Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/914/19
Провадження № 1-кп/499/24/20
19 червня 2020 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю учасників кримінального провадження: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019160290000183 від 29.08.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Руська Слобідка, Іванівського району Одеської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого по найму, освіта середня, неодружений, на утриманні малолітніх дітей немає, у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.186 КК України
27.08.2019 року приблизно о 23.00 годин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокинувшись за місцем свого мешкання: АДРЕСА_1 , виявив, що в нього відсутні грошові кошти за які можливо придбати алкоголь, при цьому, згадавши, що неподалік від нього проживає одинока жінка похилого віку ОСОБА_7 в якої можна буде здобути грошові кошти на алкоголь.
28.08.2019 приблизно в 01.00 годин ОСОБА_4 на власному велосипеді умисно виїхав до місця мешкання ОСОБА_6 1943 року народження, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
28.08.2019 приблизно в 01.30 годин ОСОБА_4 через хвіртку потрапив на територію домогосподарства, яке розташоване по АДРЕСА_1 , підійшов до будівлі розміщеній на цій території домогосподарства та зупинився біля стіни будівлі розташованій на території вищезазначеного домогосподарства, де у нього з корисливих мотивів виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення грошових коштів, що належать ОСОБА_6 поєднаний з проникненням у житловий будинок ОСОБА_6 розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та очікував момент найбільш підходящий для реалізації свого злочинного умислу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення грошових коштів, що належать ОСОБА_6 поєднаний з проникненням у вищезазначений житловий будинок ОСОБА_6 , переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_4 , дочекавшись найбільш зручного моменту, непомітно для ОСОБА_6 , яка вийшла з житлового будинку на територію домогосподарства з ліхтарем на почутий нею звук гавкання собак, непомітно проник до її житлового будинку через незачинені вхідні двері цього житлового будинку, після чого сховався за однією з міжкімнатних дверей та залишився чекати повернення ОСОБА_6 у приміщення житлового будинку .
ОСОБА_4 для безперешкодної реалізації свого злочинного умислу, дочекався коли ОСОБА_6 повернеться до житлового будинку та скориставшись, тим, що ОСОБА_6 знаходячись у кімнаті житлового будинку стоїть до міжкімнатних дверей спиною, в цей момент ОСОБА_8 з заду підійшов до ОСОБА_6 та одразу, маючи фізичну перевагу над ОСОБА_6 , застосовуючи фізичну силу своїх рук, з заду схопив ОСОБА_6 в області шиї та почав вимагати в неї наявні грошові кошти.
ОСОБА_4 отримавши від ОСОБА_6 усну згоду, відпустив її, щоб вона змогла виконати його неправомірні вимоги та віддати йому грошові кошти, що остання і зробила, та передала ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 1900 гривень які ОСОБА_4 забрав у ОСОБА_6 .
В цей час, ОСОБА_4 виконавши усі дії, які вважав за необхідне, з викраденими грошовими коштами у розмірі 1900 гривень зник з місця вчинення ним кримінального правопорушення.
В результаті вказаних злочинних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1900 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_4 в скоєному діянні визнав себе винним повністю, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.186 КК України, підтвердив у своїх свідченнях сутність пред'явленого йому обвинувачення, в скоєному розкаявся. Також заявив суду про те, що кошти він повернув в повному обсязі та просив у потерпілої пробачення за скоєне. Цивільний позов визнав в повному обсязі.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила та підтвердила суду про ті обставини які були викладені в обвинувальному акті та були оголошені в судовому засіданні. Але разом з тим, в своїх показах вона заявила про вчинення відносно неї обвинуваченим ОСОБА_4 і іншого правопорушення, а саме згвалтування. Потерпіла вказала на те, що після того як ОСОБА_4 взяв її за шию ззаду, він шляхом залякування примусив її не здійснювати йому опір та згвалтував її. При чому це відбувалось як природнім так і неприроднім способом.
З метою встановлення всіх обставин по вказаному кримінальному провадженню, за клопотанням прокурора, з метою усунення розбіжностей в показах потерпілої та обвинуваченого, судом було допитано свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 які надали суду свої покази.
Свідок ОСОБА_9 показав, що є сином потерпілої і знає обставини правопорушення тому, що його мати - потерпіла, телефонувала йому безпосередньо після скоєння злочину. Він пояснив суду, що по телефону вона, йому повідомила, що вночі до її будинку пробрався невідомий, згвалтував її та забрав кошти в сумі 1900 грн. При цьому він також пояснив, що приїхав за місцем мешкання мами і там, разом з нею вони написали відповідну заяву до поліції. В заяві вони вказали на всі обставини скоєного правопорушення. Також він пояснив, що на підтвердження вказаних обставин, було проведене обстеження та лікування в Іванівській ЦРЛ.
Свідок ОСОБА_10 показала суду, що дійсно, до них на лікування в терапевтичне відділення Іванівської районної лікарні була направлена потерпіла ОСОБА_6 яка скаржилася на болі в серці, в бесіді з лікарем, вона також пояснила, що її згвалтували. Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона відправила її на обстеження до лікарів хірурга та гінеколога. Результати обстежень є в медичній картці хворої та історії хвороби. З приводу того чи подавала вона - потерпіла, заяву до поліції, то їй про це не відомо. Лікування проводилось саме з приводу болів в серці.
З метою перевірки вказаних потерпілою обставин, та за клопотанням прокурора, судом було витребувано з терапевтичного відділення медичну карту стаціонарного хворого - ОСОБА_6 .
Під час вивчення вказаної медичної карти судом вбачаються відомості, які можуть підтверджувати покази потерпілої та свідка ОСОБА_9 .
В судовому засіданні під час додаткового допиту обвинувачений ОСОБА_4 щодо факту зґвалтування заперечував.
Незважаючи на вказане, відповідно до ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Судом встановлено, що обвинувачення висунуте ОСОБА_4 передбачає скоєння ним кримінального правопорушення лише передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України. В зв'язку із чим і розгляд вказаного провадження необхідно проводити в рамках висунутого йому обвинувачення.
Разом з тим, суд вважає, що нові обставини які стали відомі в судовому засіданні, підлягають перевірці органами прокуратури. Про що суд повідомить відповідно після винесення вироку. Та ними повинно бути прийняте відповідне процесуальне рішення.
Вина ОСОБА_4 в межах пред'явленого йому обвинувачення підтверджується також письмовими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні та долученні до матеріалів кримінального провадження, а саме:
- витягом з ЄРДР від 29.08.2019 року, відповідно до якого потерпілою ОСОБА_6 було повідомлено про вчинення відносно неї кримінального правопорушення невстановленою особою;
- протоколом огляду місця події від 29.08.2019 року з доданою фото таблицею, згідно якого відображено місце скоєння злочину;
- протоколом пред'явлення особи до впізнання від 12.09.2019 року відповідно до якого потерпілою ОСОБА_6 було впізнано особу ОСОБА_4 ;
- розпискою потерпілою від 26.09.2019 року, згідно якої потерпіла отримала від обвинуваченого ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 2000 гривень;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.09.2019 року, згідно якого обвинувачений показав та розказав про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення;
- протоколом огляду місця події від 01.09.2019 року, відповідно до якого обвинувачений видав грошові кошти, які були ним викрадені у потерпілої ОСОБА_6 ;
Оцінюючи всі докази в їх сукупності суд вважає, що вчинене ОСОБА_4 діяння необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з проникнення в житло та кваліфікує його за ч.3 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з проникнення в житло.
Відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає, що обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 - визнання вини в межах пред'явленого йому обвинувачення.
Відповідно до ст. 67 КК України суд бере до уваги і визнає обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 - вчинення злочину щодо особи похилого віку.
При призначенні покарання суд, враховує думку потерпілої та прокурора, які просили суд при обранні покарання обвинуваченому, визначити його у виді позбавлення волі. Також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, особу винного те, що він раніше не судимий, на психоневрологічному та наркологічному обліках не перебуває, не працює, характеризується посередньо, шкода завдана кримінальним правопорушенням відшкодована, але у потерпілої є претензії з приводу моральної шкоди, суд приходить до переконання що виправлення ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, та вважає, за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкцій частин 3 статті 186 КК України.
Долю речових доказів по справі слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України - грошові кошти в сумі 2000 грн вважати повернутими відповідно до розписки.
Суд зазначає, що потерпілою по справі заявлено цивільний позов, в якому вона просила суд стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_4 на її користь 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди, завданої злочином який обвинуваченим визнаний в повному обсязі.
Розглянувши вказаний цивільний позов в межах заявлених вимог, враховуючи думку обвинуваченого, суд приходить до висновку про його задоволення в повному обсязі виходячи з такого.
Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Як встановлено в судовому засіданні вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена, та в судовому засіданні встановлено, характер, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» видно, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Оцінюючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_6 заявлені у розмірі 50000 гривень моральної шкоди суд, приймаючи до уваги обставини кримінального правопорушення, ступінь вини обвинуваченого те, що обвинувачений позов визнав у повному обсязі, вважає за можливе задовольнити його повністю, а саме у сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень. Задовольняючи цивільний позов в такому розмірі, суд виходить з характеру та обсягу душевних, психологічних, фізичних страждань, їх тривалості та значимості для потерпілої, а також те, що вона є особою похилого віку, водночас враховуючи стан здоров'я постраждалої, тяжкість вимушених змін в її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідних для відновлення попереднього стану.
Зважаючи на покарання визначене судом, та з метою його виконання обвинуваченим, суд вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу, обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід «тримання під вартою», взявши його під варту в залі суду та утримувати в ДУ «Одеский слідчий ізолятор».
Суд зазначає, що строк відбування покарання необхідно рахувати з моменту фактичного затримання, а саме з 19.06.2020 року.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374, 377 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.186 КК України і на підставі санкції даної статті призначити йому покарання 4 (чотири) роки та шість місяців позбавлення волі.
Речові докази по справі грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, відповідно ст. 100 КПК України - вважати повернутими.
Цивільний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_4 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди на користь ОСОБА_6 .
До вступу вироку в законну силу, обрати засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід «тримання під вартою».
Після оголошення вироку, в залі суду, ОСОБА_4 взяти під варту та утримувати в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 , а саме з 19.06.2020 року.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду, через Іванівський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1