18.06.2020
Справа № 497/644/2020
Провадження № 2/497/444/2020
18 червня 2020 року м. Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря - Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення 37/60 частин будинку, скасування права власності та визнання права власності,
Позивач звернулася до суду з названим позовом (а.с.1-2), який згодом уточнила (а.с.227), та просить постановити рішення, яким:
- виділити 37/60 частин будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 в окрему одиницю та присвоїти адресу: АДРЕСА_2 ;
- скасувати право власності ОСОБА_1 на 37/60 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею, позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог стверджує, що 10.04.1990 року вона придбала 37/60 частин будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором, посвідченим Державним нотаріусом В.Б.Друтман, зареєстрованим в реєстрі за №1116.
37/60 частин будинку, яких вона придбала розташовані на куті АДРЕСА_1 Ямбольська, м. Болград. Власником інших частин вказаного будинку є ОСОБА_2 . Вхід до частини будинку відповідачки здійснюється з АДРЕСА_1 її частини будинку з АДРЕСА_2 .
Згідно витягу із рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №159 від 21.05.1997 року «Про передачу у приватну власність громадянам присадибних ділянок зазначено, що ОСОБА_1 в приватну власність передається присадибна ділянка, площею 269.5 квадратних метрів, розташована по АДРЕСА_2 .
В 2010 році вона, позивач з відповідачкою вирішили документально оформити порядок користування їхніми частками будинку. Вони звернулися до Болградської міської ради Одеської області та отримали рішення за № 184 від 31.05.2010 року про присвоєння їхнім частинам будинку окремих поштових адрес. Так, належній їй позивачу частині будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_2
В 2020 році вона вирішила оформити присадибну ділянку та їй необхідно було підтвердити її право власності на будинок за вказаною адресою. Вона звернулась з заявою щодо отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою до Болградської міської ради Одеської області.
Однак, 23.03.2020 року їй надали відповідь та витяг, з якого їй стало відомо, що адреса її будинку до теперішнього часу значиться: АДРЕСА_1 , тобто зміна адреси її будинку не була зареєстрована.
Вони з відповідачкою вирішили здійснити поділ їхнього будинку та отримали висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна КП «Болградське БТІ» №2 від 04.03.2020 року. На підставі отриманого висновку вона звернулась до державного реєстратора з метою оформлення право власності на її частину будинку, як на цілу частину, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Але також отримала рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень у зв'язку з тим, що нею не подано з заявою документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на житловий будинок за вказаною адресою.
Зазначене стало приводом для звернення до суду.
Позивач до суду не прибула, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.25). В позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутність. Також окремо подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та підтримання позовних вимог (а.с.28).
Відповідач також до суду не прибула, про час та місце розгляду справи сповіщалася відповідно до чинного законодавства, про що в справі є відповідні докази (а.с.25). Позовні вимоги визнала у повному обсязі, та справу просила розглянути у її відсутність (а.с.32).
Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору від 10.04.1990 року, посвідченим Державним нотаріусом В.Б.Друтман, зареєстрованим в реєстрі за №1116, ОСОБА_1 придбала у гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 37/60 частин житлового будинку с господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6-7).
Згідно витягу із рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №159 від 21.05.1997 року «Про передачу у приватну власність громадянам присадибних ділянок слідує, що ОСОБА_1 в приватну власність передається присадибна ділянка, площею 269.5 квадратних метрів, розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8).
На підставі рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області за №184 від 31.05.2010 року «Про присвоєння поштової адреси домоволодінню по АДРЕСА_1 » вирішено, що домоволодінню належному ОСОБА_2 залишити попередню поштову адресу: АДРЕСА_1 . Домоволодінню, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 присвоїти нову поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.11).
КП «Болградське БТІ» надало висновок від 04.03.2020 року (а.с.15) щодо наявності технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, а саме: житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Так:
- ОСОБА_2 - 23/60 частини (договір купівлі-продажу №1700 від 14.03.2007 року;
- ОСОБА_1 - 37/60 частин (договір купівлі-продажу №1161 від 10.04.1990 року.
