19.06.2020
Єдиний унікальний номер 497/418/2020
Провадження № 1-кп/497/49/2020
19.06.2020 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020160270000001 від 02.01.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Оріхівка, Болградського району, Одеської області, за національністю болгарки, громадянки України, не працюючої, одруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, особу якої встановлено на підставі паспорту громадянки України серії НОМЕР_1 , виданого 19.09.2002 року Болградським РВ УМВС України в Одеській області,
яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
01.01.2020 року приблизно о 05.00 годині ранку ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння знаходячись навпроти продовольчого магазину ЧП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з мотивів неприязних відносин та з умислом спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбачаючи настання суспільного небезпечних наслідків від своїх дій, правою рукою нанесла один удар по голові ззаду, чим спричинила ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синця на голові в потиличній ділянці по центру, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачена ОСОБА_4 визнала повністю, та суду підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті.
Пояснила, що 01.01.2020 року о 05:00 годині ранку до неї в будинок прийшла ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі скаргами на дії її доньки ОСОБА_8 , яка мала намір нанести побої ОСОБА_9 . Вона обвинувачена уважно вислухала дівчат, та просила сина піти до бару за донькою, дівчата в цей час вийшли з двору її домоволодіння. Вона обвинувачена пішла слідом за ними та чула як ОСОБА_10 стала висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою. Тому вона, ОСОБА_4 підійшла до неї біля магазину ЧП «Волков», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з заду та нанесла один удар правою рукою по затилочній частині голови. В результаті цього її рука заплуталась у волоссі потерпілої, та вона її смикнула.
Зазначила, що щиро кається, вину повністю визнає, вибачається перед потерпілою, відповідні висновки для себе зробила, запевнила суд, що більше не допустить жодних правопорушень.
Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй діяння повністю підтверджується:
Заявою ОСОБА_5 від 02.01.2020 року про те, що 02.01.2020 року в с.Баннівка Болградського району, Одеської області їй було спричинено тілесні ушкодження (а.с.37).
За даним фактом були внесені відомості в ЄРДР за № 12020160270000001 від 02.01.2020 року та розпочато досудове слідство (а.с.33).
Постановою слідчого від 02.01.2020 року заявник ОСОБА_5 була визнана потерпілою (а.с.39).
Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила про те, що вночі 01.01.2020 року вона перебувала в барі, де знаходилася і донька обвинуваченої ОСОБА_11 , яка намагалася побити ОСОБА_12 . Тому вона з ОСОБА_13 пішли до дому ОСОБА_4 біля 05:00 години ранку, аби по скаржитися на її доньку, і щоб вона вжила до неї заходів. Пояснивши все, що відбувалося ОСОБА_4 , вони з ОСОБА_14 вийшли з домоволодіння. Однак, надалі ОСОБА_4 підійшла до неї біля магазину ЧП « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 з заду та нанесла один удар правою рукою по задній частині голови. Апотім ще схватила її за волосся та потягла до низу.
Стверджувала, що примирення між ними не можливо, та обвинувачена має нести покарання. Просила призначити обвинуваченій покарання згідно вимог закону.
Згідно висновку експерта №1 від 03.01.2020 року у ОСОБА_5 , 2000 року народження, виявлені тілесні ушкодження: синець на голові в потиличній ділянці по центру. Даний синець виник від дії твердого тупого предмету індивідуальні особливості якого в ушкодженні не відобразились, він міг виникнути від удару кулаком. Враховуючи колір синця (синє-фіолетового кольору), за терміном давності даний синець міг утворитися 01.01.2020 року.
Даний синець має незначні, скороминучі наслідки, тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою, відповідно до п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ МОЗ № 6 від 17.01.1995 року), в своїй сукупності відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с.40).
20.01.2020 року було проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_5 , яка на місці події пояснила та показала на статисту, яким чином ОСОБА_4 наносила їй удар (а.с.47-50).
12 лютого 2020 року слідчим було здійснено огляд місця події за участю потерпілої (а.с.51-53).
13 березня 2020 року під час проведення слідчого експерименту з обвинуваченою ОСОБА_4 , остання пояснила і на місці події показала, яким чином вона нанесла удар ОСОБА_5 01.01.2020 року (а.с.56-58).
Відповідно до чинного законодавства всі наявні в справі докази, які були зібрані органом досудового розслідування в підтвердження вини обвинуваченої ОСОБА_4 з метою з'ясування їх належності та допустимості були перевірені судом у відкритому судовому засіданні відповідно до ст. 23 КПК України за участі учасників кримінального провадження і кожному з них судом була дана оцінка як це вимагає ст. 94 КПК України, бо для прийняття правильного, неупередженого та остаточного рішення суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Правова позиція ЄСПЛ щодо цього відображена, зокрема, у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом».
Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України при встановлених судом фактичних обставинах поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст.125 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне легке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка характеризується позитивно (а.с.45), на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.42-43), а ні інвалідом, а ні пенсіонером не являється, працює за наймом у приватних осіб, має хоч і не значний але регулярний дохід, має сталі соціальні зв'язки: чоловіка та двох дітей (а.с.44), до кримінальної відповідальності не притягувалась (а.с.46).
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченій відповідно до ст.66 КК України відсутні.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій в силу ст. 67 КК України є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно досудової доповіді Болградського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області від 18.06.2020 року вбачається, що обвинувачена оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних злочинів. Обвинувачена раніше не судима, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно. Орган пробації вважає за можливе виправлення обвинуваченої при застосуванні одного з видів покарань передбачених ч. 1 чт. 125 КК України. (а.с.27-29).
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин справи та особи обвинувачуваної, враховуючи позицію прокурора і потерпілої, а також приймаючи до уваги висновок Органу пробації, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання в межах санкції даної статті у вигляді штрафу, що буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню нею нових злочинів.
Речові докази - відсутні.
Процесуальних витрат по справі не має.
Цивільний позов в цьому кримінальному провадженні заявлений не був.
Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 - не застосовувалася.
Керуючись ст.ст.128, 129, 369 ч.1, 373 ч.2-3, 374, 392, 393, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити їй покарання у вигляді штрафу в у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850.00 гривень (вісімсот п'ятдесят гривень).
Міру запобіжного заходу до ОСОБА_4 - не застосовувати.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1