованими грошовими компенсаціями та індексаціями, які зберігаються у ТВБФ Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ 9760/208 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 3018 грн. 10 коп., 9760/1350 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 1656 грн. 90 коп., відкритих на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутній оригінал документу, що посвідчує право власності спадкодавця ОСОБА_4 на спадкову земельну ділянку.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою уточненні позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, якими позовні вимоги визнають в повному обсязі та не заперечують проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 належало наступне майно:
- земельна ділянка площею 2,76 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2001 року Першотравневою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- грошові кошти та вклад з належними відсотками і нарахованими грошовими компенсаціями та індексаціями, які зберігаються у ТВБФ Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ 9760/208 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 3018 грн. 10 коп., 9760/1350 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 1656 грн. 90 коп.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 12.02.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить вищезазначене спадкове майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до заповіту від 28.01.2008 року, посвідченого секретарем Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Гарбалинською С.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 84, ОСОБА_4 заповів належну йому на праві власності земельну ділянку розміром 2,76 га, що знаходиться на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала йому на підставі Державного акта про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданого Ізмаїльською райдержадміністрацією 28.04.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 10-16-40 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до заповіту від 28.01.2008 року, посвідченого секретарем Першттравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Гарбалинською С.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 85, ОСОБА_4 заповів належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 .
Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
До осіб які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4 відноситься дружина померлого ОСОБА_2 оскільки, на час відкриття спадщини була непрацездатною.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як було встановлено судом ОСОБА_2 будучи спадкоємицею обов'язкової частки у спадщині, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 відмовилась від отримання належної їй обов'язкової частки.
Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
До неохопленої заповітом спадщини після смерті ОСОБА_4 відносять грошові кошти та вклад з належними відсотками і нарахованими грошовими компенсаціями та індексаціями, які зберігаються у ТВБФ Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ 9760/208 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 3018 грн. 10 коп., 9760/1350 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 1656 грн. 90 коп., відкритих на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:
- дружина ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим 16.04.1966 року Першотравневою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 18.10.1970 року Першотравневою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- донька ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 17.11.1966 року, виданого виконавчим комітетом Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 03.11.1985 року, виданого виконавчим комітетом Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Так, позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 22.05.2013 року, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про встановлення факту та визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 22.08.2001 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 30.10.2000 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 27.09.1999 року, мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом та законом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:
- земельну ділянку площею 2,76 га, яка розташована на території Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого 28.04.2001 року Першотравневою сільською радою Ізмаїльського району Одеської області);
- 1/3 частку грошових коштів та вкладів з належними відсотками і нарахованими грошовими компенсаціями та індексаціями, які зберігаються у ТВБФ Одеського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» на рахунках №№ 9760/208 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 3018 грн. 10 коп., 9760/1350 (компенсація 1997 р.) - сума залишку 1656 грн. 90 коп., відкритих на ім'я ОСОБА_4 (РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.06.2020 року.
Суддя: О.О.Бурнусус