Нерухоме майно, щодо якого складено цей висновок в цілому має наступні характеристики: житловий будинок літ. «А» прим. №1 - 9.3 кв.м.; №2 - 7.4 кв.м.; №3 - 9.0 кв.м.; № НОМЕР_1 - 8.9 кв.м.; №5 - 6.6 кв.м.; № НОМЕР_2 - 8.0 кв.м.; №8 - 11.7 кв.м.; №9 - 6.7 кв.м.; № НОМЕР_3 - 4.5 кв.м.; № НОМЕР_4 - 11.6 кв.м.; загальна площа - 90.5 кв.м., житлова - 49.2 кв.м., вбиральня літ. «Г», дворові споруди № НОМЕР_5 .
Варіант поділу та склад новоутворених об'єктів:
- АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 на підставі рішення виконкому Болградської міської ради Одеської області №184 від 31.05.2010 року, з житлового будинку літ. «А» виділено: прим. №1 - 9.3 кв.м.; №2 - 7.4 кв.м.; №3 - 9.0 кв.м.; №4 - 8.9 кв.м.; №5 - 6.6 кв.м.; № НОМЕР_2 - 8.0 кв.м., загальна площа - 56.0 кв.м., житлова - 25.9 кв.м., дворові споруди № НОМЕР_6 ;
- АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_1 з житлового будинку літ «А» виділено: прим. №- 11.7 кв.м.; №9 - 6.7 кв.м.; №10 - 4.5 кв.м.; № НОМЕР_4 - 11.6 кв.м.; загальна площа - 34.5 кв.м., житлова - 23.3 кв.м., вбиральня літ. «Г», дворові споруди № НОМЕР_7 (а.с.15).
Комунальним підприємством «Болградське БТІ» 04 березня 2020 року відповідно виготовлено технічний паспорт на належне позивачу нерухоме майно, в якому зазначено: будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, АДРЕСА_2 , замовник ОСОБА_1 (а.с.16-19).
Згідно довідки КП «Болградське БТІ» б/н від 12.05.2020 року станом на 12.05.2020 року інвентаризаційна вартість будинку за адресою: АДРЕСА_2 , складає 160261 гривен (а.с.21)
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №203049757 від 05.03.2020 року, об'єкт нерухомого майна: домоволодіння; загальна площа: 90.2 кв.м., житлова площа: 49.2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; форма власності приватна; спільна часткова 37/60 частин будинку власник ОСОБА_1 та 23/60 частин будинку власник ОСОБА_2 (а.с.13).
Також відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №203049174 від 05.03.2020 року, об'єкт нерухомого майна: домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відомості з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та відомості з державного реєстру іпотек - відсутні (а.с.14).
Рішенням державного реєстратора про відмову у державний реєстрації прав та їх обтяжень за №51574047 від 12.03.2020 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у реєстрації права власності у зв'язку з тим, що разом із заявою не подано документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , (а.с.20).
Таким чином, з огляду на досліджені докази та встановлені обставини справи, належні позивачу 37/60 часток в житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , є окремим ізольованим будинком, в зв'язку з чим виникла необхідність привести у відповідність реєстраційні документи шляхом скасування здійсненої раніше державної реєстрації.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).
Положеннями частини першої ст.346 ЦК України наведено перелік випадків, за наявності яких право власності може бути припинено. Виходячи зі змісту ч. 2 цієї статті, даний перелік не є вичерпним та право власності може бути припиненим і в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 355 ЦК України передбачено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною 2 ст. 367 ЦК України визначено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Згідно п.п.1.2, 2.1, 2.4 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 №55 поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на час прийняття рішення) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ст. 16 ЦК України передбачено один із способів такого захисту - визнання права.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п.6, 7, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» № НОМЕР_2 від 04.10.1991 року (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту ст.115 ЦК України це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
За таких обставин суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.15, 16, 356, 358, 364, 367 ЦК України, ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 206, 258, 259, 263-266, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення 37/60 частин будинку, скасування права власності та визнання права власності - задовольнити.
Скасувати право власності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , на 37/60 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити 37/60 частин будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 в окрему одиницю та присвоїти адресу: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , паспорт серії НОМЕР_9 , виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області 14.12.1998 року право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо … апеляційного оскарження, … продовжуються на строк дії такого карантину".
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя: ___________ С.В.Кодінцева