Справа № 495/1043/20
№ провадження 2-з/495/57/2020
Про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову
"15" червня 2020 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря - Іванченко А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Кушнерової Римми В'ячеславівни, ОСОБА_2 , Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, територіальної громади м. Білгород - Дністровського в особі Білгород - Дністровської міської ради, відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білгород - Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до державного реєстратора Кушнерової Римми В'ячеславівни, ОСОБА_2 , Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, територіальної громади м. Білгород - Дністровського в особі Білгород - Дністровської міської ради, відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білгород - Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора.
До суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої зазначає, що 07 листопада 2019 року за № 49563943 йому відмовлено Білгород-Дністровською міською державною нотаріальною конторою Одеської області у державній реєстрації права власності, з розміром частки 8/100 на домоволодіння з реєстраційним номером 185751051103, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на підставі того, що розділ № 185751051103 на домоволодіння у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знаходиться у статусі процесу виділу частки, з урахуванням вимог реєстраційного законодавства та технічних можливостей програмного забезпечення ведення Державного реєстру прав, неможливо провести державну реєстрацію права власності вищевказаного майна після виданого свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки здійснено виділ частки іншого власника без приведення у відповідність часток у право власності інших співвласників.
Підстава виникнення права власності у відповідача по справі №495/1043/20 ОСОБА_2 : довідка, серія та номер: 189, видана 28.11.2017 року, видавник: Управління містобудування та архітектури Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 19.12.2018 року, видавник: ПП "НЕРУХОМІСТЬ СТРОЙСЕРВІС". Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45643341 від 21.02.2019 року з Формою власності: приватна, розмір частки: 1/1, власники: ОСОБА_2 .
Державний реєстратор реєструючи право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , всупереч положенням частини 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не перевірив існування державної реєстрації прав: власності у спільній частковій власності на нерухоме майно за іншими особами, а також протиправно зареєстрував право власності на нерухоме майно на ОСОБА_2 на підставі: довідки Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради (виданої на громадянина ОСОБА_4 на 15/100 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 39,8 кв.м, за № 189 від 28.11.2017 року, та технічного паспорту від 19.12.2018 року, тобто на підставі аналогічних документів наданих для державної реєстрації ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 » що призвело до протиправної реєстрації права власності на нерухоме майно за іншою особою (та здійснив таку реєстрацію без відповідних документів: Договору про поділ спільного майна, договору про виділ у натурі частки із спільного майна або відповідне рішення суду, або письмової заяви, або договору співвласників про розподіл часток у спільній власності на таке майно), внаслідок чого порушені законні права та інтереси ОСОБА_1 відносно державної реєстрації права власності в Білгород-Дністровській міській державній нотаріальній конторі Одеської області 07 листопада 2019, на 8/100 часток у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .
29.05.2020 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у справі № 495/1043/20 звернулася ОСОБА_3 , як третя особа щодо предмету спору на стороні відповідачів, оскільки вона купила магазин у житловому будинку по АДРЕСА_2 літерою «б», у м. АДРЕСА_3 , і на момент укладання договору купівлі продажу від 11.12.2019 року, магазин у житловому будинку по АДРЕСА_2 , відповідне до п.7 цього договору купівлі-продажу як стверджував представник продавця ОСОБА_4 , що діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 30.05.2019 року за реєстром № 1106 посвідченої приватним нотаріусом A.A. Лутченко Одеського міського нотаріального округу «Під забороною чи арештом не перебував, щодо нього не ведуться судові спори він не заставлений, не є пам'ятником архітектури та об'єктом культурної спадщини, не має прихованих недоліків, в зв'язку з тим, що після винесення рішення суду можуть бути: « Наслідки позбавлення мене права власності, в тому числі подальшої можливості оспорювання зазначеного правочину».
На даний момент ОСОБА_3 є власником спірного домоволодіння магазину житловому будинку по АДРЕСА_3 , отримала через суд позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи у справі № 495/1043/20 і може зробити відчуження іншій особі, або подарувати спірне домоволодіння, видати довіреність на розпорядження та управління даним майном іншій особі, тобто ухилитись від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому, та реєстрацію за позивачем права власності з розміром частки 8/100 часток домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищевикладеного просить суд накласти арешт на магазин у житловому будинку загальною площею 39,8 кв.м, розташований на земельній ділянці 0,0058 га, кадастровий номер -5110300000:01:002:0191 по АДРЕСА_3 , який належить на праві власності ОСОБА_3 .
Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
В провадженні Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Кушнерової Римми В'ячеславівни, ОСОБА_2 , Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, територіальної громади м. Білгород - Дністровського в особі Білгород - Дністровської міської ради, відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білгород - Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Звертаючись до суду із позовом, позивач просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Кушнерової Римми Вячеславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45643341 від 21.02.2019 року;
-визнати протиправним та скасувати запис про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, номер запису про прав вланості 30413289 від 19.02.2019 року державного реєстратора Кушнерової Римми Вячеславівни КП «Агенціядержавної реєстрації»;
-визнати протравним та скасувати заспи про проведену державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень державного реєстратора Кушнерової Римми Вячеславівни КП «Агенціядержавної реєстрації» про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1771608851103, магазин у житловому будинку, загальною площею 39,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 .
Так, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про наявність фактичних обставин, що невжиття заявлених позивачем заходів у вигляді накладення арешту на магазин у житловому будинку, загальною площею 39,9 кв. м. за адресою: АДРЕСА_3 , яке не є предметом спору, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 19.02.2019 року про реєстрацію права власності за його попереднім власником ОСОБА_2 .
Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки в ній не зазначено чому саме невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим чи утруднить виконання рішення про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора, і які є підстави для таких припущень. Відсутність зазначених відомостей в заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Кушнерової Римми В'ячеславівни, ОСОБА_2 , Білгород - Дністровської міської державної нотаріальної контори Одеської області, територіальної громади м. Білгород - Дністровського в особі Білгород - Дністровської міської ради, відділу державного архітектурно - будівельного контролю Білгород - Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складений 19 червня 2020 року.
Суддя: